Справа № 496/3850/22
Провадження № 1-кс/496/1596/22
02 вересня 2022 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області
у складі слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біляївка клопотання дізнавача СД Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022164250000334 від 27.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,-
Дізнавач звернувся до суду з вказаним клопотанням, в якому просить накласти арешт на студентський квиток виданий від 27.06.20022 року, №108/2021/2022, песель: Fj887231 на ім'я ОСОБА_4 , який запаковано до сейф- пакету WAR0042768. При цьому посилається на те, що 26.08.2022 року до Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області надійшов рапорт від дізнавача СД Одеського РУП №2 ОСОБА_5 , про те, що в ході розгляду матеріалів ЄО № 12501 від 26.08.2022 року, встановлено: ОСОБА_6 , на пункті пропуску «Маяки», з метою перетину державного кордону, надав для перевірки прикордонному наряду студентський квиток з ознаками підробки. Даний факт зареєстрований в ЄО Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області №12518 від 26.08.2022 та відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022164250000334 від 27.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.358 КК України. В період з 17 години 47 хвилин по 17 годину 52 хвилин 26.08.2022 року проведений огляд місця події за адресою: Одеська область, Одеський район, с.Маяки, ПП «Маяки», траса М-15, 49 км автодороги Одеса-Рені. В ході якого виявлено та вилучено студентський квиток виданий від 27.06.20022 року, №108/2021/2022, песель: Fj887231 на ім'я ОСОБА_4 , який запаковано до сейф-пакету WAR0042768. Вищезазначений студентський квиток з ознаками підробки являється речовим доказом та зберігає на собі сліди кримінального правопорушення та підлягає збереженню, тому виникла необхідність у накладенні арешту для подальшого призначення і проведення судових експертиз, у зв'язку з чим дізнавач звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
ОСОБА_6 до судового засідання не з'явився, але на адресу суду надіслав низку документів, зокрема довідку про те, що він є студентом професійної школи фахової перед вищої освіти, перший семестр, денна форма навчання, напрямок: медичний опікун
Прокурор в судове засідання не з'явився. Його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення ОСОБА_7 , суд приходить до наступного.
У відповідності до ч.1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно ч. 1 ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
З п.4 ч. 2 ст. 40-1 КПК України вбачається, що дізнавач уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в ч.1 ст. 98 КПК України вказано, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Ст. 173 ч.2 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Кримінальне правопорушення відповідно до ч.4 ст.358 КК України, полягає у використанні завідомо підробленого документа.
Однак, відповідно до клопотання дізнавача, останній просить накласти арешт на студентський квиток виданий від 27.06.20022 року, №108/2021/2022, песель: Fj887231 на ім'я ОСОБА_4 , з ознаками підробки. До того, ж ОСОБА_6 надіслав довідку про те, що ОСОБА_8 данило, ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 , є студентом професійної школи фахової перед вищої освіти, перший семестр, денна форма навчання, напрямок: медичний опікун. Будь-яких належних та допустимих доказів підробки зазначеного документу, які б спростовували наявну інформацію, та підтверджували наявність обґрунтованої підозри, стороною обвинувачення суду не надано.
В ч.1 ст. 173 КПК України зазначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, суд відмовляє у задоволенні клопотання.
Слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, -
В задоволенні клопотання дізнавача СД Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022164250000334 від 27.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України - відмовити в повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1