Справа № 758/12600/21
Провадження № 33/824/1996/2022
Головуючий в суді першої інстанції: Будзан Л.Д.
Доповідач: Трясун Ю.Р.
01 серпня 2022 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника Макаренко Валентини Петрівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 10 червня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
за участю захисника Макаренко В.П.
Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 10 червня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 24 червня 2021 року о 01 год. 15 хв., по вул. Стеценка, 20/1 у м. Києві, керував транспортним засобом «ЗАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Макаренко В.П. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 10 червня 2022 року та закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Одночасно апелянт заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки вважає, що строк пропущено із поважних причин.
Зазначає, що копію постанови, ухваленої без учасників провадження, ОСОБА_1 направлено не було, захисник отримала повний текст рішення лише 29 червня 2022 року, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин.
В доводах апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В апеляційній скарзі апелянт вказує, що водій ОСОБА_1 був зупинений за нібито порушення Правил дорожнього руху, а саме несправність світлових приладів, однак працівниками поліції не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факт порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, оскільки світлові прилади були в робочому стані. Таким чином, на думку захисника, причина його зупинки є вигаданою, тому вимога працівників поліції про пред'явлення документів є неправомірною.
Окрім того, захисник звертає увагу на те, що зупинивши транспортний засіб ОСОБА_1 працівник поліції не представився та не роз'яснив йому права та обов'язки.
Також, апелянт вважає, що ухвалена щодо ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН № 4393822 від 24 червня 2021 року за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, є незаконною та підлягає скасуванню.
Захисник звертає увагу на те, що у протоколі не сформовано, у який спосіб водій має пройти огляд, оскільки формулювання "у встановленому законом порядку" не розкриває суті порушення, тому водія фактично позбавили можливості надати однозначну відповідь.
Апелянт вказує на те, що водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не відмовлявся, що підтверджується відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції та відеозаписами, які були зроблені самим ОСОБА_1 .
Захисник звертає увагу і на те, що на відео не видно особу водія ОСОБА_1 та, в більшій частині, не чути що він говорить, при цьому працівники поліції не проводили огляд водія для встановлення у нього ознак сп'яніння та не залучались для такого огляду свідків.
Окрім того, апелянт зазначає про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Вказує, що працівниками поліції був порушений порядок огляду на стан сп'яніння, оскільки у протоколі не зазначено, що водієві пропонувалось пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським та що водій відмовився від такого огляду, а також не було залучено свідків, у зв'язку із чим протокол вважається недійсним та недопустимим доказом.
Дослідивши доводи клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущений з поважних причин.
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, копію постанови, ухваленої без учасників провадження, ОСОБА_1 не отримував, захисник Макаренко В.М. отримала копію постанови 29 червня 2022 року.
З урахуванням положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, апеляційний суд вважає, що апелянт пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому апеляційна скарга підлягає розгляду.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення захисника Макаренко В.М., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх доказів в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На думку апеляційного суду, суддя першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в повній мірі дотримався вимог закону.
Оскаржуючи судове рішення, захисник зазначає про те, що дії працівників поліції по відношенню до ОСОБА_1 були неправомірними, була відсутня законна причина зупинки, а ухвалена щодо ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН № 4393822 від 24 червня 2021 року за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, підлягає скасуванню, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що це питання не є предметом апеляційного розгляду і дії працівників поліції, як і постанова про накладення адміністративного стягнення можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.
Щодо доводів апелянта про те, що працівниками поліції не було повідомлено причини зупинки транспортного засобу, то із дослідженого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 причину запинки, а саме, що у керованого ним автомобіля не працюють стоп-сигнали.
Апелянт також звертає увагу на те, що у ОСОБА_1 не було ознак сп'яніння, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому, повноваженнями щодо встановлення наявності у водія ознак сп'яніння наділений виключно працівник поліції, тому виявлення працівниками поліції ознак сп'яніння, навіть якщо вони обумовлені певними фізичними особливостями особи, є достатньою підставою для проведення огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, у працівників поліції були всі підстави вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, згідно встановлених ознак.
Щодо доводів захисника про те, що на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції не видно особи водія, то апеляційний суд зазначає, що така обставина не впливає на суть вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, оскільки по-перше сам ОСОБА_1 не заперечує, що це він перебував в автомобілі, як водій, по-друге він продемонстрував поліцейським свій паспорт. Тому ані у суду першої інстанції, ані в апеляційного суду немає сумнівів в тому, що зафіксована на відеозаписі особа водія є ОСОБА_1 .
Оскаржуючи постанову суду захисник також вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам КУпАП, оскільки у ньому не зазначена сама суть правопорушення, то апеляційний суд звертає увагу на те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, про що вказано в протоколі, і є тією суттю правопорушення, яке інкримінується останньому.
При цьому доводи захисника про те, що у протоколі не вказано про те, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським та про залучення двох свідків є також безпідставними.
Так, у разі наявності у водія ознак наркотичного сп'яніння єдиним можливим оглядом для визначення стану наркотичного сп'яніння, є проходження такого огляду у найближчому закладі охорони здоров'я, що передбачено п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, апеляційний суд також звертає увагу на те, що участь двох свідків у процедурі проходження огляду є необхідною лише у випадку неможливості застосування технічних засобів відеозапису, в той же час, у даному провадженні наявний відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, на якому в повному обсязі зафіксоване вчинене ОСОБА_1 правопорушення.
Поряд з цим, захисник в апеляційній скарзі зазначає про те, що водій не відмовлявся проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Такі доводи були предметом перевірки апеляційним судом, однак не знайшли свого підтвердження.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При цьому, будь-яка особа, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов'язана знати Правила дорожнього руху України.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, ОСОБА_1 повинен був виконати вимоги інспектора патрульної поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, на вимогу патрульного поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 не надавав чіткої відповіді, зазначав при цьому, що «тільки з законного приводу», що йому незрозуміла причина зупинки. Тобто фактично не виконав вимоги п. 2.5 ПДР України.
Тому, апеляційний суд вважає, що як працівниками поліції так і судом першої інстанції обґрунтовано розцінено дії ОСОБА_1 , як відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння є складом адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що сукупність доказів, досліджених судом давали законні підстави дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що суд цих вимог закону дотримався в повній мірі та ухвалив рішення, яке є вмотивованим та викладені в ньому висновки відповідають фактичним обставинам справи, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника Макаренко Валентини Петрівни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 10 червня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Трясун