ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 серпня 2022 року м. Київ № 640/20338/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренклод ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренклод ЛТД" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у місті Києві, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 04.06.2020 №0332373308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 04.06.2020 №0332373308 до ТОВ "Ренклод ЛТД" застосовано штрафні санкції у сумі 37 575,19 грн та нараховано пеню у сумі 1 898,09 грн з огляду на висновок про несвоєчасну сплату ТОВ "Ренклод ЛТД" єдиного внеску за період з 21.12.2018 до 24.05.2019.
Вказаний висновок позивач вважає необґрунтований, адже він зумовлений безпідставним не відображенням у даних податкового обліку сплати єдиного внеску у загальній сумі 73 734,29 грн згідно платіжних доручень від 30.11.2018 №1937 та №1938, від 06.12.2018 №1961, від 14.12.2018 №1995 та №1996, від 28.12.2018 №2057 та №2058, якими вчасно перераховані суми єдиного внеску, з огляду на невідповідність податкової адреси ТОВ "Ренклод ЛТД" даним Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На вимогу контролюючого органу ТОВ "Ренклод ЛТД" подано заяву від 22.05.2019 №0522-01 про зарахування вказаних коштів як помилково сплачених. У зв'язку із врахуванням даної заяви відповідач прийняв спірне рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2020 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву ТОВ "Ренклод ЛТД" у якому вказав на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, посилаючись на висновки, адже рішенням від 04.06.2020 №0332373308 до ТОВ "Ренклод ЛТД" правомірно застосовано штрафні санкції у сумі 37 575,19 грн та нараховано пеню у сумі 1 898,09 грн з огляду на несвоєчасну сплату ТОВ "Ренклод ЛТД" єдиного внеску за період з 21.12.2018 до 24.05.2019.
Зауважив, що кошти для сплати єдиного внеску згідно платіжних доручень від 30.11.2018 №1937 та №1938, від 06.12.2018 №1961, від 14.12.2018 №1995 та №1996, від 28.12.2018 №2057 та №2058 сплачені ТОВ "Ренклод ЛТД" не за кодом класифікації доходів бюджету 71010000, а за кодом 71040000, тобто на рахунок передбачений для сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями.
Керуючись нормою частини п'ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.
Встановлено, що згідно наявних у матеріалах справи витягів Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Ренклод ЛТД" було зареєстроване за наступними адресами:
- у період до 30.10.2018: місто Київ, проспект Степана Бандери, 9, корпус 2В, кімнати 2-505;
- у період з до 30.10.2018 та 27.12.2018: Київська область, місто Ірпінь, вулиця З. Алієвої, 66/1;
- станом на 27.12.2018: місто Київ, проспект Степана Бандери, 9, корпус 2В, офіс 2-202.
Єдиний внесок за жовтень, листопад та грудень 2018 року у загальному розмірі 73 734,29 грн сплачено ТОВ "Ренклод ЛТД" згідно платіжних доручень від 30.11.2018 №1937 та №1938, від 06.12.2018 №1961, від 14.12.2018 №1995 та №1996, від 28.12.2018 №2057 та №2058 на рахунок №37194201012654 відкритий на ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Однак, в інтегрованій картці платника податків ТОВ "Ренклод ЛТД" за кодом 71010000 вказані платежі не відображені.
Позивач зазначає, що подав заяву від 22.05.2019 №0522-01 про зарахування вказаних коштів на рахунок № НОМЕР_1 (діяв з 02.05.2019) як таких, що не були зараховані та відображені в електронному кабінеті платника податків. Матеріали справи місять копію такої заяви, однак, відсутні докази її подання до контролюючого органу.
ТОВ "Ренклод ЛТД" подано заяву від 22.05.2019 №0522-01 про зарахування вказаних коштів як помилково сплачених, а саме перерахування з рахунку № НОМЕР_2 (діяв до 02.05.2019) на рахунок № НОМЕР_1 (діяв з 02.05.2019). Така заява отримана ГУ ДФС у місті Києві 22.05.2019.
З огляду на подання вказаної заяви від 22.05.2019 №0522-01 про зарахування вказаних коштів як помилково сплачених, контролюючим органо відображено в інтегрованій картці платника податків ТОВ "Ренклод ЛТД" за кодом 71010000 зарахування відповідних коштів 24.05.2018.
У зв'язку із наведеним, уповноваженою особою ГУ ДФС у місті Києві прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 04.06.2020 №0332373308, яким за несвоєчасну сплату ТОВ "Ренклод ЛТД" єдиного внеску за період з 21.12.2018 до 24.05.2019 застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 37 575,19 грн та нараховано пеню у сумі 1 898,09 грн.
Позивач оскаржив вказане рішення у адміністративному порядку, однак рішенням ДФС України від 16.07.2020 №22708/6/99-00-06-03-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення від 04.06.2020 №0332373308 - без змін.
Не погоджуючись із результатом адміністративного оскарження рішення від 04.06.2020 №0332373308 та вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон №2464-VI.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
У відповідності до статтей 41 та 191 Податкового кодексу України контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків, зборів, платежів входить до функцій контролюючих органів, а саме органів доходів і зборів.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6, абзаців 1 і 2 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною 7 статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Виходячи із положень абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Як зазначено у частині 10 статті 9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини 12 статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Згідно частини 11 статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до пункту 6 статті 1 Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 10 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Згідно пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у розмірі 10% до 01.01.2015).
Відповідно до частини 14 статті 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Згідно з пункту 1 розділу VII Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої Наказом Міністерства Фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (Інструкція №449), за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Підпунктом 2 пункту 2 розділу VII Інструкції №449, передбачено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону №2464 до платників, визначених підпунктами 1-4 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, фіскальні органи застосовують штрафні санкції у таких розмірах, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01.01.2015, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
Згідно пункту 7 розділу VII Інструкції №449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.
Положеннями абзацу 1 частини четвертої, частини п'ятої статті 45 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 №54 (Положення), у відповідності до пункту 1 розділу II якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ДФС та її територіальні органи відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування» (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.
Пунктом 4.7 Положення визначено, що Довідник адміністративно-територіальних одиниць України (додаток 8) в електронному вигляді надається Казначейством України Міндоходів. У разі виникнення змін у довіднику адміністративно-територіальних одиниць України Казначейство України протягом двох тижнів надає Міндоходів оновлений файл довідника адміністративно-територіальних одиниць України.
Міндоходів надає Казначейству України інформацію про перелік органів Міндоходів (код, найменування, розташування (адреса), код за ЄДРПОУ) та в яких органах Казначейства вони будуть обслуговуватись.
У разі виникнення змін у складі та/або розташуванні територіальних органів Міндоходів протягом трьох робочих днів з дня виникнення зазначених змін Міндоходів надає відповідну інформацію Казначейству України.
Суд зауважує, що у відповідності до абзаців 1, 2 частини шостої статті 9 Закону №2464-VI для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За змістом пунктів 1-3 розділу III Положення страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів ДФС в управліннях (відділеннях) Казначейства. Страхові кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску) на рахунки 3719 територіальних органів ДФС, на кінець операційного дня у регламентований час засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДФС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім'я ДФС в Казначействі, на підставі договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених органами Казначейства з власниками рахунків. Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 ДФС, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня засобами програмного забезпечення розподіляються автоматично за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 «Рахунки державних позабюджетних фондів» (далі - рахунок 3717) на ім'я фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування відповідно до договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених Казначейством з власниками рахунків.
Згідно з пунктом 1 частини десятої статті 9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Судом встановлено, що ТОВ "Ренклод ЛТД" єдиний внесок за жовтень, листопад та грудень 2018 року у загальному розмірі 73 734,29 грн сплачено згідно платіжних доручень від 30.11.2018 №1937 та №1938, від 06.12.2018 №1961, від 14.12.2018 №1995 та №1996, від 28.12.2018 №2057 та №2058 на рахунок №37194201012654 відкритий на ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві.
ТОВ "Ренклод ЛТД" подано заяву від 22.05.2019 №0522-01 про зарахування вказаних коштів як помилково сплачених, а саме перерахування з рахунку № НОМЕР_2 (діяв до 02.05.2019) на рахунок № НОМЕР_1 (діяв з 02.05.2019). Така заява отримана ГУ ДФС у місті Києві 22.05.2019.
При цьому, судом встановлено, що як рахунок № НОМЕР_1 так і № НОМЕР_2 були відкриті на ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві для сплати єдиного внеску за кодом класифікації доходів бюджету 71010000.
Тому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що кошти згідно вказаних платіжних доручень сплачені за кодом 71040000, тобто на рахунок передбачений для сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями.
Водночас, суд вважає, що не відображення вказаних платежів в ІКП ТОВ "Ренклод ЛТД" могло бути пов'язане лише з тим, що у період з до 30.10.2018 та 27.12.2018 позивач був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 тому мав не міг перебувати на податковому обліку у ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві.
При цьому, суд зазначає, що допущена ТОВ "Ренклод ЛТД" помилка щодо сплати єдиного внеску на за місце податкового обліку не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім'я ДФС в казначействі.
До того ж, згодом така помилка виправлена ТОВ "Ренклод ЛТД" шляхом подання вказаної заяви від 22.05.2019 №0522-01.
Необхідно враховувати, що допущення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов'язання з єдиного соціального внеску у строк, встановлений Законом №2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника та його посадових осіб до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску, з огляду на що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 01.02.2022 у справі №806/1980/17.
Відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного суд вважає необґрунтованим висновок відповідача про несвоєчасну сплату ТОВ "Ренклод ЛТД" єдиного внеску за період з 21.12.2018 до 24.05.2019, що свідчить про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 37 575,19 грн та нарахування пені у сумі 1 898,09 грн на підставі рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 04.06.2020 №0332373308.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності спірного рішення, а обставини справи свідчать про протилежне, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 04.06.2020 №0332373308.
Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ""Ренклод ЛТД" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 04.06.2020 №0332373308.
Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренклод ЛТД" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренклод ЛТД" (місцезнаходження юридичної особи: 01030, місто Київ, вулиця Івана Франка, будинок 18А, офіс 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 35945963).
Відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).
Суддя О.М. Чудак