ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.08.2022Справа № 910/15130/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Одинцові О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" до Кабінету Міністрів України, третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд державного майна України, третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Центренерго" про визнання протиправним та часткове скасування розпорядження, за участю представників позивача - Шоха С.М., відповідача - Трембача О.С., третьої особи-1 - Пономаренка В.С., третьої особи-2 - не з'явився
У вересні 2021 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасувати п. п. 1, 2 розпорядження відповідача № 1215-р від 05.10.2020 року в частині утворення акціонерного товариства за участі Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на підставі ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 19 Конституції України, ст. ст. 5, 7, 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та ст. ст. 32, 33, 79, 80 Закону України "Про акціонерні товариства".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.11.2021 року.
06.10.2021 року третьою особою-2 через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.
15.11.2021 року третьою особою-1 через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.
16.11.2021 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позов, в якому він просив суд в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що оскаржуване розпорядження є лише згодою відповідача на передачу об'єктів державної власності до статутного капіталу акціонерного товариства, яке буде створено в майбутньому і ніяким чином не порушує права позивача. Також зазначив, що твердження позивача про те, що оскаржуваним розпорядженням вирішено питання щодо реорганізації ПАТ "Центренерго", без врахування волевиявлення акціонерів вказаного товариства є необґрунтованим, безпідставним та передчасним. Крім того, стверджував, що позивачем не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували наявність порушеного права чи законного інтересу позивача оскаржуваним розпорядженням.
17.11.2021 року відповідачем в судовому засіданні подано клопотання про залишення позову без розгляду з тих підстав, що позивач не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, в задоволенні якого судом відмовлено за безпідставністю.
17.11.2022 року в судовому засіданні оголошено перерву на 01.12.2021 року.
01.12.2021 року третьою особою-1 через канцелярію суду надано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/15138/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" до Фонду державного майна України про визнання недійсним наказу та зобов'язання вчинити дії.
Згідно п. 5. ч. 1. ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Проте, третьою особою-1 не доведено об'єктивної неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням у справі № 910/15138/19, а тому у задоволенні клопотання третьої особи-1 про зупинення провадження у справі судом відмовлено.
01.12.2021 року в судовому засіданні оголошено перерву на 08.12.2021 року.
08.12.2022 року в судовому засіданні оголошено перерву на 20.12.2021 року.
20.12.2021 року позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив.
20.12.2021 року в судовому засіданні оголошено перерву на 20.01.2022 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.02.2022 року.
23.02.2022 року в судовому засіданні оголошено перерву на 02.03.2022 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 року учасників справи викликано в судове засідання на 15.06.2022 року.
15.06.2022 року відповідачем в судовому засіданні подано клопотання про залишення позову без розгляду з тих підстав, що позивач не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, в задоволенні якого судом відмовлено за безпідставністю.
22.08.2022 року представник третьої особи-2 в судове засідання не з'явився про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи-1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом позову є вимоги позивача про визнання протиправним та скасування п. п. 1, 2 розпорядження відповідача № 1215-р від 05.10.2020 року в частині утворення акціонерного товариства за участі Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на підставі ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 19 Конституції України, ст. ст. 5, 7, 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та ст. ст. 32, 33, 79, 80 Закону України "Про акціонерні товариства".
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване розпорядження в частині утворення акціонерного товариства за участю державних вугледобувних підприємств та ПАТ "Центренерго" є протиправним, з тих підстав, що утворення акціонерного товариства за участю державних вугледобувних підприємств та ПАТ "Центренерго" може бути здійснено шляхом припинення та/або реорганізації ПАТ "Центренерго", а відповідач не наділений повноваженнями одноосібно приймати рішення про припинення та/або реорганізацію ПАТ "Центренерго", оскільки такі повноваження належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Дії відповідача, оформлені у вигляді оскаржуваного розпорядження свідчать про одноосібне прийняття відповідачем рішення щодо припинення та/або реорганізації ПАТ "Центренерго". Утворення нового акціонерного товариства за участі ПАТ "Центренерго", як визначено у оскаржуваному розпорядженні, порушує права та законні інтереси позивача, як акціонера ПАТ "Центренерго".
Судом встановлено, що 05.10.2020 року Кабінетом Міністрів України (відповідачем) видано розпорядження № 1215-р, яким вирішено:
"1. Погодитися з пропозицією міжвідомчої робочої групи з опрацювання питання визначення моделі об'єднання за участю державних вугледобувних підприємств та публічного акціонерного товариства "Центренерго", утвореної постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 р. № 764, щодо утворення акціонерного товариства за участю державних вугледобувних підприємств та публічного акціонерного товариства "Центренерго".
2. Схвалити план заходів щодо утворення акціонерного товариства за участю державних вугледобувних підприємств та публічного акціонерного товариства "Центренерго" згідно з додатком.
3. Взяти до відома пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" щодо розірвання за згодою сторін договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Добропіллявугілля" від 22 грудня 2010 року".
Держава Україна в особі Фонду державного майна володіє акціями у кількості 289 205 177 штук, що становить 78,289 % статутного капіталу ПАТ "Центренерго", акції у розмірі 21,711 % перебувають у власності інших фізичних та юридичних осіб.
Позивач є акціонером ПАТ "Центренерго" та володіє акціями у кількості 195 800 штук, загальна номінальна вартість яких складає 254 400,00 грн, що становить 0,053 % статутного капіталу ПАТ "Центренерго".
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Частинами 1, 2 ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" передбачено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов.
Статтею 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" встановлено, що Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.
Здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України, зокрема: визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності; встановлює порядок передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління, визначеним цим Законом; визначає умови створення та діяльності господарських структур; приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію господарських структур і визначає уповноважені органи управління, які здійснюють контроль за їх діяльністю; забезпечує контроль за ефективністю управління об'єктами державної власності.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" унормовано, що Фонд державного майна України відповідно до законодавства: здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; створює і веде реєстр корпоративних прав держави, який є складовою Єдиного реєстру об'єктів державної власності, відповідно до законодавства; встановлює наявність та визначає розмір корпоративних прав держави в майні господарських організацій, а також у майні громадських організацій колишнього СРСР, розташованих на території України; призначає відповідно до законодавства представників держави в органи управління господарських організацій, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні, визначає кандидатури незалежних членів наглядової ради, що пропонуються до обрання до складу наглядових рад господарських товариств, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні; здійснює контроль за виконанням умов контрактів керівниками виконавчих органів господарських організацій, які перебувають у його управлінні; виконує інші передбачені законодавством функції з управління корпоративними правами держави.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єкти управління об'єктами державної власності здійснюють управління корпоративними правами держави в господарських товариствах, функції з управління якими вони здійснюють, та державними унітарними підприємствами шляхом призначення представників держави для участі у загальних зборах господарських товариств та шляхом призначення (обрання) представників держави і незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, єдиним акціонером (учасником) яких є держава. У разі якщо держава не є єдиним акціонером (учасником) господарського товариства, відповідний суб'єкт управління об'єктами державної власності забезпечує надання кандидатур членів наглядової ради загальним зборам акціонерів (учасників).
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
Пунктом 23 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що до виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 84 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу.
Частиною 1 ст. 79 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що акціонерне товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим підприємницьким товариствам - правонаступникам (шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Частиною 1 ст. 80 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що злиття, приєднання, поділ, виділ та перетворення акціонерного товариства здійснюються за рішенням загальних зборів, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів влади. У випадках, передбачених законом, поділ акціонерного товариства або виділ з його складу одного чи кількох акціонерних товариств здійснюється за рішенням відповідних державних органів або за рішенням суду. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних державних органів на припинення акціонерного товариства шляхом злиття або приєднання. Акціонерне товариство не може одночасно здійснювати злиття, приєднання, поділ, виділ та/або перетворення.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач не наділений повноваженнями одноосібно приймати рішення про припинення та/або реорганізацію ПАТ "Центренерго", оскільки такі повноваження належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, а дії відповідача, оформлені у вигляді оскаржуваного розпорядження свідчать про одноосібне прийняття відповідачем рішення щодо припинення та/або реорганізації ПАТ "Центренерго".
Проте, в оскаржуваному розпорядженні зазначено про погодження з пропозицією міжвідомчої робочої групи з опрацювання питання визначення моделі об'єднання за участю державних вугледобувних підприємств та ПАТ "Центренерго" щодо утворення акціонерного товариства за участю державних вугледобувних підприємств та ПАТ "Центренерго" та про схвалення плану заходів щодо утворення акціонерного товариства за участю державних вугледобувних підприємств та ПАТ "Центренерго", а не про припинення та/або реорганізацію ПАТ "Центренерго", як зазначає позивач.
Таким чином, доводи позивача про те, що оскаржуване розпорядження в частині утворення акціонерного товариства за участю державних вугледобувних підприємств та ПАТ "Центренерго" є протиправним, з тих підстав, що утворення акціонерного товариства за участю державних вугледобувних підприємств та ПАТ "Центренерго" може бути здійснено шляхом припинення та/або реорганізації ПАТ "Центренерго", а відповідач не наділений повноваженнями одноосібно приймати рішення про припинення та/або реорганізацію ПАТ "Центренерго", оскільки такі повноваження належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, та доводи про те, що дії відповідача свідчать про одноосібне прийняття ним рішення щодо припинення та/або реорганізацію ПАТ "Центренерго", є необґрунтованими та безпідставними, тому що в оскаржуваному розпорядженні не прийнято рішення ані про припинення, ані про реорганізацію ПАТ "Центренерго".
Твердження позивача про те, що утворення нового акціонерного товариства за участі ПАТ "Центренерго", як визначено у оскаржуваному розпорядженні, порушує права та законні інтереси позивача, як акціонера ПАТ "Центренерго", також є необґрунтованими та безпідставними, оскільки оскаржуваним розпорядженням не прийнято рішення про утворення нового акціонерного товариства, а лише вирішено погодитися з пропозицією міжвідомчої робочої групи з опрацювання питання визначення моделі об'єднання за участю державних вугледобувних підприємств та ПАТ "Центренерго", схвалено план заходів щодо утворення акціонерного товариства та взято до відома пропозицію ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" щодо розірвання за згодою сторін договору оренди.
Отже, доказів того, що оскаржуване розпорядження видано відповідачем не в межах його повноважень, так само, як і доказів того, що це розпорядження суперечить вимогам Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та Закону України "Про акціонерні товариства" позивачем до суду не надано.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право.
Крім того, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Позивачем не надано до суду доказів порушення відповідачем його права та охоронюваного законом інтересу.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, позивачем не доведено тих обставин, які є підставою позовних вимог.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, а тому в позові слід відмовити.
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 01.09.2022р.
Суддя С.О. Чебикіна