Справа № 521/12812/22
Номер провадження:1-кс/521/3024/22
02 вересня 2022 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси клопотання слідчого слідчого Відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за № 12022163470000577 від 29.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
До слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси звернувся дізнавач з клопотанням, погодженим з прокурором про накладення арешту на майно.
Як вбачається з клопотання, що у провадженні слідчого відділення відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12022163470000577, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.08.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.08.2022 з 17 години 50 хвилин по 17 годину 55 хвилин, ОСОБА_5 знаходилась в магазині «Копійка - Центр», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. М'ясоїдівська, 39.
В цей же день о 17 годині 53 хвилини у ОСОБА_5 раптово виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , підійшовши до стелажу на якому розташований шоколад фірми «Millennium» впевнившись у відсутності сторонніх осіб та що її дії ніким помічені не будуть, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, таємно, шляхом вільного доступу, своєю правою рукою взяла 11 шоколадок фірми «Millennium», вартістю 35 гривень кожна, які знаходились на другій полиці від полу та поклала їх до своєї сумки, чорного кольору, яка знаходилась в корзині для переносу продуктів. Після цього, ОСОБА_5 ще раз взяла своєю правою рукою з того ж самого стелажу 5 шоколадок фірми «Millennium», вартістю 35 гривень кожна, і поклала до вказаної сумки.
26 серпня 2022 року відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022163470000577, за ч. 4 ст. 185 КК України, та розпочато досудове розслідування.
30 серпня 2022 року під час огляду за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 53, підозрювана ОСОБА_5 , добровільно видала працівникам поліції капці з блискітками та комбінезон чорного кольору.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебувають речі, документи, грошові кошти, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасово вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Відповідно до положень ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення тих речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених із обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.
Згідно з п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди є предметом кримінального правопорушення.
Майно, яке добровільно видане 30.08.2022, під час огляду, відповідає вимогам ст. 98 КПК України та обґрунтовано визнане речовими доказами у кримінальному провадженні, про що винесена відповідна постанова.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки існують підстави ризику, що вилучене майно, а саме: капці з блискітками та комбінезон чорного кольору, може бути зіпсований, знищений, перетворений, втрачений особою, яка ним володіє, та вказаний предмет має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.
Накладення арешту на вилучені речі є необхідним для забезпечення та збереження у якості речових доказів та запобіганню можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та для подальшого проведення відповідних експертиз, які мають істотне значення для досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором, не пізніше наступного робочого дня після вилучення мобільного телефону зобов'язаний звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт зазначеного майна.
У даному випадку підставою для накладення арешту на майно, яке вилучено є ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів.
Завданням арешту майна в даному випадку, у відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України, є запобігання можливості його відчувати, розпоряджатися та користуватися цим майном до скасування арешту, для збереження речових доказів та проведення судових експертиз.
Так, на майно, яке добровільно видане ОСОБА_5 , під час огляду від 30.08.2022, за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно накласти арешт, тобто тимчасово позбавити можливості володіти, розпоряджатися та користуватися цим майном до скасування арешту, у зв'язку з тим, що існує реальна загроза знищення вказаного майна.
Таким чином, у відповідності до вимог ст. 170 КПК України, у кримінальному провадженні встановлено необхідність накладення на речові докази у кримінального провадженні, які добровільно отримані 30.08.2022 під час проведення огляду, у зв'язку з необхідністю забезпечення та збереження у якості речових доказів та запобіганню можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та подальшого проведення судових експертиз, слідчий звернувся з вказаним клопотанням до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, вилучені предмети відповідають критеріям ст. 98 КПК України, тобто є об'єктом кримінально протиправних дій, тому з метою збереження речових доказів наявні підстави слідчому судді для накладення арешту на майно.
Враховуючи, що є достатні підстави вважати, що вилучене майно являється предметом кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Розглянувши клопотання, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі гроші набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи вимоги КПК України, можна дійти висновку, що арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні злочину.
При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та можливого цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Клопотання слідчого про накладення арешту на майно відповідає вимогам ст. 171 КПК України, додані до клопотання матеріали доводять наявність підстав вважати, що вказаний транспортний засіб є речовим доказом та може бути використаний як доказ у кримінальному провадженні.
Таким чином, з метою збереження речового доказу, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого.
Підстав для відмови в задоволенні клопотання слідчий суддя не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 107, 170 - 173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке добровільно видане ОСОБА_5 , під час огляду від 30.08.2022, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: капці з блискітками та комбінезон чорного кольору, заборонивши володіти, користуватись, розпоряджатись цим майном.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом встановленого законом строку з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1