ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 серпня 2022 року м. Київ № 640/6107/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовомГромадянки Республіки Білорусь ОСОБА_1
до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Громадянка Республіки Білорусь ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (відповідач), в якому просить суд:
«- визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДМС у м. Києві та Київській області, та зобов'язати його відмінити Рішення про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання від 07.10.2020р. № 80111300004876.
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управлінням ДМС у м. Києві та Київській області розглянути документи поданих відповідно до Акту від 28.09.2020 р. і прийняти рішення про видачу посвідки на тимчасове проживання на підставі раніше поданих документів».
Позовні вимоги мотивовано протиправністю рішення відповідача про відмову в оформленні (видані) посвідки на тимчасове проживання з огляду на те, що позивачем були виконані вимоги чинного законодавства України.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного рішення, прийнятого у межах та на підставі наданих повноважень.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , громадянка Республіки Білорусь, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Україну прибула 27.06.2020.
Під час перебування на території України, 18.08.2020, зареєструвала шлюб з громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 18.08.2020 серії НОМЕР_1 .
Після реєстрації шлюбу здійснила перетин кордону, та 20.09.2020 прибула в Україну з метою возз'єднання сім'ї з громадянином України.
Для оформлення посвідки на тимчасове проживання на підставі возз'єднання сім'ї 28.09.2020 звернулася за місцем проживання до уповноваженого суб'єкта ДП «Документ» за адресою: місто Київ, Площа Перемоги.
За результатам розгляду документів рішенням Центрального міжрегіонального управлінням ДМС у м. Києві та Київській області від 07.10.2020 № 80111300004876 в оформленні посвідки відмовлено на підставі пп. 6 п. 61 Постанови № 322.
Рішення 05.11.2020 оскаржено до Державної міграційної служби України.
Лиси від 26.11.2020 №З-10300-20/8.1/3267-20 «Про розгляду скарги» Державна міграційна служба України повідомила, розглядом скарги встановлено, що 07.10.2020 Центральним міжрегіональним управлінням ДМС у м. Києві та Київській області було прийнято рішення про відмову в оформленні (видачі) Вам посвідки на тимчасове проживання відповідно до підпункту 6 пункту 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322, оскільки позивачем були подані документи для оформлення посвідки на тимчасове проживання з порушенням строку, визначеного пунктом 17 цього Порядку, яким передбачено, що документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.
Вказано, за результатами перегляду ДМС рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, відсутність підстав для його відміни.
Вважаючи рішенням про відмову в оформленні (видачі) посідки на тимчасове проживання необґрунтованими та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року №3773-VI (далі - Закон №3773-VI), постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання» від 25.04.2018 року №322 (далі - Порядок №322).
В силу приписів пункту 18 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Частиною 14 ст.4 Закону №3773-VI передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.
Відповідно до положень ч.14 ст.5 Закону №3773-VI підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право»
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №322 визначено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання.
Пунктами 21-26 та 29 Порядку №322 передбачено, що працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті. У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган / територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі. Іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими їм було відмовлено в прийнятті документів, за умови дотримання строків, визначених пунктами 17 і 19 цього Порядку.
У разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта з використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.
Після формування заяви-анкети працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта друкує її та надає іноземцеві або особі без громадянства для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. У разі виявлення помилок у заяві-анкеті працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта вносить до неї відповідні виправлення.
Після перевірки заяви-анкети іноземець або особа без громадянства власним підписом підтверджують правильність внесених до неї відомостей про особу. Якщо іноземець або особа без громадянства через фізичні вади не можуть підтвердити власним підписом правильність таких відомостей, працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта робить відмітку про неможливість такого підтвердження та засвідчує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу власним підписом.
Після перевірки іноземцем або особою без громадянства правильності внесених до заяви-анкети відомостей про особу заява-анкета перевіряється та підписується (із зазначенням дати, прізвища та ініціалів) працівником територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта, який прийняв документи та сформував заяву-анкету.
Працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта сканує із застосуванням засобів Реєстру документи до заяви-анкети, які подаються іноземцем або особою без громадянства.
Працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС не пізніше наступного дня після надходження для розгляду документів, прийнятих уповноваженим суб'єктом, перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що з метою отримання (обміну) посвідки на тимчасове проживання іноземець звертається до відповідного уповноваженого територіального органу / територіального підрозділу ДМС, де працівник такого органу на підставі поданих документів формує заяву-анкету та надає її заявнику, який після перевірки заяви-анкети власним підписом підтверджує правильність внесених до неї відомостей про особу.
Підпунктом 11 п.33 Порядку №322 передбачено, що крім документів, зазначених у пункті 32, залежно від категорії іноземців та осіб без громадянства, визначених статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», подаються: для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», уклали шлюб з громадянами України: документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки «Згідно з оригіналом» та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати; паспорт громадянина України, з яким іноземець перебуває у шлюбі, який подається особисто громадянином України. Оригінал документа повертається громадянину України, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки «Згідно з оригіналом» та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».
Пунктами 41-42 та 45 Порядку №322 передбачено, що працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов'язками покладаються функції з оформлення посвідки, вчиняє дії, передбачені пунктами 35 і 36 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи.
Рішення про оформлення, обмін посвідки приймається територіальним органом / територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих ними документів та у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні.
Після проведення перевірок, підтвердження факту оформлення та видачі посвідки, ідентифікації іноземця або особи без громадянства керівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС приймає рішення про оформлення посвідки або про відмову в її оформленні.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем прийнято рішення від 07.10.2020 №80111300004876 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянці Республіки Білорусь ОСОБА_1 на підставі пп.6 п.61 Порядку №322.
Згідно підпункту 6 пункту 61 того ж Порядку територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли: іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17-19 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки.
В спірному рішенні від 07.10.2020 №80111300004876 відповідачем не розтлумачено причини відмови позивачу в оформленні та видачі довідки.
В той де час, в листі 26.11.2020 №З-10300-20/8.1/3267-20 Державна міграційна служба України зазначає, Центральним міжрегіональним управлінням ДМС у м. Києві та Київській області було прийнято рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання відповідно до підпункту 6 пункту 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 (далі - Порядок), оскільки позивачем були подані документи для оформлення посвідки на тимчасове проживання з порушенням строку, визначеного пунктом 17 цього Порядку, яким передбачено, що документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.
Дійсно, пунктом 17 Порядку встановлено, документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.
Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин. Після чого, шляхом внесення змін та доповнень до вказаної постанови, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 р. N 239 карантин було продовжено до 24.04.2020, постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 р. N 291 до 11.05.2020, постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 р. N 343 до 22.05.2020, постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 до 31.07.2020, постановою Кабінету Міністрів від 22.07.2020 №641 до 19 грудня 2020 року.
Крім того, 17.03.2020 було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 530-IX).
Підпунктом 3 пункту 2 розділу ІІ Закону № 530-IX передбачено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Отже, з аналізу наведеного слідує, що в період з 12.03.2020 до 19.12.2020 ( в межах спірних правовідносин), зокрема, на всій території України було запроваджено карантин, під час якого, законодавством було передбачено, зокрема, зупинення перебігу строків звернення за отриманням адміністративних послуг.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) адміністративна послуга це результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.
Суб'єкт звернення - фізична особа, юридична особа, яка звертається за отриманням адміністративних послуг;
Суб'єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб'єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.
Адміністративна послуга вважається наданою з моменту отримання її суб'єктом звернення особисто або направлення поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) листа з повідомленням про можливість отримання такої послуги на адресу суб'єкта звернення (ч. 5 ст. 10 Закону України «Про адміністративні послуги»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2016 р. № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції» затверджено Перелік адміністративних послуг у сфері міграції та їх вартість, до якого включено, зокрема, адміністративну послугу з оформлення (у тому числі замість втраченої або викраденої) та обмін посвідки на тимчасове проживання у строк протягом 15 робочих днів з дня прийняття документів, передбачених законодавством.
Таким чином, оформлення посвідки на тимчасове проживання є адміністративною послугою, яка в силу вказаних вище приписів ч. 5 ст.10 Закону України «Про адміністративні послуги», вважається наданою з моменту отримання її суб'єктом звернення.
Оскільки, позивач звернулась із заявою про оформлення посвідки на тимчасове проживання в період дії на території України карантину, під час якого, як зазначалось вище, зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних послуг, що не було враховано відповідачем у спірних відносинах, внаслідок чого помилково відмовлено позивачу в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м.Києві та Київській області від 07.10.2020 №80111300004876 та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву від 28.09.2020 з всіма долученими документами про оформлення громадянці Білорусь ОСОБА_1 посвідки на тимчасове проживання.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби м. Києві та Київській області від 07 жовтня 2020 року №80111300004876 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні.
3. Зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної Служби у м. Києві та Київській області повторно розглянути заяву від 28.09.2020 з всіма долученими документами щодо оформлення громадянці Білорусь ОСОБА_1 посвідки на тимчасове проживання.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби м. Києві та Київській області.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.К. Каракашьян