Справа № 161/9150/22
Провадження № 2/161/3335/22
01 вересня 2022 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Гриня О. М..,
за участю секретаря судового засідання Остимчук О. М.,
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно.
Свій позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка на випадок своєї смерті склала заповіт, відповідно до якого все належне їй майно заповіла йому, ОСОБА_1 . До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входить житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка для ведення сільськогосподарського виробництва площею 3,45 га, яка розташована на території Несвіченської сільської ради Луцького р-ну Волинської обл. Вказаний житловий будинок належав спадкодавцю ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується витягом з погосподарської книги №2 за 2021 рік Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області.
Будучи єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , позивач з метою оформлення своїх спадкових прав звернувся до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І. В. із заявою про прийняття спадщини. Таким чином, 21 квітня 2011 року приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І. В. йому видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Спадщина, на яку видане вищевказане свідоцтво, складається із земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва площею 3,45 га, яка розташована на території Несвіченської сільської ради Луцького р-ну Волинської обл.
Разом з тим, отримати в нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на решту спадкового майна, зокрема, на житловий будинок АДРЕСА_1 , не виявилось можливим через відсутність правовстановлюючих документів на цей житловий будинок. Наведене стало підставою для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії, що відображено у відповідній постанові №27/02-31 від 08 червня 2022 року. Такі обставини перешкоджають йому належним чином оформити свої спадкові права та зумовлюють необхідність звернення до суду з цим позовом.
З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 липня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в цій справі за правилами загального позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, заявою від 01 вересня 2022 року просить розгляд справи здійснювати без його участі.
Представник відповідача Городищенської селищної ради Луцького рану Волинської області в підготовче засідання не з'явився. 31 серпня 2022 року на адресу суду надійшла заява голови Городищенської селищної ради Луцького рану Волинської області С. Соколюк, якою вона просить розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача та на підставі наявних у справі доказах. Цією ж заявою голова Городищенської селищної ради Луцького рану Волинської області С. Соколюк повідомляє про визнання позову в повному обсязі.
За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч. 3, ч. 4 ст. 200 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд установив, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у аідготовчому засіданні матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Несвічівською сільською радою Луцького району Волинської області (а. с. 7).
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
На випадок своєї смерті ОСОБА_2 склала заповіт, яким зробила таке розпорядження: все належне їй майно, де б воно не було і з чого б не складалось, і все, що буде належати їй на день смерті, а також все те, на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено 05 лютого 2007 року секретарем сільської ради села Несвіч Луцького району Волинської області (а.с.8).
Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
В частині 1 ст. 1270 ЦК України зазначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Суд установив, що 02 червня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі заяви позивача приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І. В. заведено спадкову справу №05/10.
Дослідивши копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , суд установив, що 21 квітня 2011 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна, зокрема, на земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва площею 3,45 га, яка розташована на території Несвіченської сільської ради Луцького району Волинської області (а. с. 11).
Разом з тим, постановою приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Дехтярук І. В. № 27/02-31 від 08 червня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно (а. с. 12).
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» - у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, позивач позбавлений можливості належним чином оформити свої спадкові права у позасудовому порядку.
Суд установив, що право власності спадкодавця ОСОБА_2 на спірний житловий будинок підтверджується витягом з погосподарської книги № 2 за 2021 рік Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області. Зокрема, встановлено, що по особовому рахунку № НОМЕР_2 будинок з погосподарськими будівлями і спорудами належить ОСОБА_2 і знаходиться в АДРЕСА_1 , рік побудови - 1963 (а .с. 5).
Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 328, 357, 370, 392, 1222, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач: Городищенська сільська рада Луцького району Волинської області (місцезнаходження: вул. Шкільна, 35, с. Городище Луцького району Волинської області; код в ЄДРПОУ 04590530).
Дата складення повного рішення суду 02 вересня 2022 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду О. М. Гринь