05.09.22
22-ц/812/725/22
Провадження № 22-ц/812/725/22
іменем України
30 серпня 2022 року м. Миколаїв
справа № 473/4469/21
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лівінського І.В.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Царюк Л.М.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, постановлене 24 травня 2022 року під головуванням судді Лузан Л.В., в приміщенні цього ж суду, дата складення повного судового рішення не зазначена,
за позовом
Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
1.Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
В грудні 2021 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 14 серпня 2019 року ОСОБА_1 підписано заяву-договір № 2019/І_С/070-005896 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк». Згідно цієї заяви-договору відповідачу встановлено орієнтовну суму кредиту в розмірі 10000 грн., максимальну суму овердрафту в розмірі 300000 грн., номер кредитного договору №2019/ОВР/070-002685, строком на 12 місяців, зі сплатою 36 % річних (протягом пільгового періоду (30 днів) - 0,00001 %), в разі прострочення - 48 %, щомісячний платіж по кредиту 7%, мінімум 50 грн.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, але позичальник зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 8 жовтня 2020 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 114 233 грн. 63 коп., в тому числі заборгованість за кредитом - 96 228 грн. 60 коп. (поточна - 94 900 грн., прострочена - 1 328 грн. 60 коп.), заборгованість за процентами - 18 005 грн. 03 коп. (поточна - 3 267 грн. 05 коп., прострочена - 14 737 грн. 98 коп.).
В добровільному порядку вказана заборгованість відповідачем не сплачена.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд стягнути вказану заборгованість станом на 8 жовтня 2020 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 травня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №2019/ОВР/070-002685 від 14 серпня 2019 року, що утворилася станом на 8 жовтня 2020 року, а саме: заборгованість за кредитом - 96 228 грн. 60 коп., заборгованість за процентами - 18 005 грн. 03 коп., а всього - 114 233 грн. 63 коп. Також суд стягнув з відповідача на користь позивача 2270 грн. судових витрат.
Рішення суду мотивоване тим, що вказаний розрахунок заборгованості містить вичерпну інформацію щодо складових частин заборгованості за кредитним договором, механізму їх нарахування. При цьому, розрахунок узгоджується з виписками з особового рахунку відповідача, які відображають операції клієнта щодо використання кредитних коштів, в тому числі після збільшення кредитного ліміту, а також продовження строку дії договору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність вказаного судового рішення, порушення судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення, та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Узагальненні доводи апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд безпідставно розглянув справу за його відсутності. Судом не вирішено питання про призначення судової економічної експертизи, про проведення якої він мав намір заявити, та усно повідомляв суд про свої наміри. В зв'язку з цим судом неправильно оцінено розрахунок заборгованості, наданий позивачем, оскільки цей розрахунок є недостовірним.
Також апелянт, посилаючись на постанову Великої палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17, зазначив про те, що підписана ним заява-договір № 2019/І_С/070-005896 не може бути підставою для стягнення процентів, оскільки значна частина договору не входить до змісту заяви, а розташована окремо від тексту заяви, на окремому сайті, який має назву «Правила відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи», і містить значний обсяг правил за якими нараховуються проценти, визначається порядок погашення умов кредиту, та містяться інші умови, які мають суттєве значення.
Узагальненні доводи інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Посилався на те, що позивач в судові засідання в суді першої інстанції не з'являвся, його представник клопотань про призначення експертизи не заявляв, ніяких аргументованих заперечень щодо розрахунку боргу ні відповідач ні його представник в суді не надали, усі дії відповідача були спрямовані лише на затягування розгляду справи.
Також представник позивача вважає, що посилання відповідача на постанову Великої палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 є необґрунтованим, оскільки в зазначеній постанові зазначено, що в заяві позичальника процентна ставка не зазначена, що стало підставою для відмови у стягненні процентів. В заяві-договорі яку підписав ОСОБА_1 процентна ставка є визначеною - 36% річних (базова), 48% річних на прострочену заборгованність.
2. Мотивувальна частина
Згідно частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 14 серпня 2019 року між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено договір №2019/ОВР/070-002685 на умовах програми кредитування «Універсальна картка «Домовичок», шляхом підписання ОСОБА_1 заяви-договору № 2019/І_С/070-005896 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк».
Як вбачається з тексту вказаної заяви-договору, сторони визначили основні умови кредитування, зокрема, номер кредитного договору №2019/ОВР/070-002685, відповідачу встановлено ліміт дозволеного овердрафту в розмірі 10 000 грн., при максимальному розмірі 300 000 грн. на споживчі цілі строком на 12 місяців з 14 серпня 2019 року по 13 серпня 2020 року, процентну ставку по кредиту в розмірі 36 % річних (крім випадку користування кредитними коштами протягом пільгового періоду, в даному випадку проценти сплачуються за ставкою 0,00001 % річних), в разі прострочення платежу - 48 %, а також розмір щомісячного платежу по кредиту 7%.
Згідно з розрахунком заборгованості та випискою за рахунком ОСОБА_1 станом на 8 жовтня 2020 року у відповідача виникла заборгованість за кредитом у розмірі 114 233 грн. 63 коп., в тому числі заборгованість за кредитом - 96 228 грн. 60 коп. (поточна - 94 900 грн., прострочена - 1 328 грн. 60 коп.), заборгованість за процентами - 18 005 грн. 03 коп. (поточна - 3 267 грн. 05 коп., прострочена - 14 737 грн. 98 коп.).
Згідно з частиною першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Установивши, що ОСОБА_1 належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором №2019/ОВР/070-002685 від 14 серпня 2019 року, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 8 жовтня 2020 року складала: заборгованість за кредитом - 96 228 грн. 60 коп., заборгованість за процентами - 18 005 грн. 03 коп., а всього - 114 233 грн. 63 коп., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної заборгованості.
При цьому судом правильно враховано, що вказаний розрахунок заборгованості містить вичерпну інформацію щодо складових частин заборгованості за кредитним договором, механізму їх нарахування, розрахунок узгоджується з виписками з особового рахунку відповідача, які відображають операції клієнта щодо використання кредитних коштів, в тому числі після збільшення кредитного ліміту, а також продовження строку дії договору.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Матеріали справи містять докази виконання банком своїх зобов'язань щодо надання кредитних коштів, проте позичальник не довів належними та допустимими доказами повернення цих коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, оскільки на його спростування відповідач не надав власного розрахунку, а посилання на те, що суд першої інстанції не призначив судово-економічну експертизу, апеляційний суд не вважає слушними, оскільки заявник відповідне клопотання в суді не заявляв.
Заперечень щодо отримання кредитних коштів та кредитної картки відповідач ні в суді першої інстанції ні в апеляційній скарзі не заявляв.
Крім того, з розрахунку заборгованості та особового рахунку ОСОБА_1 вбачається, що відповідач здійснював погашення кредитної заборгованості, що свідчить про визнання ним боргу за кредитним договором і обов'язків, які виникли з договору №2019/ОВР/070-002685 від 14 серпня 2019 року, презумпція правомірності якого не спростована.
Не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано висновок, викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд в своїй практиці неодноразово зазначав, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З'ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
У зазначеній справі № 342/180/17 судами встановлено, що у заяві позичальника від 18 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Велика палата Верховного Суду зазначила, що «За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин».
Разом з тим, у справі, що переглядається, заява-договір, яка підписана відповідачем, містить ліміт дозволеного овердрафту в розмірі 10 000 грн., при максимальному розмірі 300 000 грн., строк договору на 12 місяців, процентну ставку по кредиту в розмірі 36 % річних, а в разі прострочення платежу - 48 %, а також розмір щомісячного платежу по кредиту 7%, а отже, наведене дає підстави для висновку, що у цій справі відсутня подібність змісту та матеріально-правового регулювання спірних правовідносин зі справою вказаною заявником.
З цих же підстав апеляційний суд вважає, що до спірних правовідносин не можуть застосовуватись висновки Верховного Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладені у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).
У вказаній справі Верховний Суд зазначив, що «…АТ КБ «ПриватБанк» ініційовано спір про стягнення заборгованості за кредитним договором, який оформлений у вигляді анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 19 жовтня 2018 року.
На підтвердження заявлених вимог позивач надав до суду копію анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» від 19 жовтня 2018 року, роздруківку з інформацією про деякі умови кредитування, які суд розцінив як паспорт споживчого кредиту до умов та правил надання банківських послуг, витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг із Умов та правил надання банківських послуг та розрахунок заборгованості; анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 19 жовтня 2018 року, яка підписана сторонами, не містить відомостей щодо розміру кредитного ліміту. Додана до позовної заяви підписана сторонами роздруківка інформації та контактні дані кредитодавця, яка судом розцінена як паспорт споживчого кредиту, містить відомості по двох типах кредитного продукту: Універсальна та Універсальна Голд. Вказані письмові докази не свідчать, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт 6 332,31 грн, які позивач просить стягнути як заборгованість за простроченим тілом кредиту. У наявній в матеріалах справи анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 19 жовтня 2018 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Отже, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за невиконання кредитного договору».
«За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» через їх мінливий характер не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин».
Разом з тим, як зазначалось вище, у справі, що переглядається, заява-договір, яка підписана ОСОБА_1 , містить основні умови кредитування, в тому числі, процентну ставку по кредиту.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд розглянув справу за його відсутності з порушенням вимог ЦПК України, є необґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача - ОСОБА_2 особисто приймав участь в судових засіданнях, які були проведені 1 та 17 лютого 2022 року. Крім того, представник подавав заяву на судове засідання, призначене на 24 березня 2022 року, про відкладення розгляду справи у зв'язку з воєнним станом. Також відповідач особисто подав клопотання в судове засідання, призначене на 24 травня 2022 року, про зупинення розгляду справи до кінця воєнного стану.
Між тим, будь яких доводів щодо обґрунтованості такого клопотання, в тому числі неможливості прийняти участь в режимі відеоконференції, відповідач суду не надав.
За такого, та враховуючи що станом на 24 травня 2022 року м. Вознесенськ Миколаївської області не перебував в зоні активних бойових дій, відповідач був обізнаний про час та місце судового розгляду, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неповажними причини відсутності відповідача в судовому засіданні 24 травня 2022 року та розглянув справу.
Отже, доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому рішення яке оскаржується, підлягає залишенню без зміни відповідно до положень статті 375 ЦПК України.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 травня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, за правилами, передбаченими ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийІ.В. Лівінський Судді Т.Б. Кушнірова Л.М. Царюк
Повний текст постанови складено 05 вересня 2022 року