2/754/4031/22
Справа № 754/4577/22
Іменем України
05 вересня 2022 року Київ
Суддя Деснянського районного суду м. Києва Гринчак О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів, в якій просить стягнути з відповідача на його користь 350 438 доларів США на підставі розписок:
1.від 11.11.2005 - 30000 доларів США;
2.від 29.12.2005 - 5000 доларів США;
3.від 15.07.2006 - 5000 доларів США;
4.від 16.10.2006 - 17000 доларів США;
5.від 17.11.2006 - 94438 доларів США;
6.від 18.09.2007 - 30000 доларів США;
7.від 01.02.2008 - 69000 доларів США;
8.від 02.02.2008 - 50000 доларів США;
9.від 12.02.2008 - 50000 доларів США.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суд дійшов встановив таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання непов'язаних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
За змістом позовних вимог, предметом даного позову є стягнення з відповідача 350438 доларів США на підставі дев'яти розписок, складених в різний час, з різними сумами і валютою, адже розписка від 11.11.2005 стосується коштів у гривні (хоча у позовній заяві позивач вказує кошти у доларах США), а інші розписки - стосуються коштів у доларах США.
Отже, предмет позову становлять позовні вимоги майнового характеру, які за своєю суттю є дев'ятьма окремими вимогами, які не пов'язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами, і не є основними та похідними між собою позовними вимогами.
Таким чином, позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог.
Пунктом 2 частини 4 статті 185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
За таких обставин, позов підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 185, 259-261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК