Номер провадження: 22-ц/813/7119/22
Справа № 946/9864/21
Головуючий у першій інстанції Жигулін С. М.
Доповідач Дришлюк А. І.
30.08.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 лютого 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Позивач звернулася до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області на підставі актового запису за №524 від 13 липня 2009 року, - відповідач вказаний батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано за рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 листопада 2020 року. Дитина знаходяться на утриманні позивача, відповідач не надає матеріальної допомоги, з урахуванням чого просила стягувати з відповідача на її користь аліменти щомісяця в розмірі 5000 грн, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 1-22).
21 лютого 2022 року рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області позовні вимоги вирішено задовольнити частково та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 для утримання ОСОБА_3 аліменти щомісяця в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову, а саме з 24 листопада 2021 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно; в іншій частині позовних вимог - відмовити; стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати (судовий збір) в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп., зарахувавши до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 26-27).
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанцій, ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просила суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким змінити оскаржуване рішення в частині розміру стягуваних аліментів до 5000 грн, щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при визначенні розміру стягуваних аліментів суд першої інстанції не врахував матеріальне становище платника аліментів. Апелянт повідомляє, що відповідач інших утриманців та аліментних зобов'язань немає, працездатний, працює офіційно у ТОВ «Союз кондитерів» супервайзером, отримує значні доходи та його стан здоров'я дозволяє працювати. Також, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги тієї обставини, що відповідачем 17.07.2021 року було придбано автомобіль «Hyundai Accent», 2007 року випуску, приблизна вартість автомобілю, вказує апелянт, від 5000 до 5800 дол. США. Крім цього, апелянт звертає увагу на те, що відповідач тривалий час сплачував аліменти на утримання дитини добровільно у розмірі 3000 грн, щомісячно, однак витрати на дитину зросли, вона (донька) потребує більшої суми аліментів, а також у зв'язку із тим, що дочка систематично хворіє - потребує додаткових витрат (а.с. 30-38).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07 червня 2022 року було відкрито апеляційне провадження та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 41-43).
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Сторони своїм правом закріпленим статтею 360 ЦПК України не скористались, відзив на адресу суду не надходив.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що 16 грудня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про що було зроблено відповідний актовий запис № 718 (а.с. 6).
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис № 524. В графі батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 8).
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 листопада 20202 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вирішено розірвати (а.с. 7).
Позивач зазначає, що донька проживає з нею, на підтвердження наведено надає до суду довідку видану сектором ведення реєстру територіальної громади м. Ізмаїл секретаріату виконкому Ізмаїльської міської ради, згідно якої ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (за вказаною адресою також зареєстрована ОСОБА_1 ) (а.с .4, 9).
Також в матеріалах справи наявна виписка по картковому рахунку ОСОБА_1 , з якої вбачається, що відповідачем кожного місяця здійснювалося перерахування коштів на зазначений рахунок позивача із відповідною приміткою до переказу - аліменти.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не було надано до суду доказів на підтвердження матеріального стану відповідача з урахуванням якого було наявна можливість задовольнити в повному обсязі позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримування дитини у розмірі 5000,0 грн, проте зважаючи на необхідність надання грошової допомоги, суд у відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України визначає стягнення у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу (ч. 2).
Згідно ч. 1 ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 2).
За положенням ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частина друга зазначеної статті встановлює, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Враховуючи вищенаведені положення ст. 182 СК України та оскільки матеріали справи не містять в повній мірі належних доказів на підтвердження наявності у відповідача відповідного матеріального становища необхідного для задоволення позовних вимог в розмірі зазначеному позивачем, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо розрахунку розміру аліментів на дитину відповідного віку. ОСОБА_1 також не було надано та долучено до матеріалів справи жодних відомостей щодо власного фінансового становища.
Апелянт також стверджує, що судом першої інстанції в порушення ст. 44 ЦПК України, було розглянуто зазначену справу за її відсутності та не взято до уваги заяву про відкладення розгляду справи. Слід зазначити, що матеріали справи дійсно містять заяву ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, направлену та зареєстровану судом 21 лютого 2022 року, тобто безпосередньо в день судового засідання. Зі змісту даної заяви вбачається інформація про неможливість прибути до суду у зв'язку із хворобою та знаходженням на лікарняному, проте дана заява нічим не підкріплена, жодних доказів на підтвердження наведено на адресу суду надано не було, у зв'язку із чим судом першої інстанції було вирішено справу розглядати за відсутності позивача, належним чином повідомленого про дату та час судового засідання.
Апелянт також посилається на виникнення додаткових витрат на оренду житла, котрі зі слів апелянта відповідач не згоден відшкодовувати для забезпечення місця проживання своєї дитини та витрат на лікування, оскільки донька - ОСОБА_3 постійно хворіє. Вказане обґрунтування має ознаки додаткових витрат, які згідно зі ст. 185 СУ України присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Вказані вимоги стороною не заявлялись, судом першої інстанції не розглядались, а тому не можуть бути предметом апеляційного розгляду. Сторона має право на звернення до суду з самостійним позовом з цієї підстави.
Апеляційний суд вважає за необхідне роз'яснити апелянту право закріплене ч. 1 ст. 192 СК України щодо зменшення або збільшення розміру аліментів, визначених за рішенням суду або домовленістю між батьками, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи вище наведене, оскільки доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та не спростували висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України залишає оскаржуване рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 лютого 2022 року без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 лютого 2022 року - залишити без змін.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький