справа № 361/1518/22
провадження № 3/361/1431/22
21.07.2022
21 липня 2022 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., розглянувши матеріали, що надійшли від Броварськогорайонного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Київ, тимчасово не працюючого, інваліда ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
27 квітня2022 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.173 Кодексу України про адміністративніправопорушення.
У протоколі про адмінправопорушення серії ВАБ № 431291 від 22.04.2022 року зазначається, що 22 квітня 2022 року о 09 год. 50 хв. громадянин ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , приймав участь в конфлікті, який переріс у бійку.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Суду пояснив, що 22 квітня 2022 року приблизно о 09 год. 50 хв. в АДРЕСА_2 перебував у магазині ”М”ясо”. У нього виник конфлікт із чоловіком та жінкою (син та мати) з приводу того, що останні почали хамити продавцям через шматок м'яса, який віддали іншій жінці, яка стояла у черзі. ОСОБА_1 пояснив, що він їм зробив зауваження. Чоловік у ході розмови неодноразово пропонував йому вийти на вулицю поспілкуватись. Пізніше вони вийшли із магазину, і він повідомив їм, що він представник територіальної оборони та попросив їх зачекати на приїзд поліції для перевірки документів. ОСОБА_1 пояснив, що йому чоловік здався підозрілим, оскільки спілкувався російською мовою, з явно вираженим російським акцентом та вів себе дуже зухвало. Вийшовши із магазину чоловік та жінка сіли у авто марки ”LexusGX” д.н.з. НОМЕР_2 . ОСОБА_1 пояснив, що він став перед автомобілем та сказав зачекати до приїзду поліції, але чоловік в автомобілі, який знаходився за кермом почав їхати на нього, ледь не наїхав на ногу, він відскочив, але при цьому одна нога була вже під авто, тому щоб не впасти він зачепив дзеркало заднього виду зі сторони водія, в результаті чого воно обламалось. Водій відразу вискочив із автомобіля та почав його бити, при цьому із ззаду ОСОБА_1 тримав невідомий йому чоловік, який після закінчення конфлікту зник. Після бійки приїхала вже поліція і представники територіальної оборони.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Щиголь В.В. заперечував проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та просив закрити провадження у справі за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення посилаючись на ЗУ ”Про основи національного спротиву”, та зазначивши, що ОСОБА_1 є добровольцем формування територіальної оборони територіальної громади с.Зазим”є та виконував функції та завдання покладені на нього в силу вказаного Закону. Під час розгляду справи заявляв клопотання про виклик та допит у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_2 , але у подальшому відмовився від даного клопотання.
Суд, вислухавши ОСОБА_1 , його захисника Щиголя В.В., дослідивши дані протоколу про адміністративне правопорушення від 22 квітня 2022 року серії ВАБ№ 431291; письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , встановив, що ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Відповідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Відповідно ч.1, 2 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Фабулою ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України ”Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення” від 22.09.2005 p. № 2899-IV).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
У протоколі про адмінправопорушення серії ВАБ № 431290 від 22.04.2022 року, зазначено, що 22 квітня 2022 року о 09 год. 50 хв. громадянин ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , приймав участь в конфлікті, який переріс у бійку. Дії кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
Але, у зазначеному протоколі не викладена об'єктивна сторона правопорушення та не вказані ознаки об'єктивної сторони, зокрема посадова особа Броварського районного Управілння поліції в Київській області у протоколі обмежилась зазначенням лише того, що ОСОБА_1 приймав участь в конфлікті, який переріс у бійку.
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 ”Малофєєва проти Росії” та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 ”Карелін проти Росії”, Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні дані, які б свідчили про те, що 22 квітня 2022 року мали місце дії ОСОБА_1 , спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян з хуліганських мотивів, а тому суд приходить до висновку про відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, про яке йдеться у протоколі серії ВАБ № 431291 від 22.04.2022 року.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши в судовому засідання покази ОСОБА_1 , доводи захисника адвоката Щиголя В.В., дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП слід закрити.
Керуючись ст.ст.247 , 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд, -
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП, в зв”язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подачі апеляції.
Суддя Радзівіл А.Г.