Справа № 562/1351/22
"31" серпня 2022 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Кушніра О.Г., перевіривши виконання вимог ст.ст.175-177 ЦПК України при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У поданій 06 липня 2022 року в суд заяві позивач ОСОБА_1 просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 , який був укладений та зареєстрований 29 червня 2019 року Здолбунівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, актовий запис №68.
Також, позивач зазначає, що він є учасником бойових дій, а тому звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону україни "Про судовий збір".
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Зокрема, відповідно до ч.4 ст. 175 КУпАП, якщо позовна заява подається особою, звільненої від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Підстави звільнення від сплати судового збору визначено ст.136 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій ст.136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. (ч.2 ст.136 ЦПК України).
Разом з тим, у позовній заяві позивач не посилався на свій недостатній майновий стан та, як наслідок, на неможливість сплати судового збору, а також не долучив до позовної заяви відповідних доказів.
При цьому, така підстава звільнення від сплати судового збору, як наявність статусу учасника бойових дій, ст.136 ЦПК України не передбачена.
Крім того, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання щодо сплати судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зазначена позиція узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року в справі № 545/1149/17.
Як вбачається зі змісту заявлених позивачем вимог, дана справа не стосується захисту прав позивача, як учасника бойових дій, а тому підстави для звільнення його від сплати судового збору відсутні.
Згідно ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року складає 2393 гривень. Таким чином, при подачі позовної заяви, позивач повинен сплатити судовий збір за вимогу про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи у розмірі 992,40 грн. та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 992,40 грн.
Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання, про відкриття провадження по справі.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору на рахунок UA808999980313101206000017517; отримувач: ГУК у Рівн.обл/Здолб.міст.тг/22030101; ЄДРПОУ 38012494; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету:22030101.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання позивачем даної ухвали, шляхом подання доказів про повну сплату судового збору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя