Справа № 577/2003/22
Провадження № 2/577/599/22
про залишення позовної заяви без руху
"18" серпня 2022 р.
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Ярмак О.М., розглянувши матеріали до позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та прохає розірвати між ними шлюб, зареєстрований 24 травня 2016 року у Конотопському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 135.
Однак позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, передбачених ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: прізвище, ім'я та по батькові сторін, місце їх проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
В позовній заяві ОСОБА_1 не зазначені відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків (або номер і серія паспорта), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач для обгрунтування підстав звернення з позовом про розірвання шлюбу до Конотопського міськрайонного суду Сумської області послався на ч. 1 ст. 27 ЦПК України, відповідно до якої позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом, а також на ч. 9 ст. 28 ЦПК України, згідно якої позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
ОСОБА_1 вказав, що відповідач ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте за інформацією Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Конотопської міської ради Сумської області, ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території м. Конотопа Сумської області (до якої входить і с. Підлипне) не зареєстрована та ніколи зареєстрована не була.
До позовної заяви ОСОБА_1 на долучені докази, які б підтверджували, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача ОСОБА_2 , місцезнаходженням її майна чи постійного її заняття (роботи) було с. Підлипне м. Конотоп Сумської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Позивач зазначив, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак за інформацією Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Конотопської міської ради Сумської області, яка отримана Конотопським міськрайонним судом Сумської області 16 серпня 2022 року, позивач ОСОБА_1 за вищевказаною адресою, а також на території м. Конотопа Сумської області не зареєстрований.
При направленні до суду вищевказаної позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
До позовної заяви ОСОБА_1 не долучені документи, які б давали підстави визначити підсудність справи за його позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу Конотопському міськрайонному суду Сумської області, зокрема, доказів того, що він зареєстрований на території юрисдикції Конотопського міськрайонного суду Сумської області та на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти, або, що він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача, або між ним і відповідачем існує домовленість, що справа про розірвання шлюбу може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Оскільки неможливо однозначно визначити підсудність вказаної позовної заяви Конотопському міськрайонному суду Сумської області, то позивачеві необхідно подати до суду відомості, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача ОСОБА_2 , місцезнаходженням її майна чи постійного її заняття (роботи) було с. Підлипне м. Конотоп Сумської області, або наявні передбачені ч. 2 ст. 28 ЦПК України обставини, за яких він має право звернутися із позовною заявою про розірвання шлюбу до Конотопського міськрайонного суду Сумської області.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно ч.1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків, зокрема, для долучення відповідних документів, які б підтверджували, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача ОСОБА_2 , місцезнаходженням її майна чи постійного її заняття (роботи) було с. Підлипне м. Конотоп Сумської області, або, що він зареєстрований на території юрисдикції Конотопського міськрайонного суду Сумської області та на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти, або, що він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача, або між ним і відповідачем існує домовленість, що справа про розірвання шлюбу може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них та при цьому зареєстрованим місцем їх проживання є населений пункт, на який розповсюджується територіальна юрисдикція Конотопського міськрайонного суду Сумської області.
Керуючись ст. 175, ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України,-
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали суду.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку невиконання вимог зазначеної ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута йому.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяО. М. Ярмак