ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 липня 2022 року м. Київ №826/8944/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши у письмовому провадженні подання старшого державного виконавця відділу примусового вико-нання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Тараса про заміну боржника у виконавчому провадженні у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Заявник просить замінити боржника у виконавчому провадженні №65219954 із Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) на Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840), оскільки положення, на підставі якого діяв боржник втратило чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №960. Заявник вважає, що діяльність боржника фактично припинено, тому для виконання рішення суду у цій справі необхідно його замінити.
До судового засідання заявник, учасники справи та заінтересована особа - Державна інспекція архітектури та містобудування України не прибули, що не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2022 визнано необґрун-тованим відвід судді Костенку Д.А., заявлений позивачем у справі, а заяву про відвід перерано на розгляд іншому складу суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2022 відмовлено у задоволення заяви позивача про відвід судді Костенку Д.А.
Розглянувши подання, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, зважаючи на таке.
Згідно з ч.1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Окружним адміністративним судом міста Києва 14.12.2020 видано виконавчий лист про зобов'язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України провести позапланову перевірку архітектурно-будівельного об'єкта, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, С/Т "Садівник", вул. Садова, 4.
Боржником у цьому виконавчому листі зазначено Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (код ЄДРПОУ 37471912).
Державним виконавцем 20.04.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65219954 на підставі цього виконавчого листа.
В.о. голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України, пославшись на постанови КМ України від 13.03.2020 №219 "Про оптимізацію органів державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду" і від 23.12.2020 №1340 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду", повідомив державного виконавця про те, що відповідно до повноважень боржник здійснює лише дозвільно-реєстраційні функції у будівництві та не здійснює заходи державного архітектурно-будівельного контролю, відтак, не може виконати рішення суду у справі.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна архітектурно-будівельна інспекція України з 20.03.2020 перебуває в стані припинення (запис №10701100016047267).
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №218 "Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" вирішено ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію та утворити Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.
Постановою КМ України від 13.03.2020 №219 "Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду" утворено Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та коорди-нується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалі-зує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 "Деякі питання функціону-вання органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду" утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. При цьому, ліквідовано Державну інспекцію містобудування та Державну сервісну службу містобудування.
20 травня 2021р. проведено державну реєстрацію Державної інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №1000701020000092252.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №960 "Питання Держав-ної інспекції архітектури та містобудування", Уряд погодився з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
За інформацією із офіційного веб-ресурсу Міністерства розвитку громад та територій України з 16.09.2021 розпочала роботу Державна інспекція архітектури та містобудування.
Отже, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, як юридична особа, не ліквідована, проте повноваженнями щодо здійснення архітектурно-будівельного контролю та нагляду наділена Державна інспекція архітектури та містобудування України.
У постанові від 15.07.2021 у справі № 812/1633/17 Верховний Суд зробив висновок, який, не зважаючи на відмінність предмету позову та суб'єктного складу учасників, належить застосувати суду при розгляді подання, зважаючи на його (висновок) загальний характер: "<...> виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідного процесуального статусу, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені таким статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством встановлено головну умову, за якої тягар боржника може бути перекладено на іншу особу - це вибуття сторони виконавчого провадження. <...>
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому випадку також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
Тобто, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб'єкта владних повноважень як юридичної особи.".
Зважаючи на відсутність у боржника повноважень, необхідних для виконання рішення суду, і наявність цих повноважень у Державної інспекції архітектури та містобудування, враховуючи висновок Верховного Суду, суд дійшов висновку про вибуття боржника із публіч-них правовідносин, що є підставою для його заміни на правонаступника (адміністративного, публічного).
Отже, подання належить задовольнити.
Керуючись ст. 379 КАС України, суд
1. Задовольнити подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Тараса про заміну боржника у виконавчому провадженні.
2. Замінити боржника у виконавчому провадженні №65219954 із Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) на Державну інспекцію архітектури та містобудування (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 44245840).
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, встановлені ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складення ухвали.
Суддя Костенко Д.А.