Справа № 465/91/22 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.
Провадження № 22-ц/811/1085/22 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
05 вересня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мельничук О.Я.,
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.,
без участі сторін,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-
В січні 2022 року позивачка звернулася в суд з позовом про стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку(доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Свої вимоги мотивує тим, що від перебування з відповідачем у шлюбі, в них народився син ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. З травня 2021 року відповідач не бере участі у вихованні та утриманні їхньої спільної дитини. Між ними угоди про добровільну сплату аліментів між нами не досягнуто. При цьому, відповідач по справі є здоровим та працездатним чоловіком, працює на шахті «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» м. Червоноград Львівської області на посаді прохідника та має постійний дохід у розмірі 20 000 гривень, а тому вважає, що відповідач має можливість платити аліменти у вказаному розмірі. Вона разом з дитиною проживає в одній кімнаті трикімнатної квартири, де окрім них проживають ще чотири особи, що створює несприятливі умови для навчання і відпочинку дитини. ЇЇ матеріальне становище не дозволяє орендувати житло для забезпечення належного рівня життя їхньої дитини. Тому просить позов задовольнити.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2022 року позов частково задоволено.
Вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частки від всіх видів його заробітку(доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення позивача до суду, тобто з 10.01.2022 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 гривень в дохід держави.
Рішення суду в апеляційному порядку 10 травня 2022 року оскаржив відповідач ОСОБА_1 . Вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Звертає увагу, що прожитковий мінімум на дитину від 6 до 18 років з 1 січня 2022 року становить - 2618 грн., з 1 липня 2022 року - 2744 грн., а з 1 грудня 2833 грн. Зазначає, що розмір його заробітної плати становить 20000 грн. в місяць в зв'язку з чим вважає аліменти на дитину в розмірі 1/4 від всіх видів свого заробітку достатніми. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Франківського районного суду міста Львова від 15 квітня 2022 року та ухвалити нове, яким стягнути з нього аліменти в розмірі 1/4 частки від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 25 серпня 2022 року, є дата складення повного судового рішення - 05 вересня 2022 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам частково не відповідає.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив з тих обставин, що аліменти саме в такому розмірі будуть достатніми на утримання ОСОБА_3 .
З такими висновками колегія суддів погоджується частково з наступних обставин.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є батьком дитини ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.8/.
Дитина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з матір'ю, тобто з позивачкою/а.с.9,11/.
З червня 2021 року відповідач коштів на утримання дитини не надає, а позивачці одній важко утримувати дитину, що не заперечується сторонами.
Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).
Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до частини другої статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно зі статтею 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
На підставі ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із частиною п'ятою статті 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою - четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Аналогічні положення щодо обов'язку доказування і подання доказів містяться у статті 81 цього Кодексу.
Сторони визнають той факт, що відповідач працевлаштований в ДП «Львіввугілля» і розмір місячної заробітної плати становить 2000 грн., в зв'язку з чим дана обставина доказуванню не підлягає.
Також встановлено, що відповідач погоджується на сплату аліментів в розмірі 1/4 частки від свої доходів.
Беручи до уваги те, що батьки мають рівні обов'язки щодо утримання своїх дітей, аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, будуть достатніми для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відсутність окремого житла у власності позивачки та дитини, не може бути підставою для визначення аліментів в такому розмірі, які мали б забезпечити можливість взяття квартири в оренду. Більше того, ОСОБА_4 прописаний та проживає разом з позивачкою в 3-х кімнатній квартирі загальною площею 61,9 кв.м., ще з чотирма членами людьми, які є родичами між собою.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції, а саме зменшення розміру аліментів з 1/3 частки до 1/4 частки.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст. 141, ч.5 ст. 268, ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Змінити рішення Франківського районного суду міста Львова від 15 квітня 2022 року в частині стягнення розміру аліментів, зменшивши їх розмір з 1/3 частки до 1/4 частки.
Змінити рішення Франківського районного суду міста Львова від 15 квітня 2022 року в частині стягнення розміру судового збору, зменшивши його з 992,4 грн. до 496,2 грн.
Викласти абзац другий та третій резолютивної частини рішення Франківського районного суду міста Львова від 15 квітня 2022 року в наступній редакції:
«Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від всіх видів його заробітку(доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення позивача до суду, тобто з 10.01.2022 року і до досягнення дитиною повноліття».
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496,2 грн в дохід держави.
В решті рішення Франківського районного суду міста Львова від 15 квітня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 05 вересня 2022 року.
Головуючий: О.Я. Мельничук
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк