05.09.22
22-ц/812/563/22
Єдиний унікальний номер судової справи: 477/2358/21
Провадження № 22-ц/812/563/22
Постанова
іменем України
05 вересня 2022 року м. Миколаїв Справа № 477/2358/21
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Самчишиної Н.В.,
суддів: Серебрякової Т.В., Ямкової О.О.,
із секретарем судового засідання - Ковальським Є.В.,
за участю: представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 17 січня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Семенової Л.М., у приміщенні цього суду, повний текст якого складено в той же день, у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання,
встановив:
29 листопада 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_1 , який обґрунтовувала наступним.
Відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач згідно наказу № 645 - Д від 03 серпня 2021 року є студенткою першого курсу денної форми здобуття освіти факультету менеджменту Миколаївського національного аграрного університету.
Вона навчається на бюджетній основі, за регіональним замовленням та отримує стипендію у розмірі 1 287 грн.
На підставі рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07 травня 2009 року по справі № 2-1573/2009 ОСОБА_1 сплачував на користь матері позивача ОСОБА_4 на її утримання аліменти з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, в розмірі ј частки, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення повноліття.
З моменту стягнення з відповідача аліментів ОСОБА_3 постійно проживає з матір'ю, за однією адресою.
Посилаючись на те, що з початку навчання у зазначеному навчальному закладі їй стало не вистачати матеріальних засобів для повноцінного проживання та навчання, отримувана стипендія не покриває її матеріальних затрат на проживання, харчування та особисте утримання, відповідач в добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну підтримку до закінчення навчання, а доходи її матері в не повній мірі задовольняють їхні потреби, ОСОБА_3 просила стягнути зі ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання до досягнення нею двадцяти трьох річного віку на термін навчання до 30 червня 2025 року у розмірі ј частини всіх видів доходів щомісячно.
Відповідач ОСОБА_1 позов визнав в розмірі 17 % від його доходу, посилаючись на те, що має на утриманні двох малолітніх синів.
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 17 січня 2022 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання на період навчання у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 29 листопада 2021 року і до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення 23-річного віку.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 908 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що дочка відповідача потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням на денному відділенні, а відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу у вказаному судом розмірі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким змінити розмір стягнення аліментів з ј частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на 1/6 частину з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 29 листопада 2021 року і до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення 23-річного віку.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції поверхнево розглянув обставини справи, не прийняв до уваги дані щодо утримання ним ще двох малолітніх дітей, а також те, що ОСОБА_3 проживає та навчається у м. Миколаєві, вона має копію посвідчення учасника бойових дій свого батька, що дозволяє їй отримувати підвищену стипендію, не заважаючи на успіхи у навчанні, які зазвичай і визначають розмір стипендії студена. До того ж, позивачу виповнилося вісімнадцять років. Відповідач, незважаючи на не зовсім справедливий розподіл його доходів серед трьох дітей на зменшення аліментів на утримання неповнолітньої доньки свідомо не подавав через етичні міркування.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Басараб В.В., посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скарг залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Згідно відомості Департаменту з дання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про зареєстрованих осіб позивач проживає разом з матір'ю ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 (а.с.8).
На підставі рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 07 травня 2009 року ОСОБА_1 сплачував на користь матері позивача ОСОБА_5 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти з усіх видів заробітків (доходу), щомісячно, в розмірі ј частики, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів дитини відповідного віку, починаючи з 18 березня 2009 року і до повноліття дитини (а.с.7).
Згідно довідки Миколаївського національного аграрного університету від 23 жовтня 2021 року №912 ОСОБА_3 є здобувачем вищої освіти першого курсу денної форми здобуття освіти факультету менеджменту цього університету. Здобувач освіти навчається за освітнім ступенем «Бакалавр», за спеціальністю 073 «Менеджмент». Зарахована до університету згідно наказу від 03 серпня 2021 року №645 - Д, із закінченням навчання у червні 2025 року. Здобувач вищої освіти навчається на бюджетній основі (за регіональним замовленням), стипендію отримує (а.с.12).
З доводів позову слідує, що позивач отримує стипендію у розмірі 1 287 грн.
Відповідач ОСОБА_1 одружений з ОСОБА_6 та є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.31-33).
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що має на утриманні двох дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тоді як позивач проживає з матір'ю та отримує стипендію.
Встановивши, що позивач навчається у Миколаївському національному аграрному університеті, у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а ОСОБА_1 є працездатною особою, зобов'язаний та має можливість утримувати повнолітню доньку, суд першої інстанції, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами докази на предмет їх належності, допустимості та достатності для правильного вирішення справи, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів.
Разом з тим, на думку колегії суддів, визначений судом розмір аліментів є завищеним та не достатньо обґрунтованим позивачем, з огляду на те, що на утриманні відповідача перебувають двоє малолітніх дітей, позивач навчається на бюджетній основі, отримує стипендію, проживає разом з матір'ю, що свідчить про відсутність необхідності витрачання позивачем коштів, як на наймання житла, так і оплати за навчання.
Колегія суддів вважає, що враховуючи вищевикладені норми права та досліджені обставини, відповідач має сплачувати позивачу аліменти у сумі 1/6 частки його доходів щомісячно.
Такий обов'язок у нього є в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги за період з дати подання позову позивачкою (29 листопада 2021 року) і до закінчення ОСОБА_3 навчання у Миколаївському національному аграрному університеті (червень 2025 року),але не більш ніж до досягнення нею 23-річного віку.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів підлягає зміні в бік зменшення розміру аліментів до 1/6 частки щомісячно за період з 29 листопада 2021 року і до закінчення позивачем навчання у Миколаївському національному аграрному університеті (червень 2025 року), але не більш ніж до досягнення нею 23-річного віку.
Рішення суду частково змінено, позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат за правилами частини 13 статті 141 ЦПК України апеляційний суд виходить з наступного.
За розгляд справи в суді першої інстанції з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 617 грн. У зв'язку з тим, рішення місцевого суду в частині розподілу судового збору підлягає заміні.
При зверненні з апеляційною скаргою на судове рішення розмір судового збору мав визначатись за пунктом 6 частини 2 статті 4 Закону «Про судовий збір» та складати 1362 (908 х 150 %) грн.
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України ОСОБА_1 має право на відшкодування судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 (1/4 частка) задоволенні (1/6), що свідчить про задоволення вимог відповідача, тоОСОБА_1 підлягає відшкодуванню 1 362 грн., які він сплатив за подання апеляційної скарги, які слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст.374, 376, 382 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 17 січня 2022 року в частині розміру стягнення аліментів змінити, зменшити стягнення з ОСОБА_1 на користьдоньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів з 1/4 частки до 1/6 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 29 листопада 2021 року і до закінчення нею навчанняу Миколаївському національному аграрному університеті до червня 2025 року, але не довше ніж до досягнення нею віку двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 617 грн. судовий збір за подання та розгляд позовної заяви у суді першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий Н.В. Самчишина
Судді: Т.В. Серебрякова
О.О. Ямкова
Повний текст постанови складено 05 вересня 2021 року.