Справа №760/4378/15-ц
6/760/374/22
30 серпня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого -судді Букіної О.М.
за участю секретаря -Скаженик Я.О.
представника позивача- Тодуа Ш.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву Акціонерного товариства комерційний банк» Приватбанк» про поновлення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Заявник у січні 2022 року звернувся до суду з заявою та просить поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчих листів по справі №760/4378/15-ц, виданих Солом'янським районним судом м. Києва на виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06.09.2016 про стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №K2Н0GF00260211 від 12.11.2004 року у розмірі 16647,99 доларів США.
Свої вимоги мотивує тим, що 06.09.2016 Солом'янським районним судом м.Києва ухвалено рішення про стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №K2Н0GF00260211 від 12.11.2004 року у розмірі 16647,99 доларів США.
28.09.2016 ПАТ КБ «Приватбанк» було проведено зміну права власності по заставі за банком на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі у порядку ст. 37 ЗУ "Про іпотеку" по кредитному договору №K2Н0GF00260211від 12.11.2004, за оціночною вартістю - 442 000.00 грн.
Внаслідок позасудового задоволення вимог АТ КБ ПриватБанк, залишок заборгованості за вказаним вище кредитним договором було анульовано банком.
А тому, 14.11.2016 отримані виконавчі листи по справі № 760/4378/15-ц були передані до архіву банку без пред'явлення їх до примусового виконання.
Разом з тим, посилається заявник, що після зміни права власності за іпотечним майном, ОСОБА_1 ініціював позов до суду про скасування державної реєстрації та запису про передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки (справа № 760/4725/17).
19.02.2018 Солом'янським районним судом м. Києва було винесено рішення по справі № 760/4725/17, згідно якого скасовано державну реєстрацію права на нерухоме майно, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та право власності, внесені Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О.
08.07.2020 постановою ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Постанову Київського апеляційного суду від 28.11.2018 скасовано, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19.02.2018 залишено в силі з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.
Станом на 20.01.2022 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_1 .
Внаслідок вищевикладеного, 14.04.2021 ОСОБА_1 було відновлено заборгованість погашену за рахунок проведення зміни права власності по заставі за банком від 28.09.2016.
У зв'язку з тим, що на даний час майно зареєстровано за ОСОБА_1 , у заявника виникла необхідність примусового стягнення відновленого боргу шляхом звернення до виконавчої служби по справі № 760/4378/15-ц про стягнення кредитної заборгованості з боржників, оскільки на момент відновлення боргу термін пред'явлення виконавчих документів по справі № 760/4378/15-ц був пропущений.
Заявник вказує, що виконавчі документи не були пред'явлені до виконання у зв'язку з відсутністю боргу у ОСОБА_1 на момент отримання виконавчих документів та на період строку їх пред'явлення.
Вважає, що строк пропущено з об'єктивних причин, а тому просить задовольнити заяву.
У судовому засіданні представник стягувача подану заяву підтримав та просив її задовольнити.
Боржники у судове засідання не з'явилися, про час розгляду заяви повідомлялися належним чином, про причини неявки суд до відома не поставили.
У відповідності до положень ст. 433 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання по поданій заяві.
Вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 06.09.2016 позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення солідарно кредитної заборгованості задоволено.
Стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №K2Н0GF00260211 від 12.11.2004 у розмірі 16647,99 доларів США.
Вказане рішення набрало чинності 11.10.2016.
14.11.2016 судом на виконання вказаного вище рішення суду було видано виконавчі листи,які були отримані 06.12.2016 безпосередньо уповноваженим представником стягувача.
Строк пред'явлення вказаних вище виконавчих листів до виконання становив три роки.
Встановлено, що виконавчі листи стягувачем не були пред'явлені до виконання, що не заперечується останнім.
Таким чином, є очевидним, що строк пред'явлення виконавчих листів до виконання сплинув.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» / в діючій редакції / виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Чинне законодавство пов'язує можливість відновлення судом пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання із наявністю поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин пропуску вказаного строку оцінюються судом, виходячи з наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали заявнику (чи його попереднику) реалізувати своє право на пред'явлення виконавчого документа до виконання протягом законодавчо встановленого строку.
Звертаючись до суду, заявник вказує про те, що оригінали виконавчих листів не були пред'явлені до виконання, оскільки скориставшись своїм правом на здійснення переходу права власності на заставне майно боржника, у порядку ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» банк списав заборгованість боржників, як таку, що була погашена.
Однак, враховуючи те, що боржник оскаржив дії банку в цій частині та рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 19.02.2018, яке набрало чинності 08.07.2020 скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та право власності банку, останній вимушений звернутися до суду з даною заявою на поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
За змістом ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» Суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.
У рішенні «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд, гарантовані ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Крім того, в рішенні в справі «Хаджинастасиу проти Греції» зазначено також, що національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.
Як зазначено вище, рішення в справі було ухвалено судом 06.09.2016, тобто майже 6 років тому та у порядку визначеному законом, виконавчі документи не були пред'явлені до примусового виконання.
Встановлено, що банк у 2016 році, реалізуючи своє право як кредитор, а не як стягувач, самостійно обрав для себе право на задоволення своїх вимог до боржників, тобто без пред'явлення виконавчих листів до виконання, яке виникло на підставі рішення суду від 06.09.2016.
Заяву про поновлення строку подано майже через 6 років після ухвалення відповідного рішення, тобто після спливу встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання.
З урахуванням цього, суд вважає, що заявник діяв на власний розсуд реалізуючи своє право, пов'язане з переходом права власності на предмет іпотеки у позасудовому порядку та ніс відповідні ризики, що пов'язані з відмовою у пред'явленні відповідних листів до виконання у порядку визначеному законом.
Та обставина, що такий спосіб поновлення прав банку було оскаржено боржником до суду та як наслідок, судовим рішенням було скасовано перехід права власності до банку та право власності на іпотечне майно, жодним чином не свідчить про наявність у стягувача поважних причин, що перешкоджали на пред'явлення виконавчих листів до виконання за рішенням суду від 06.09.2016 у порядку визначеному законом.
З урахуванням наведеного вище, суд не знаходить підстав для задоволення вимог заявника.
Керуючись ст. 55, 258, 260, 433, п. 17.4 Перехідних положеньЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-
У задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційний банк» Приватбанк» про поновлення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 05.09.2022.
Суддя Букіна О.М.