Справа № 205/10883/21
Провадження № 2а/932/8/22
30 червня 2022 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Кудрявцевої Т.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 3 батальйону 2 роти старшого лейтенанта поліції Надточого Владислава Олеговича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
09 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №5091727 від 30 листопада 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження по справі, стягнути з відповідача суму сплачено штрафу у розмірі 340 грн., судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 30 листопада 2021 року інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 3 батальйону 2 роти старшим лейтенантом поліції Надточий В.О. винесено відносно нього постанову серії ЕАО №5091727 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. В постанові зазначено, що він 30.11.2021 року о 09 год. 28 хв. в м. Дніпро, керуючи транспортним засобом Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись на пл. Десантників, 10 в м. Дніпро, порушив вимогу знаку 5.18 та здійснив рух з крайньої лівої полоси прямо, чим порушив п.8.4 «Г» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсним обставинам. 30.11.2021 року рухаючись по пл. Десантників, 10 він був зупинений працівниками поліції, які повідомили йому про порушення правил проїзду перехресть. На його вимогу ознайомити його з доказами вказаного порушення, інспектор УПП продемонстрував йому уривок відео з власного смартфону, на якому незрозуміле авто без ідентифікації номерного знаку та водія проїхало перехрестя. Звернувшись до інспектора з вимогою надати йому правову допомогу від адвоката, він отримав відмову. Після чого на вимогу вийти з автомобіля його в кайданках відвезли до УПП де й розглядалась справа про адміністративне правопорушення. Зазначає, що постанова та викладені в ній факти не відповідають дійсності, при розгляді справи порушені норми та вимоги чинного законодавства, при розгляді справи порушені його права, передбачені Конституцією та іншими Законами України, справа розглянута формально та суб'єктивно, не з'ясовані всі обставини справи, під час винесення постанови не були дослідженні та подані до ознайомлення жодні докази, його дії ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не мають, тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.12.2021 року адміністративний позов передано на розгляд за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.01.2022 року зазначена адміністративна справа передана в провадження судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцевій Т.О.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.01.2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач інспектор Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 3 батальйону 2 роти старший лейтенант поліції Надточий В.О. у встановлений судом строк правом на подання відзиву не скористався, будь-яких письмових заяв чи клопотань до суду не надав.
05.05.2022 року на адресу суду від представника відповідача Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві представник відповідача, окрім посилання на норми КУпАП, КАС України, Закону України «Про Національну поліцію», зазначив, що 30.11.2021 року поліцейським УПП винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., в якій зазначено про те, що останній, керуючи транспортним засобом Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Дніпрі, по пл. Десантників, в районі буд.10, порушив вимогу знаку 5.18 та здійснив рух з крайньої лівої полоси прямо, чим порушив п.8.4 «Г» ПДР України. Вказана постанова повністю відповідає вимогам, встановленим п.5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.20105 року. Працівник поліції, виявивши транспортний засіб, в діях водія якого містяться ознаки порушення вимог чинного законодавства в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме порушення п. 8.4 «Г» ПДР України, за вчинення якого ч.1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, враховуючи той факт, що така дія була скоєна водієм в присутності поліцейського і останній бачив її вчинення на власні очі, було прийнято рішення про зупинку такого транспортного засобу на підставі ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», та в подальшому розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення. Жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи не надано. Тож, пояснення позивача, викладені в позовній заяві, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення є лише спробою уникнути встановленої законом відповідальності, що є неприпустимим. Процедура розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення була зафіксована на нагрудний відеореєстратор відповідача, але відеозапису з дня правопорушення не було збережено у зв'язку з закінченням термінів зберігання відеозаписів у відповідному підрозділі УПП згідно внутрішніх нормативних документів та технічної можливості відео. Обставини, викладені позивачем в позовній заяві, мають суто гіпотетичний характер та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Вважають, що за вказаних обставин не має жодних підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Дослідивши докази у справі, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, постановою від 30 листопада 2021 року серії ЕАО №5091727 у справі про адміністративне правопорушення, інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 3 батальйону 2 роти старшим лейтенантом поліції Надточий В.О. накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за скоєння ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 30.11.2021 року о 09 год. 28 хв. в м. Дніпро, керуючи транспортним засобом Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись на пл. Десантників, 10 в м. Дніпро, порушив вимогу знаку 5.18 та здійснив рух з крайньої лівої полоси прямо, чим порушив п.8.4 «Г» ПДР України.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пункт 1 статті 247 КУпАП визначає обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 283 КпАП України, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Частиною 4 ст. 283 КпАП України передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Згідно з вимогами ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до вимог ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 258 КпАП України протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із вимогами ст. 293 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до постанови серії ЕАО №5091727 від 30.11.2021 року, позивачу інкримінується порушення вимог п.8.4 «Г» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі - ПДР).
Дорожній знак 5.18 в Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, встановлює "Напрямок руху по смузі". Показує дозволений напрямок руху по смузі. Знак 5.18 5.18 "Напрямок руху по смузі" із стрілкою, що зображує поворот ліворуч іншим чином, ніж це передбачено цими Правилами, означає, що на даному перехресті поворот ліворуч або розворот здійснюється з виїздом за межі перехрестя направо і об'їздом клумби (розділювального острівця) у напрямку, показаному стрілкою.
Згідно ч.1 ст.122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи слідує наступне. На ОСОБА_1 інспектором поліції накладено адміністративне стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, у розмірі 340 гривень, як на водія, який, рухаючись по пл. Десантників, 10 в м. Дніпрі, керуючи транспортним засобом Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимогу знаку 5.18 та здійснив рух з крайньої лівої полоси прямо, чим порушив п.8.4 «Г» ПДР України. Позивач не погодився із цією постановою, посилаючись на те, що не порушував вимоги п. 8.4 «Г» та проїхав перехрестя у відповідності до ПДР України. Відповідач не надав суду доказів, що підтверджують правомірність його постанови та доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху.
Згідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим та не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.
Згідно із вимогами ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Внаслідок недоведеності факту порушення позивачем вищенаведених вимог КУпАП, та не надання відповідачем доказів правомірності його дій з винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - підлягають задоволенню.
Крім того, вирішуючи позовні вимоги позивача в частині повернення суми штрафу, сплаченого позивачем за оскаржуваною постановою у розмірі 340,00 грн., суд приходить до таких висновків.
Згідно зі ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання постанови серії ЕАО № 5091727 від 30 листопада 2021 року добровільно сплачено штраф у розмірі 340,00 грн., що підтверджується копією квитанції № 0.0.2370638820.1 від 09 грудня 2021 року.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що повернення коштів сплачених позивачем на виконання штрафу у розмірі 340,00 грн. має здійснюватися на підставі Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03 вересня 2013 року «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» .
Відповідно до вимог ст. 45 Бюджетного кодексу України та Порядку № 787 від 03.09.2013 року, органи Державної казначейської служби України здійснюють повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Згідно з п. 3 Порядку № 787 від 03 вересня 2013 року повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до п. 5 Порядку № 787 від 03 вересня 2013 року повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Відповідач є контролюючим органом у розумінні положень п. 5 Порядку, оскільки саме на виконання його рішення (постанови) було сплачено штраф позивачем.
За безготівковою формою повернення коштів здійснюється обласними управліннями держказначейства на підставі висновків органів державної податкової служби, рішень судових органів, інших органів, які контролюють нарахування та сплату платежів. У разі надходження до органу держказначейства рішення судових органів його копія передається відповідному органу податкової служби за місцем реєстрації платника податків.
Подання в довільній формі подається платником до органу казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Помилково сплачений адміністративний штраф може бути повернуто управлінням держказначейства у визначеному порядку лише на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення (штраф). Тобто фізичній особі необхідно звернутися до відповідного органу з письмовою заявою про надання висновку про повернення помилково сплаченого адміністративного штрафу.
З огляду на викладене, оскільки адміністративний суд обмежений колом питань, вирішення яких належить до його компетенції за результатами розгляду адміністративного позову з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (ч. 3 ст. 286 КАС України), а також враховуючи той факт, що повернення таких коштів здійснюється управлінням держказначейства на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення, у задоволенні позову позивача у цій частині позовних вимог слід відмовити.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 3 батальйону 2 роти старшого лейтенанта поліції Надточого Владислава Олеговича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №5091727 від 30 листопада 2021 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені витрати по справі - сплачений судовий збір у розмірі 454,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду згідно з вимогами ч. 4 ст. 286 КАС України протягом десяти днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом десяти днів зо дня отримання ними його копії.
Рішення набирає законної сили протягом десяти днів із дня його проголошення, або десяти днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя Т.О. Кудрявцева