рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
(ЗАОЧНЕ)
Справа № 495/4356/22
Номер провадження 2/495/1777/2022
08 серпня 2022 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Анісімової Н.Д.,
при секретарі Коліниченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 цивільну справу у м. Білгород-Дністровському за правилами спрощеного позовного провадження за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -
28 червня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, згідно якого позивач просить:
- визнати дійсним договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна від 09 серпня 2019 року, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 35,1 кв.м. та житловою площею 20.1 кв.м.
У судове засідання позивач не з'явилась, але надала заяву про розгляд справи в її відсутність, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.
В судове засідання відповідач не з'явилась, повідомлялась, причини неявки суду невідомі.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.
Згідно ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст. 282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 ЦПК України, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до ст. 283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.
09 серпня 2019 року між ОСОБА_1 (далі по тексту, позивач) та ОСОБА_2 (далі по тексту, відповідач) в простій письмовій формі, був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого позивач придбала квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 35,1 кв.м. та житловою площею 20,1 кв.м.
Вищевказана квартира належить відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 10.07.1993 року, який було зареєстровано Білгород-Дністровським міжміським бюро технічної інвентаризації 21.09.1993 року та зареєстрованим №5082 в книзі №39, що підтверджується довідкою №400 від 23.06.2022 року, виданої КВ «Білгород-Дністровське БТІ».
На виконання пункту 2.1 договору купівлі-продажу від 09.08.2019 року позивачем (покупцем) було передано гроші у сумі 60 000 грн відповідачу (продавцю).
Після виконання обов'язків покупця, відповідачем була передана позивачу в користування квартира під АДРЕСА_1 .
Таким чином, відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.08.2019 року між позивачем та відповідачем було досягнуто всіх істотних умов договору.
На теперішній час позивач володіє і користується вказаним нерухомим майном, проте відповідач відмовляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, у зв'язку з чим з метою захисту своїх прав та законних інтересів позивач звернулась до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст.224 ЦК України (в редакції 1960 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.128 ЦК України (в редакції 1960 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст.153 ЦК України (в редакції 1960 року) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 41 Конституції України закріплює право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона продавець - передає майно (товар) у власність іншій стороні - покупцю, а покупець приймає і сплачує за нього визначену грошову суму.
Згідно з ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Враховуючи вищевикладені обставини, норми чинного законодавства та той факт, що сторонами були виконані усі істотні умови договору, а також що майно було правомірно придбано позивачем, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.3, 9-13, 76-83, 95, 128-131, 133, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 288, 289 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, ч.2 ст. 220, 316-317, 334, 638, 655 Цивільного кодексу України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна від 09 серпня 2019 року, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 щодо продажу квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 35,1 кв.м. та житловою площею 20.1 кв.м. - дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 35,1 кв.м. та житловою площею 20.1 кв.м.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: Н.Д. Анісімова