справа № 361/2439/22
провадження № 3/361/1985/22
08.07.2022
08 липня 2022 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., розглянувши матеріали, що надійшли від Броварського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженцям.Бровари, Київської області, лікаря-хірурга, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
20 червня 2022 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.173 Кодексу України про адміністративніправопорушення.
У протоколі про адмінправопорушення серії ВАБ № 759021 від 14.06.2022 року, зазначено, що 23 травня 2022 року, близько 15 год. 30 хв. громадянин ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив дрібне хуліганство, а саме висловлювався нецензурною лайкою у громадському місці та погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, суду пояснив, що 23 травня 2022 року приблизно о 15 год. 30 хв. спрацював датчик удару його автомобіля, що знаходився на стоянці у дворі будинку АДРЕСА_4 , де він мешкає, оскільки ОСОБА_2 (мешканець сусіднього будинку) таким чином бив, його автомобіль. Після зауваження ОСОБА_2 почав погрожувати ОСОБА_1 фізичною розправою, з його слів: ”Я тебе в порошок зітру”, ”Ти у мене до 30 років не доживешь.”, ”Морду розіб”ю”, та почав підходити до нього. ОСОБА_1 зазначив, що він реально сприйняв погрозу та відступив, і коли пішов забрати автомобіль, щоб переставити, почав ображати нецензурними словами. ОСОБА_1 переставив автомобіль та пішов додому. Враховуючи вказані обставини та поведінку ОСОБА_2 більше там своє авто не ставив.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Сімутін Р.В. заперечував винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП. Суду пояснив, що з наявного у матеріалах справи пояснення ОСОБА_1 (арк. справи 2) вбачається, що 23 травня 2022 року близько 15 години 30 хвилин він почув як спрацював датчик удару у належному йому автомобілі, який знаходився на стоянці у дворі будинку АДРЕСА_4 , де він мешкає. Він побачив, як мешканець сусіднього будинку ОСОБА_2 б'є по його автомобілю через те, що автомобіль стоїть на прибудинковій території. Він звернувся до ОСОБА_2 , щоб той припинив псувати його автомобіль, на що ОСОБА_2 почав агресивно наближатись до нього та висловлювати на його адресу погрози, кажучи дослівно: ”я тебе в порошок зітру, ти у мне до 30 років не проживеш, морду розіб'ю”. Він злякався такої поведінки ОСОБА_2 , тому пішов до свого автомобіля та переставив автомобіль на інше місце. Жодних погроз на адресу ОСОБА_2 він не висказував, нецензурною лайкою не висловлювався.
Також, в матеріалах адміністративної справи міститься письмова заява ОСОБА_2 з якою він 25 травня 2022 року звернувся до Броварського районного управління поліції (арк. справи 5) і з якої вбачається, що 23 травня 2022 року близько 15 години 30 хвилин між ним та ОСОБА_1 виник черговий конфлікт з приводу місця паркування автомобіля у дворі будинків. Як зазначає ОСОБА_2 , в ході цієї суперечки та конфлікту ОСОБА_1 висловив на його адресу погрози прострілити ногу, тому у заяві ОСОБА_2 просить поліцію здійснити перевірку можливої наявності зброї у ОСОБА_1 .
Таким чином, зі змісту заяви вбачається, що конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник на ґрунті триваючих особистих неприязних стосунків, причиною яких став спір щодо місця паркування їх автомобілів у дворі. Під час виниклої з ОСОБА_1 суперечки ОСОБА_2 або інші особи, які могли б її бачити, не викликали поліцію, щоб припинити цей конфлікт, а із заявою до Броварського районного управління поліції ОСОБА_2 звернувся через 2 дні, тобто 25 травня 2022 року.
Також, у заяві ОСОБА_2 взагалі не вказує, що 23 травня 2022 року ОСОБА_1 під час конфлікту висловлювався нецензурною лайкою на його адресу, як це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, а лише виходячи зі свого особистого суб'єктивного ставлення до ОСОБА_1 характеризує його як конфліктну та агресивну особу, яка неодноразово ображала сусідів.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Сімутін Р.В. зазначив, що з матеріалів адміністративної справи вбачається, що висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП поліцейський визначив виходячи виключно із заяви ОСОБА_2 .
Складений стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не містить прізвища та адреси осіб, які могли б бути свідками можливого порушення ОСОБА_1 громадського порядку і спокою громадян, а в матеріалах адміністративної справи відсутні пояснення таких осіб.
У складеному стосовно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП викладена наступним чином: ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме висловлювався нецензурною лайкою у громадському місці та погрожував фізичною розправою громадянину ОСОБА_2 .
Твердження про те, що ОСОБА_1 під час виниклого зі ОСОБА_2 конфлікту висловлювався нецензурною лайкою суперечить матеріалам справи, є безпідставним та не підтверджується жодним доказом.
Як зазначалось вище, у своїй заяві ОСОБА_2 не вказував про те, що 23 травня 2022 року ОСОБА_1 під час конфлікту висловлювався нецензурною лайкою на його адресу.
Таким чином, ознаки дрібного хуліганства, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та становлять об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме висловлювання нецензурною лайкою у громадському місці, не підтверджуються матеріалами справи.
З урахуванням викладеного, в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Також, в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки фактичні обставини справи свідчать про те, що конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, які виникли внаслідок спору щодо місця паркування їх автомобілів у дворі.
При цьому слід зазначити, що поліцейський не встановив, а у своїй заяві ОСОБА_2 не вказав обставини, при яких виник цей конфлікт, зокрема про свою протиправну поведінку, коли він бив по автомобілю ОСОБА_1 . У заяві ОСОБА_2 лише зазначив, що це був ”черговий конфлікт з приводу паркування автомобіля”.
До уваги не взято покази ОСОБА_3 , які матеріалами справи не спростовані, про те, що ОСОБА_2 сам розпочав конфліктну ситуацію, коли почав бити його автомобіль та сам висловлювався на його адресу нецензурною лайкою та погрожував.
З огляду на ці обставини захисник Сімутін Р.В. зазначив, що у ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення дрібного хуліганства та хуліганський мотив, тобто мотив явної неповаги до суспільства, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Суд, вислухавши ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Сімутіна Р.В., дослідивши дані протоколу про адміністративне правопорушення від 14 червня 2022 року серії ВАБ № 759021; ксерокопії закордонного паспорту; письмові пояснення ОСОБА_1 ; ксерокопію заяви ОСОБА_2 ; характеристику на ОСОБА_1 , встановив, що ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, у своїй від 23 травня 2022 року заяві, яка зареєстрована у Броварському РУП Головного управління Національної поліції в Київській області, ОСОБА_2 , зазначив, що 23 травня 2022 року приблизно о 15.30 у нього, ОСОБА_2 , виник черговий конфлікт з ОСОБА_1 , який проживає в будинку АДРЕСА_4 з приводу паркування автомобіля ОСОБА_2 . В ході суперечки та конфлікту ОСОБА_1 почав щось шукати у себе в барсетці, після того як нічого в ній не знайшов, став погрожувати йому, що він піде додому та взявши якусь зброю прострелить йому ліву або праву ногу. Дану конфліктну ситуацію чули також інші сусіди, які можуть і підтвердити вказані вище погрози.Враховуючи те, що ОСОБА_1 є конфліктною та агресивною особою, яка неодноразово ображає сусідів нецензурними словами, кричить на інших людей та створює своєю неадекватною поведінкою загрозу щодо інших людей, погрозу ОСОБА_1 щодо пострілу в нього вважав реальною. Також ОСОБА_2 зазначив, що допускає, що у ОСОБА_1 може бути в наявності відповідна зброя.
У своїй заяві ОСОБА_2 просив вжити превентивних заходів щодо забезпечення його безпеки та здійснити перевірку ОСОБА_1 на предмет незаконного зберігання зброї.
Згідно зі ст.173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Відповідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративніправопорушення.
Відповідно ч.1, 2 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного.
Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Фабулою ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України ”Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення” від 22.09.2005 p. № 2899-IV).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
У протоколі про адмінправопорушення серії ВАБ № 759021 від 14.06.2022 року, зазначено, що 23 травня 2022 року, близько 15 год. 30 хв. громадянин ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив дрібне хуліганство, а саме висловлювався нецензурною лайкою у громадському місці та погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Із заяви ОСОБА_2 не вбачається, щоб той вказував на те, що ОСОБА_1 під час їх конфлікту нецензурно виражався, чи застосовував будь які нецензурні слова відносно нього.
Щодо виконання вимог ст. 251 КУпАП в матеріалах справи містяться лише заява ОСОБА_2 , пояснення ОСОБА_1 та характеристика на нього, інших будь яких достатніх та достовірних доказів на підставі яких можливо дійти висновку про винуватість особи відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення від 14 червня 2022 року матеріали справи не містять, та особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не зібрано, до матеріалів не приєднаною.
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 ”Малофєєва проти Росії” та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 ”Карелін проти Росії”, Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні дані, які б свідчили про те, що 23 травня 2022 року мали місце дії ОСОБА_1 , спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян з хуліганських мотивів, а тому суд приходить до висновку про відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, про яке йдеться у протоколі серії ВАБ № 759021 від14 червня 2022 року.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
При цьому, відповідно до положень ст.251 КУпАП, ст.62 КонституціїУкраїни судом не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечнимдоказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 , які зазначені в протоколі, відсутніподія та склад адміністративного правопорушення за ст.173 КУпАП, тому провадження по справі про адміністративнеправопорушенняпідлягаєзакриттю.
Керуючись ст.ст.247 , 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд, -
Закритипровадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП, в зв”язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подачі апеляції.
Суддя Радзівіл А.Г.