П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/4783/21
Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Херсон
Повний текст судового рішення складений 26.10.2021р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, треті особи міжвідомча комісія з розгляду питань, пов'язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів спрямованих на їх соціальний захист, Служба безпеки України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
30.08.2021р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, треті особи міжвідомча комісія з розгляду питань, пов'язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів спрямованих на їх соціальний захист, Служба безпеки України про визнання протиправною бездіяльність щодо передачі його заяви від 15.03.2021р. на розгляд міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з визнанням осіб такими, що були позбавленні свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійснення заходів, спрямованих на їх соціальний захист; зобов'язання передати його заяву від 15.03.2021р. на розгляд міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з визнанням осіб такими, що були позбавленні свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійснення заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
В обґрунтування позову зазначено, що 15.03.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України із заявою про визнання його таким, що був позбавлений свободи в наслідок збройної агресії проти України. Однак, відповідачем протиправно не передано заяву на розгляд міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист у зв'язку з невключенням позивача до сформованого Службою безпеки України Переліку звільнених осіб.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26.10.2021р. позов задоволений, оскільки ОСОБА_1 був засуджений та відбував реальне покарання за громадську і політичну діяльність на території України, а відповідач допустив протиправну бездіяльність, не спрямувавши його заяву від 15.03.2021 та додані документи на розгляд міжвідомчої комісії, оскільки тільки така комісія, виходячи із чинних на час звернення позивача правових норм, мала право розглядати таку заяву та надавати їй оцінку з прийняттям будь-якого рішення.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що обов'язковою передумовою для розгляду відповідної заяви на засіданні міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи в наслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист є включення відомостей щодо кожної конкретної особи до сформованого службою безпеки України Переліку звільнених осіб. В отриманому Мінреінтеграції від СБУ та сформованому нею Переліку звільнених осіб відомості щодо ОСОБА_1 відсутні, тому питання щодо прийняття рішення про визнання особи, включеної до сформованого СБУ Переліку звільнених осіб, такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України на засіданні Міжвідомчої комісії на розгляд не виносилось, оскільки не було законних підстав.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України. /а.с.9/
05.10.2017р. Херсонським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області зареєстроване кримінальне провадження №12017230040005547 за заявою ОСОБА_2 про те, що у кінці серпня 2017р. невстановлені особи незаконно позбавили волі її сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого вивезли його на територію Російської Федерації. Згідно отриманих даних, на даний час ОСОБА_1 утримується в умовах СІЗО -1 УФСВП РФ у Брянській області. /а.с.28/
Вироком Севського районного суду Брянської області Російської Федерації від 04.12.2018 у справі №1-72/2018 ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.282.2 Кримінального кодексу РФ та засуджений до чотирьох років позбавлення волі. /а.с.19-25/
Згідно довідки федерального казенної установи «Виправна колонія №4 управління федеральної служби виконання показань по Тверській області» від 22.12.2020р. ЗФ 092456 ОСОБА_1 утримувався у місцях позбавлення волі із 06.09.2017р. до 22.12.2020р. та звільнений у зв'язку із закінченням терміну покарання. /а.с.58/
15.03.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України із заявою про визнання його таким, що був позбавлений свободи внаслідок збройної агресії проти України. /а.с.11/
Листом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 23.03.2021р. №22/8.2-1504-21 повідомлено ОСОБА_1 про те, що міністерство звернулося до Служби безпеки України з проханням надати оновлену інформацію щодо звільнення військовополонених, заручників та осіб, позбавлених особистої свободи з політичних мотивів, на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської області, Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. Згідно отриманої відповіді, позивача не включено до сформованого Службою безпеки України Переліку звільнених осіб. Разом з тим, відповідно до п.9 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на здійснення заходів щодо захисту і забезпечення прав та свобод осіб, які позбавлені (були позбавлені) особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації з політичних мотивів, а також у зв'язку з громадською, політичною або професійною діяльністю таких осіб, підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, заходів з реінтеграції населення тимчасово окупованих територій, здійснення виплат державних стипендій імені Левка Лук'яненка (далі - порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018р. №328, Мінреінтеграції веде облік осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв'язку з громадською, політичною або професійною діяльністю таких осіб, стосовно яких здійснені заходи щодо захисту і забезпечення прав та інтересів, соціальної реабілітації відповідно до порядку. Враховуючи вищевказане ОСОБА_1 перебуває на відповідному обліку. /а.с.12/
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо передачі його заяви від 15.03.2021р. на розгляд міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з визнанням осіб такими, що були позбавленні свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійснення заходів, спрямованих на їх соціальний захист, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1 Положення про Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016р. №376, Мінреінтеграції є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя (далі - тимчасово окуповані території України), а також прилеглих до них територій, інформаційного суверенітету України (крім здійснення повноважень з управління цілісним майновим комплексом Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ»).
Постановою Кабінету міністрів України від 11.12.2019р. №1122 затверджено Порядок здійснення соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення (надалі - Порядок №1122).
Пунктом 1 Порядку №1122 передбачено, що цей Порядок визначає перелік та послідовність здійснення заходів, спрямованих на соціальний захист осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення, та регулює питання системної, безперервної та ефективної взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування під час надання допомоги таким особам.
Згідно п.2 Порядку №1122, дія цього Порядку поширюється на громадян України, захоплених як заручники внаслідок збройної агресії проти України, позбавлених свободи з політичних мотивів або захоплених як військовополонені у зв'язку із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Відповідно до п.3 Порядку №1122, дія цього Порядку не поширюється на осіб, стосовно яких набув законної сили обвинувальний вирок суду України у зв'язку із вчиненням ними злочину проти основ національної безпеки України, вчиненням або сприянням вчиненню терористичного акту, в тому числі втягненням у вчинення терористичного акту, публічними закликами до вчинення терористичного акту, створенням терористичної групи чи терористичної організації, фінансуванням тероризму, вчиненням злочину у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Пунктом 4 Порядку №1122 закріплено, що у цьому Порядку під особами, позбавленими свободи внаслідок збройної агресії проти України, розуміються, зокрема, заручники - громадяни України, які не беруть участі в бойових діях, перебувають під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни та позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, з явною або прихованою метою примушування України, інших держав, міжнародних організацій до дій або утримання від вчинення дій для заволодіння майном таких осіб та вчинення насильства над їх життям і особистістю, наругою над людською гідністю.
За приписами п.6 Порядку №1122, рішення про визнання особи, включеної до сформованого СБУ переліку звільнених осіб, такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України, приймається міжвідомчою комісією, яка утворюється Мінреінтеграції.
Положення про міжвідомчу комісію та її персональний склад затверджуються Мінреінтеграції.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 17.07.2020р. №57 утворено міжвідомчу комісію з розгляду питань, пов'язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист (надалі - Міжвідомча комісія) та затверджено Положення про міжвідомчу комісію з розгляду питань, пов'язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист (надалі - Положення №57).
Пунктом 1 розділу І Положення №57 закріплено, що це Положення визначає основні завдання, повноваження та склад міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист (далі - Комісія), а також порядок організації її роботи.
Згідно п.2 Положення №57, дія цього Порядку поширюється на громадян України, захоплених як заручники внаслідок збройної агресії проти України, позбавлених свободи з політичних мотивів або захоплених як військовополонені у зв'язку із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Приписами п.1 розділу IV Положення №57 передбачено, що основними завданнями Комісії є: 1) прийняття рішення про визнання особи, включеної до сформованого СБУ переліку звільнених осіб, такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України;
2) прийняття рішення щодо надання бюджетних коштів у розмірі, встановленому законодавством, для забезпечення надання професійної правової допомоги (в тому числі заходів, спрямованих на забезпечення можливості її надання) для захисту і забезпечення прав та інтересів осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв'язку з громадською, політичною або професійною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов'язаних з їх відвідуванням;
3) надання рекомендацій щодо закладу охорони здоров'я, яким може надаватися медична та реабілітаційна допомога особам, які були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, які не є військовослужбовцями та працівниками, а також резервістами, військовозобов'язаними Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцями військових прокуратур, особами рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейськими, особами рядового, начальницького складу, військовослужбовцями МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Згідно з п.2 розділу IV Положення №57, для прийняття рішення, передбаченого пп.1 п.1 цього розділу, особа, позбавлена особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, член сім'ї, близький родич, законний представник або представник, який діє за довіреністю в інтересах такої особи, звертаються до Мінреінтеграції з письмовим зверненням. До звернення додаються: 1) копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України особи, позбавленої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та заявника (а у разі, якщо заявником є представник, який діє за довіреністю - також, копія такої довіреності); 2) відомості або документи, що підтверджують факт та обставини позбавлення особи свободи внаслідок збройної агресії проти України; 3) інші документи та/або інформація, які заявник вважає за потрібне додати до звернення.
Відповідно до п.5 розділу IV Положення №57 підставами для відмови у визнанні особи такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України та/або наданні бюджетних коштів є: 1) набуття законної сили обвинувальним вироком суду України стосовно особи, позбавленої свободи внаслідок збройної агресії проти України, або позбавленої особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв'язку з її громадською, політичною або професійною діяльністю, у зв'язку із вчиненням нею злочину проти основ національної безпеки України, вчиненням або сприянням вчиненню терористичного акту, в тому числі втягненням у вчинення терористичного акту, публічними закликами до вчинення терористичного акту, створенням терористичної групи чи терористичної організації, фінансуванням тероризму, вчиненням злочину у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку;
2) неподання/подання не в повному обсязі документів, відомостей, передбачених цим Положенням, або подання їх неналежною особою.
Таким чином, для визнання особи такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України зазначена особа або її представник звертаються до Мінреінтеграції з письмовим зверненням та пакетом документів, передбаченим п.2 розділу IV Положення №57.
При цьому, системний аналіз Порядку №1122 та Положення №57 свідчить, що рішення про визнання особи такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України або відмову у прийнятті такого рішення приймає виключно Міжвідомча комісія. У разі подання заяви неналежною особою Міжвідомча комісія відмовляє особі у визнанні її такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Тобто, обов'язковим є подання Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на розгляд засіданні Міжвідомчої комісії відповідного письмового звернення особи з пакетом документів, передбаченим п.2 розділу IV Положення №57.
Посилання апелянта на наявність такої обов'язкової передумови для розгляду відповідної заяви особи на засідання Міжвідомчої комісії, як включення відомостей щодо особи до сформованого Службою безпеки України Переліку звільнених осіб, є довільним тлумачення правових норм апелянтом.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України із заявою про визнання його таким, що був позбавлений свободи внаслідок збройної агресії проти України із відповідним пакетом документів. /а.с.11/
Лист Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 23.03.2021р. №22/8.2-1504-21 свідчить, що Мінреінтеграції не подало на розгляд Міжвідомчої комісії заяву ОСОБА_1 від 15.03.2021р., а Міжвідомчою комісією з розгляду питань, пов'язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійснення заходів, спрямованих на їх соціальний захист, в свою чергу, не прийнято жодного з рішень, передбачених пп.1 п.1 та п.5 розділу І Положення №57.
З огляду на зазначене, доводи апелянта про помилковість визнання судом першої інстанції факту протиправної бездіяльності Мінреінтеграції з цього приводу, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України передати заяву ОСОБА_1 від 15.03.2021р. на розгляд Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з визнанням осіб такими, що були позбавленні свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійснення заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.