621/1445/22
1-кп/621/218/22
іменем України
02 вересня 2022 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області :
головуючий - суддя ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12022221260000208 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Геніївка Зміївського району Харківської області, є громадянкою України, має середню освіту, вдова, пенсіонер, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , має дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, раніше не судима,
у злочині, передбаченому частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України,
В середині липня 2022 в с. Українське Чугуївського району Харківської області ОСОБА_4 перебувала за місцем свого проживання в кв. АДРЕСА_3 , де у неї виник умисел на незаконну порубку дерев на території, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" в адміністративних межах кварталу 23 виділу 16 Задонецького лісництва.
Враховуючи відсутність у ОСОБА_4 можливості здійснити порубку дерев самостійно, діючи з порушенням вимог статей 4, 69 Лісового кодексу України, не маючи спеціального дозволу для використання лісових ресурсів, лісорубного або лісового квитка, не маючи права здійснювати порубку дерев державної форми власності, завідомо розуміючи протиправність своїх дій, усвідомлюючи їх суспільно-небезпечний характер та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою виконання зазначених робіт, вона усно домовилась на платній основі з ОСОБА_6 , який має бензопилу та володіє навичками порубки дерев, запевнивши останнього в законності зазначених дій, та який після цього, погодився надати послуги в порубці дерев. В ході усної домовленості вони визначили дату здійснення зазначених робіт, а саме 17.07.2022, та розмір оплати, який склав 2 000 гривень за порубку чотирьох сосен.
17 липня 2022 року, приблизно о 09:00 годині, ОСОБА_4 , не маючи спеціального дозволу для використання лісових ресурсів, лісорубного або лісового квитка, не маючи права здійснювати порубку дерев державної форми власності, завідомо розуміючи протиправність своїх дій, усвідомлюючи їх суспільно-небезпечний характер та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вказала ОСОБА_6 на чотири дерева породи сосна, які росли поблизу її домоволодіння, та входять в межі кварталу 23 виділу 16 Задонецького лісництва Державного підприємства "Зміївське лісове господарство", з метою подальшої їх незаконної порубки. Того ж числа, в період часу з 09:00 години до 12:00 години, на порушення вимог ст. ст. 4, 69 Лісового кодексу України, ОСОБА_6 , який використовував власну бензопилу, будучи запевненим ОСОБА_4 в законності своїх дій, на прохання останньої, шляхом механічного відокремлення стовбурів дерев від їх кореня, здійснив незаконну порубку сироростучих дерев породи "сосна звичайна", діаметрами у шийці кореня, відповідно, 38 см, 42 см, 42 см та 36 см. Стовбури незаконно порубаних дерев ОСОБА_6 розпиляв на дрова, які ОСОБА_4 самостійно перевезла на візку на територію свого домоволодіння за вказаною адресою, тим самим покинувши місце вчинення злочину та розпорядившись деревиною на власний розсуд.
Умисними протиправними діями ОСОБА_4 , в результаті незаконної порубки дерев, державі в особі Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" завдано матеріальну шкоду на загальну суму 39 108 грн 99 коп., що є істотною шкодою.
Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинила незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяла істотну шкоду.
Викладені вище обставини кримінального провадження щодо місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення не оспорювалися учасниками судового провадження, які під час судового розгляду не заперечували проти того, щоб суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин.
З'ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин; відсутні сумніви у добровільності їх позиції; роз'яснивши, що сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.
Обвинувачена ОСОБА_4 у повному обсязі визнала себе винуватою у вчиненні незаконної порубки дерев за вказаних обставин та показала, що вона дійсно проживає у власному домоволодінні в АДРЕСА_2 . Разом з нею проживає її дочка, яка має інвалідність другої групи з дитинства. Вони з дочкою є пенсіонерами. Раніше вони проживали за місцем реєстрації в АДРЕСА_4 використовували як дачу. З початку воєнного стану вони постійно проживають в с. Українське і, розуміючи що прийдеться там зимувати, вона вирішила заготовити дрова. Біля її двору росли чотири сосни, які, на її думку, створювали незручності у можливості під'їзду до двору, тому вона вирішила їх спиляти на дрова. З цього питання вона звернулася до свого сусіда ОСОБА_6 , у якого є бензопила, якого вона умовила за 2 000 грн спиляти для неї ці дерева, що він і зробив, будучи нею переконаний у законності зазначених дій.
Вона повністю усвідомила протиправність своїх дій, щиро розкаялася, виявила готовність нести кримінальну та цивільну відповідальність за вчинений злочин.
Оцінивши зазначені докази, досліджені в судовому засіданні, які є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності та взаємозв'язку достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що в межах обвинувачення ОСОБА_4 є винуватою в незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяла істотну шкоду, і її дії суд кваліфікує за частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України.
Під час призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:
- ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є злочином середньої тяжкості;
- обставину, що пом'якшує покарання, передбачену пунктом 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якою визнається щире каяття обвинуваченої, що виявилося у критичному ставленні до вчиненого злочину та готовності нести передбачену законом відповідальність;
- відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України;
- особу обвинуваченого, яка раніше не судима (а. п. 30), на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебувала (а. п. 31, 32), вдова, пенсіонер, має дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, за фактичним місцем проживання скарг на її поведінку не надходило (а. п. 33).
З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченої, обставини, що пом'якшує покарання, а також відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та попередження вчинення нових злочинів є покарання у виді штрафу в межах розмірів, передбачених частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України.
Позовна заява Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" до обвинуваченої ОСОБА_4 про відшкодування завданої державі матеріальної шкоди в розмірі 39 109 грн 99 коп., заподіяної незаконною порубкою дерев, яку обвинувачена ОСОБА_4 визнала у повному обсязі, є обґрунтованою і, відповідно до положень статей 127-129 Кримінального процесуального кодексу України, підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 96-1 Кримінального кодексу України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.
Спеціальна конфіскація застосовується на підставі: 1) обвинувального вироку суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 96-2 Кримінального кодексу України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.
Згідно пункту 6 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому: 6) гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються.
В якості речових доказів у кримінальному провадженні було визнано деревину породи сосна, загальним об'ємом 4 м3, що передані на зберігання майстру лісу Задонецького лісництва ДП "Зміївське лісове господарство" ОСОБА_7 (а. п. 35).
Вказана деревина є майном, що одержане обвинуваченою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, і відповідно до пункту 1 частини 1 статті 96-2 Кримінального кодексу України, пункту 6 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України підлягає спеціальній конфіскації.
Застосований щодо зазначених речових доказів арешт на підставі ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 08.08.2022 (а. п. 36-37) належить залишити чинним з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Визнати ОСОБА_4 винуватою у злочині, передбаченому частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.
Цивільний позов Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" 39 109 (тридцять дев'ять тисяч сто дев'ять) грн 99 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
Речові докази - деревину породи сосна загальним об'ємом 4 куб. м, яка є майном, що одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та зберігається в Задонецькому лісництві Державного підприємства "Зміївське лісове господарство", - конфіскувати.
З метою забезпечення спеціальної конфіскації залишити чинним арешт тимчасово вилученого майна, застосований на підставі ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 08.08.2022.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий: ОСОБА_1