вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.09.2022м. ДніпроСправа № 904/1063/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Дніпропетровського обласного центру зайнятості населення, м. Дніпро
до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, м. Дніпро
про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю.
Дніпропетровський обласний центр зайнятості населення звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області кошти у сумі 1 756,99 грн., виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 10.05.2022 усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази відправлення позовної заяви з додатками (згідно переліку додатків в позовній заяві) на адресу відповідача;
- надати обґрунтований розрахунок суми, яку позивач просить стягти та докази на підтвердження такого розрахунку і своїх вимог.
16.05.2022 від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № 12/11-1042 від 16.05.2022 про усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 виконано.
Розглянувши подані позовні матеріали, суд зазначає наступне.
Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (1 756,99 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
27.07.2022 на офіційну електронну поштову адресу Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
07.06.2022 від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку, у зв'язку із вжитими в Україні карантинними заходами та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введенню в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 05.04.2018 № 2396-VIII, правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами (надалі - Закон № 2396-VIII).
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст. 26 Закону № 2396-VIII).
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позиція позивача, викладена в позовній заяві
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за період на обліку у Покровській міській філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості з 23.07.2020 року по 14.09.2020 року гр. ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю у сумі 1 756,99 грн. Наказом Покровської міської філії від 14.02.2022 р. НТ 220214 було прийнято рішення про повернення роботодавцем коштів у сумі 1 756,99 грн., виплачених безробітному ОСОБА_1 як допомога по безробіттю. 17.02.2022 р. Філією було направлено претензію за № 70 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо повернення виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у сумі 1756,99 грн. На теперішній час жодних виплат Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області здійснено не було, претензія філії була відхилена листом від 21.03.2022 р. № 1386/103/05-2022.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву
У відзиві на позов Головним управлінням Національної поліції у Дніпропетровській області позовні вимоги Дніпропетровського обласного центру зайнятості не визнаються, аргументуючи тим, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, не вказав, що він у період з 20.07.2020 року по 14.09.2020 року перебував на обліку у Покровській міській філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості та отримував допомогу по безробіттю.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив на позовну заяву
Дніпропетровській обласний центр зайнятості не погоджується з даною позицією з огляду на наступне.
Дніпропетровський обласний центр зайнятості є органом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що діє від імені Фонду відповідно до Закону №1533-111.
Відповідно до частини 4 статті 35 Закону №1533-111 із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Призначення, звільнення та поновлення на роботі ОСОБА_1 здійснювалося Головним управлінням Національної поліції у Дніпропетровській області, яке по відношенню до ОСОБА_1 є роботодавцем в розумінні частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а тому на Управління покладено обов'язок по відшкодуванню суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Позивач вважає доводи Відповідача що, в силу приписів частини 3 статті 36 Закону України №1533-111, кошти, які були виплачені Дніпропетровським обласним центром зайнятості повинні стягуватись з ОСОБА_1 є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України №1533-111 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Частиною другою статті 44 Закону України “Про зайнятість населення” передбачені зобов'язання зареєстрованих безробітних, серед яких відсутній обов'язок та відповідальність безробітного при поданні позову до суду про поновлення на роботі повідомляти Роботодавця про перебування на обліку у службі зайнятості.
Також позивач зазначив, що твердження відповідача стосовно умисного невиконання ОСОБА_1 своїх обов'язків та зловживання ними, в період перебування на обліку як безробітного є хибними, що також підтверджується витягом з наказів про прийняті рішення особі ОСОБА_1 , прийнятими Покровською міською філією відповідно до законодавства, а отже безпідставними є доводи відповідача щодо необхідності стягнення зазначених коштів, як зайво виплачених, безпосередньо з безробітного.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
У Покровській міській філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості (далі по тексту - Покровська міська філія, Філія) в період з 23.07.2020 по 14.09.2020 перебував на обліку як безробітний громадянин ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), звільнений з Покровського відділення поліції Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за п. 6 ч. 1 ст.77 ЗУ “Про Національну поліцію” з 22.07.2020.
Наказом Філії від 23.07.2020 № НТ 200723 ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 23.07.2020, та наказом від 23.07.2020 № НТ 200723, відповідно до п.п. 2, 4 ст. 22, п. 3 ст. 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 № 1533-Ш (далі по тексту - Закон № 1533-ІІІ) призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу з 23.07.2020 по 17.07.2021.
15.09.2020 наказом Філії № НТ 200915 було припинено реєстрацію ОСОБА_1 з 15.09.2020 у зв'язку з відмовою останнього від послуг служби зайнятості.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 гр. ОСОБА_1 поновлено на роботі з 23.07.2020 на посаді поліцейського з логістики Покровського відділення поліції Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
На виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області 01.07.2021 видано наказ за № 240 о/с про поновлення ОСОБА_1 на посаді з 23.07.2020.
Не погодившись із таким рішенням суду Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області була подана апеляційна скарга.
Громадянин ОСОБА_1 повідомив Покровську міську філію, що Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року було залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року про поновлення його на роботі з 23.07.2020.
Частиною 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду. Згідно ст.7 Закону № 1533-111, видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.
За період перебування на обліку у Покровській міській філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості з 23.07.2020 по 14.09.2020 гр. ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю у сумі 1 756,99 грн.
Наказом Покровської міської філії від 14.02.2022 НТ 220214 було прийнято рішення про повернення роботодавцем коштів у сумі 1 756,99 грн., виплачених безробітному ОСОБА_1 як допомога по безробіттю.
17.02.2022 Філією було направлено претензію за № 70 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо повернення виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у сумі 1 756,99 грн.
На теперішній час жодних виплат Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області здійснено не було, претензія філії була відхилена листом від 21.03.2022 № 1386/103/05-2022.
Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом про стягнення з відповідача коштів у сумі 1 756,99 грн., виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_1 .
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.
Статтею 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачені види забезпечення та соціальні послуги, до яких зокрема відноситься допомога по безробіттю.
Статус безробітного надається особі працездатного віку до призначення пенсії (зокрема, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи, з першого дня реєстрації у центрі зайнятості на підставі заяви (частина 1 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", пункт 5 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Зазначена правова норма кореспондується з п.п. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, відповідно до якого центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов'язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів): поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до норм ч. 1 ст. 34, ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", якими передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Отже, вказаними нормами передбачено право фонду стягувати з роботодавця суму виплачених грошових коштів (допомоги) безробітному, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Дніпропетровський обласний центр зайнятості утворений з метою забезпечення комплексного вирішення питань регулювання зайнятості населення, професійної орієнтації, професійного навчання, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян на підвідомчий території.
Неповернення коштів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття порушує державні інтереси у сфері соціального захисту населення в частиш професійного навчання, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян і завдає державі шкоду.
Відповідно до п. 4 ст. 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” строк давності у разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України “Про зайнятість населення”, адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.
В свою чергу Головне управління Національної поліції є роботодавцем по відношенню до гр. ОСОБА_1 а як застрахованої особи, яка, перебуваючи у стані безробітного отримала від Позивача грошову допомогу по безробіттю у сумі 1 756,99 грн.
Отже, обов'язок Відповідача відшкодувати сплачену Позивачем зазначену допомогу по безробіттю презюмується відповідно до статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Доказів відшкодувати сплаченої Позивачем зазначеної допомоги по безробіттю у сумі 1 756,99 грн. станом на час винесення рішення Відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.
За наведеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 1 756,99 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судового збору
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-А; код ЄДРПОУ 40108866) на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості населення (49006, м. Дніпро, Ю.Савченка, буд. 12; код ЄДРПОУ 03490909) кошти (виплачені як допомога по безробіттю) у сумі 1 756,99 грн. та судовий збір у сумі 2 481,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено та підписано - 02.09.2022.
Суддя В.Г. Бєлік