2/754/4707/22
Справа № 754/7178/22
Іменем України
05 вересня 2022 року Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши виконання вимог ст. 175-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Київської міської ради, в якій просить визнати за позивачем право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті його матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 5/8 часток квартири АДРЕСА_1 .
Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак позивач в позовній заяві лише обмежився зазначенням про те, що у зв"язку з відсутністю правовстановлюючих документів на частину вказаної квартири на ім'я ОСОБА_2 нотаріус не видає позивачу свідоцтво на спадщину на успадковану нею частину квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Як роз'яснено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Отже, реалізація права на звернення до суду із позовом про визнання права в порядку спадкування здійснюється після відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Однак у тексті позовної заяви та долучених до неї додатках не міститься інформації на підтвердження того, що на звернення із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, нотаріусом було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності правовстановлюючих документів.
Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є саме постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину).
Крім того, частина друга статті 95 ЦПК України передбачає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною п'ятою статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У порушення вищезазначених вимог ЦПК України до позовної заяви долучені копії, документів, які не засвідчені належним чином.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачам зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана в день її постановлення.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК