Провадження № 11-кп/821/414/22 Справа № 711/746/21 Категорія: : ч.1 ст. 309 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
29 серпня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2022 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Червона Слобода Черкаського району Черкаської області, громадянин України, не одружений, з середньою спеціальною освітою, працюючий вантажником у ПП «Агро-Транс Індустрія», станом на 21.06.2019 перебував на посаді молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», проживаючий та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з визначенням іспитового строку 1 (один) рік з покладанням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Згідно з положеннями п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід не обирався.
Стягнуто із обвинуваченого ОСОБА_7 в дохід держави процесуальні витрати при проведенні експертизи у розмірі - 980,70 гривень.
Вирішено долю речових доказів,
Згідно вироку, ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, при невстановлених обставинах, місця, дати та часу всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» незаконно придбав речовину рослинного походження зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунок на висушену речовину становить 5,8 г, яку помістив за допомогою білої клейкої стрічки з полімерного матеріалу та прозорого полімерного матеріалу у предмет, ззовні схожий на зарядний пристрій до мобільного телефону із обрізаним кабелем живлення.
Продовжуючи свої умисні дії, ОСОБА_7 помістив до поліетиленового пакету чорного кольору предмет ззовні схожий на зарядний пристрій до мобільного телефону із обрізаним кабелем живлення, у якому містилася вищезазначена біла клейка стрічка з речовиною рослинного походження зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунок на висушену речовину становить 5,8 г, та зберігав його.
У наступному, зранку 21.06.2019 ОСОБА_7 , зберігаючи при собі вищезазначений особливо небезпечний наркотичний засіб, без мети збуту, використовуючи громадський транспортний засіб - автобус прибув від місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 до місця роботи, а саме до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», що за адресою: м.Черкаси, вул. Благовісна, 234, здійснивши, таким чином, незаконне умисне переміщення вказаного вище особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, маса якого в перерахунок на висушену речовину становить 5,8 г, тобто незаконне його перевезення без мети подальшого збуту.
Цього ж дня, 21.06.2019 близько 07 год. 30 хв., відповідно до наказу ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» від 172ДСК від 21.06.2019 будучи призначеним на чергування по охороні з 08 год. 21.06.2019 до 20 год. 21.06.2019, ОСОБА_7 зайшов на територію ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», що за адресою: м.Черкаси, вул. Благовісна, 234, маючи при собі поліетиленовий пакет чорного кольору всередині з предметом схожим ззовні на зарядний пристрій до мобільного телефону із обрізаним кабелем живлення, у якому містилася зазначена вище біла клейка стрічка з речовиною рослинного походження зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобам, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунок на висушену речовину становить 5,8 г, пронісши, таким чином, вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс на територію ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» де був викритий уповноваженими посадовими особами ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» під час огляду особистих речей у приміщенні кімнати для огляду працівників вказаної установи.
Згідно висновку експерта № 11-2/2813 від 08.07.2020, речовина рослинного походження, є особливо небезпечним наркотичним засобом, речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Маса канабісу, в перерахунку на висушену, становить 5,8 г.
Судом дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту.
Не погоджуючись із вироком суду прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 звернулась із апеляційною скаргою, в якій просила: вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.06.2022, яким ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - скасувати; ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі; у ході апеляційного розгляду допитати обвинуваченого, свідка ОСОБА_9 , дослідити письмові докази: рапорт ОСОБА_10 від 21.06.2019, рапорт ОСОБА_9 , протокол огляду місця події від 21.06.2019 та відеозапис до цього протоколу огляду місця події.
В обґрунтування доводів апеляції прокурор зазначила, що на її переконання, вирок суду щодо ОСОБА_7 є незаконним та підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Так, відповідно до вимог ст. 374 КПК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» суд зобов'язаний мотивувати постановлений вирок, а саме обґрунтувати свої висновки у кримінальному провадженні, аргументувати свою позицію та переконливо довести, чому одні докази покладені в основу вироку, а інші - відкинуті або не враховані. У судовому провадженні суд повинен ретельно перевірити та оцінити докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та взаємозв'язку. За наявності суперечливих доказів суд повинен у мотивувальній частині вироку проаналізувати їх, навести мотиви свого рішення.
У вироку не повинно залишитися недослідженим жоден доказ, на якому ґрунтувалося обвинувачення.
Так, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, в даному випадку, полягає у тому, що суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки та надав неправильну оцінку доказам, дослідженим у рамках кримінального провадження.
Так, суд ухвалюючи вирок та кваліфікуючи дії ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України, дійшов не правильного висновку про те, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 органом досудового слідства за ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичних засобів, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.
Із досліджених у суді доказів, зокрема, показань свідка ОСОБА_9 , а також із письмових доказів - рапорту ОСОБА_10 від 21.06.2019, рапорту ОСОБА_9 , відеозапису до протоколу огляду місця події від 21.06.2019 вбачається, що під час проведення першочергових слідчих дій безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 вказував на те, що відповідний пристрій із особливо небезпечним засобом він приніс за місцем своєї роботи та мав передати знайомому ув'язненому, який утримувався у слідчому ізоляторі.
Відтак, судом безпідставно не взято до уваги зазначені докази, не надано їм належну правову оцінку в сукупності зібраних доказів, що стало наслідком безпідставної кваліфікації судом дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України.
Допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, відсутність належного аналізу всіх доказів, упередженість при їх оцінці, висновки суду вказують на незаконність ухваленого рішення.
Через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи суд не застосував до ОСОБА_7 . Закон України про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню, а саме положення ч. 2 ст. 307 КК України, внаслідок чого він уникнув покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
Водночас, призначаючи покарання ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України суд не дотримався вимог ст. ст. 50, 65 КК України стосовно загальних засад його призначення.
Так, згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Оскільки через ці засади реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, особі, що вчинила злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і для попереджених нових злочинів (постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання»). При цьому необхідно враховувати ступінь тяжкості, обставини цього злочину, його наслідки та дані про особу засудженого. Тобто, реалізація мети покарання пов'язана із вибором його виду та розміру.
Однак, ухвалюючи вирок суд безпідставно та невмотивовано призначив ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки та із застосуванням норм ст. 75 КК України звільнив обвинуваченого від відбуванням призначеного покарання із встановленням іспитового строку 1 рік.
При цьому, судом належним чином не обґрунтовано та не наведено належних обґрунтованих обставин, які б давали підстави призначити такий вид покарання в межах зазначеного строку з іспитовим строком.
Отже, судом першої інстанції при розгляді справи порушено загальні засади кримінального провадження, а саме верховенство права та законність.
Таким чином, допущені судом першої інстанції порушення є істотними, ставлять під сумнів об'єктивність розгляду судом першої інстанції обставин кримінального провадження, істотно впливають на законність та обґрунтованість вироку в цілому, і відповідно до положень ст. 412 КПК України є підставами для скасування вироку.
Враховуючи наведене, характер порушень, які мали місце при ухваленні вироку суду, встановлені обґрунтовані підстави для скасування вироку суду та ухвалення нового.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора ОСОБА_6 , яка просила задовольнити її апеляційну скаргу, думки обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення за яке його визнано винним та засуджено відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням дійсних обставин події та ґрунтуються на зібраних у справі доказах, які детально досліджені в судовому засіданні і в їх сукупності та взаємозв'язку дана правильна юридична оцінка.
Висновки суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на доказах досліджених і належним чином оцінених судом.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст. 309 КК України, виходячи із сукупності всіх обставин вчинених діянь.
Так, винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується:
- даними показань під час допиту в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_7 , який свою винуватість в інкримінованому йому злочині за ч.2 ст.307 КК України визнав частково та надав покази, що він не заперечує факт придбання, зберігання та перевезення без мети збуту, наркотичного засобу - канабісу, однак він не мав умислу на збут наркотичного засобу, а зберігав його виключно для власного вживання. Також суду пояснив, що в червні 2019 року с.Червона Слобода в лісопосадці він нарвав коноплі, яку висушив. Поклавши наркотичну речовину в пакетик, та в задній шені на маршрутці, привіз до місця проживання в м.Черкаси. В подальшому вказану наркотичну речовину помістив в зарядний пристрій, який заніс по місцю роботи з метою власного вживання, де її виявили в кімнаті догляду працівників. Сказав, що ніс наркотичний засіб для ув'язненого, оскільки боявся, що колеги дізнаються про те, що він вживає наркотичні засоби, які вживав шляхом куріння декілька разів. Наразі він не вживає наркотичні засоби. У скоєному щиро кається;
- даними показань свідка ОСОБА_9 , який показав, що він працює оперуповноваженим ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» з січня 2012 року. В його обов'язки входить проведення профілактичних заходів по встановленню та перекриттю каналів надходження в зону, що охороняється заборонених предметів та речовин, а також серед особового складу чергових змін. Так 21.06.2019 близько о 07.30 год. в присутності начальника відділу ТЗО старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_10 він, як зазвичай проводив огляд особистих речей співробітників чергової зміни № 2, які прибули на чергування. Під час проведення огляду молодшому сержанту внутрішньої служби ОСОБА_7 було запропоновано добровільно видати заборонені речовини та предмети, на що останній повідомив, що таких речовин та предметів у нього не має. Після чого дістав з пакету речі які він приніс до установи. Серед викладених речей був зарядний пристрій чорного кольору, у якого був обрізаний кабель живлення та на ньому були відсутні фіксуючі гвинти. На запитання навіщо він приніс вказаний пристрій, ОСОБА_7 повідомив, що він хотів віддати його після роботи своєму знайомому. Про дану подію було повідомлено першого заступника ДУ «Слідчий ізолятор» ОСОБА_11 та при ньому вказаний пристрій було розібрано, та в ньому виявлено білий поліетиленовий пакетик, перемотаний скотчем (клейкою лентою), у якому знаходилася рослинна речовина зеленого кольору. В подальшому ними було викликано слідчу оперативну групу Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області, які після приїзду провели огляд місця події та вилучили знайдені заборонені речовини. При цьому на повторне запитання кому він ніс вказаний зарядний пристрій ОСОБА_7 повідомив, що засудженому на ім'я ОСОБА_12 , але що знаходилося всередині зарядного пристрою, а саме про згорток йому нічого не відомо;
- даними показань свідка ОСОБА_11 , який показав, що він працює на посаді першого заступника ДУ «Слідчий ізолятор». 21.06.2019 року він перебував на робочу місці. Близько 07.30 год. працівник ОСОБА_10 повідомив, що до установи прибув молодший сержант внутрішньої служби ОСОБА_7 , якому було запропоновано добровільно видати заборонені речі. Коли він пройшов через КПП у нього було виявлено зарядний пристрій від кнопочного телефону, без шнура. Вказаний пристрій лежав на столі боком і у нього була щілина, з якої проглядалася зелена речовина рослинного походження. Після чого було викликано оперативну групу, яка провела огляд місця події та вилучення заборонених предметів. Працівники установи щоденно попереджаються про заборону проносити на територію установи заборонені предмети;
- даними показань свідка ОСОБА_10 про те, що він працює начальником відділу ІТЗО ДУ «Черкаський слідчий ізолятор». Так в червні 2019 року близько 07.30 год. перебував на робочому місці. Оперуповноважений оперативного відділу ОСОБА_9 у його присутності проводив огляд особистих речей співробітників чергової зміни, які прибули на чергування. Під час проведення огляду молодшому сержанту внутрішньої служби ОСОБА_7 , запропоновано добровільно видати заборонені речовини та предмети, на що останній повідомив, що ніяких заборонених речовин та предметів у нього не має та почав діставати з пакету чорного кольору речі, які він приніс до установи. Серед викладених речей ОСОБА_7 виявлено зарядний пристрій чорного кольору з обрізаним кабелем живлення та без фіксуючого болту. Після чого вказаний пристрій було відкрито та виявлено білий поліетиленовий пакетик, перемотаний скотчем (клійкою лентою), у якому знаходилася рослинна речовина зеленого кольору. Огляд проводив він і ОСОБА_9 .. Про дану подію було повідомлено керівництво ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», Черкаську місцеву прокуратуру та викликано слідчу оперативну групу Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області;
- даними витягу з ЄРДР № 42019250000000052 від 21.06.2019, згідно якого 21.06.2019 року близько 07.30 год. оперуповноваженим ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» під час огляду особистих речей у приміщенні кімнати для догляду працівників вказаної установи у молодшого інспектора відділу режиму і охорони ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» ОСОБА_7 виявлено зарядний пристрій до мобільного телефону з обрізаним кабелем живлення у якому виявлено білий поліетиленовий пакетик з речовиною зеленого кольору рослинного походження;
- даними рапорту оперуповноваженого ОВ державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» майора вн. служби ОСОБА_9 від 21.06.2019, згідно якого близько 07 год. 30 хв. під час огляду особистих речей молодшого інспектора ВРіО сержанта внутрішньої служби ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній дістав з пакету чорного кольору речі, які приніс до установи. Серед викладених речей знаходився зарядний пристрій чорного кольору з обрізаним кабелем живлення та без фіксуючих гвинтів. На питання навіщо він приніс зарядний пристрій, ОСОБА_7 відповів, що повинен його віддати після роботи своєму знайомому. В подальшому в присутності в.о. начальника державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» підполковника вн. служби ОСОБА_11 та старшого лейтенанта вн. служби ОСОБА_10 було відкрито корпус зарядного пристрою та виявлено білий поліетиленовий пакетик, перемотаний клейкою стрічкою, в середині якого проглядалась речовина зеленого кольору рослинного походження зі специфічним запахом. На повторне запитання якому саме знайомому повинен був передати зарядний пристрій, ОСОБА_7 відповів, що несе ув'язненому в камеру № 55 на ім'я ОСОБА_12 , але про те, що в ньому знаходиться якийсь згорток йому не було відомо;
- даними рапорту начальника ІТЗО, зв'язку та інформатизації державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_10 від 21.06.2019, згідно якого близько 07 год. 30 хв. під час огляду особистих речей молодшого інспектора ВРіО сержанта внутрішньої служби ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній дістав з пакету чорного кольору речі, які приніс до установи. Серед викладених речей знаходився зарядний пристрій чорного кольору з обрізаним кабелем живлення та без фіксуючих гвинтів. На питання навіщо він приніс зарядний пристрій, ОСОБА_7 відповів, що повинен його віддати після роботи своєму знайомому. В подальшому в присутності в.о. начальника державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» підполковника вн. служби ОСОБА_11 , оперуповноваженим ОВ майором вн.служби ОСОБА_9 було відкрито корпус зарядного пристрою та виявлено білий поліетиленовий пакетик, перемотаний клейкою стрічкою, в середині якого проглядалась речовина зеленого кольору рослинного походження зі специфічним запахом. На повторне запитання якому саме знайомому повинен був передати зарядний пристрій, ОСОБА_7 відповів, що несе ув'язненому в камеру № 55 на ім'я ОСОБА_12 , але про те, що в ньому знаходиться якийсь згорток йому не було відомо;
- даними протоколу огляду місця події від 21.06.2019 року, згідно якого оглядом місця події являється територія слідчого ізолятора (СІЗО № 30)по вул. Благовісній 231 в м.Черкаси, зокрема кімната догляду молодших інспекторів. В зазначеній кімнаті біля столу перебуває чоловік ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на столі біля якого знаходиться поліетиленовий пакет з вмістом особистих речей, дві пачки сигарет, запальничка та зарядний пристрій до мобільного телефону, шнур якого відсутній та при відкритті кришки зарядного пристрою в середині виявлено білу клейку стрічку з вмістом подрібленої речовини рослинного походження зеленого кольору. Виявлений згорток вилучено та поміщено до паперового конверта з паперу білого кольору;
- даними відеозапису до протоколу огляду місця події 21.06.2019 року;
- даними висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_13 від 08.07.2020 року № 11-2/2813, в якому зазначено, що надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину, становить 5,8 г, з доданою до висновку експерта від 08.07.2020 №11-2/2813 ілюстративною таблицею;
- даними витягу з наказу № 172ДСК від 21.06.2019 року згідно якого з 08.00 год. до 20 год. 21.06.2019 року молодшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_7 призначено на чергування по охороні Черкаського слідчого ізолятора.
Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що пред'явлене органом досудового слідства обвинувачення ОСОБА_7 не знайшло свого об'єктивного підтвердження щодо збуту наркотичних засобів, зокрема у місцях позбавлення волі, а тому місцевий суд на підставі зібраних доказів обґрунтовано визнав винуватим та засудив обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто за незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту і з таким висновком повністю погоджується суд апеляційної інстанції.
На думку колегії суддів апеляційного суду, зазначені та проаналізовані місцевим судом письмові докази у справі зібрані відповідно до вимог кримінально процесуального закону, є допустимими та належними, та такими, що безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 діяння, за яке він засуджений, відповідають показанням свідків та обвинуваченого ОСОБА_7 ..
Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що письмові докази у кримінальному провадженні разом з показами свідків свідчать про неможливість формування штучних доказів, однобічність проведення досудового розслідування.
Тобто, сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про достатність законних підстав для прийняття відповідного процесуального рішення про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні діяння, зазначеного у вироку повністю доведена.
Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Фактичні обставини справи встановлено повно та правильно оцінено докази. Окрім того, у судовому рішенні наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
При цьому, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає вірним висновок місцевого суду про те, що з наданих стороною обвинувачення доказів, суд першої інстанції не вбачав належних і допустимих доказів на підтвердження факту здійснення ОСОБА_7 злочинної діяльності зі збуту наркотичних засобів, на обґрунтування цих обставин представлені лише показання свідків, які надали покази в судовому засіданні про те, що в їх присутності у ОСОБА_7 було виявлено та вилучено наркотичний засіб канабіс, який він нібито приніс для засудженого ОСОБА_14 камера № 55.
Як докази цих обставин стороною обвинувачення представлені показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , а також протокол огляду місця події від 21.06.2019 року, відповідно якого в кімнаті догляду молодших інспекторів, що знаходиться на території ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» у ОСОБА_7 , в зарядному пристрої до телефону виявлено речовину рослинного походження, яку останній нібито за його словами приніс до установи з метою передачі ув'язненому на ім'я ОСОБА_12 в камеру № 55.
Стороною обвинувачення не було забезпечено явку зазначеної особи для допиту, а ні під час досудового слідства, а ні в судове засідання.
Тому місцевий суд дійшов висновку, що ні протокол огляду місця події, ні покази свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , не містить інформації про збут наркотичних засобів обвинуваченим, оскільки не зазначено осіб яким він збував такі засоби, а тому суд вважав такий доказ недостатнім.
Крім того, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду з приводу того, що допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 лише підтверджують факт виявлення у ОСОБА_7 наркотичного засобу, яке не заперечує і сам обвинувачений, а тому суд оцінив їх критично в плані підтвердження факту збуту наркотичної речовини.
Також колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком місцевого суду щодо того, що пред'явлене обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 2 ст.307 КК України не містить жодної допустимої інформації щодо факту збуту наркотичних засобів обвинуваченим жодній особі, тобто таких фактів органом досудового розслідування не встановлено, оперативні закупівлі наркотичного засобу не проводилися.
При цьому, необхідно зазначити, що суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст.307 КК України, характеризується прямим умислом і метою збуту. Однак в ході судового розгляду кримінального провадження стороною обвинувачення не надано будь - яких доказів та не доведено, що обвинувачений мав умисел на збут наркотичних засобів в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор».
Колегія суддів апеляційного суду вважає вірним висновок місцевого суду і погоджується із ним, що вилучена кількість каннабісу, а також місце та обставини при яких вони були вилучені у обвинуваченого, у даному випадку, за відсутності інших беззаперечних доказів, не можуть бути визначальним доказом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Крім того, сторона обвинувачення не була позбавлена можливості в допиті свідків чи будь - яких інших осіб, на підтвердження пред'явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України, в тому числі і засуджених, які могли б підтвердити мету на збут наркотичного засобу ОСОБА_7 , однак правом наданим кримінальним процесуальним кодексом при розгляді кримінального провадження, не скористалась.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду про те, що надані стороною обвинувачення докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 України, ґрунтуються на припущеннях, зібраними без урахування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено право особи на справедливий суд, що передбачає обов'язок правоохоронних органів діяти з додержанням прав і основоположних свобод людини, не зважаючи на важливість мети, яка при цьому переслідується.
Відповідно до ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора, які як сторона обвинувачення, здійснюють збирання доказів, у тому числі і шляхом проведення слідчих дій (ч.2 ст.93 КПК України).
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, висловлену у п.60 Рішення у справі «Коробов проти України», яке набуло статусу остаточного, відповідно до якої Європейський суд з прав людини в черговий раз звертає увагу на те, що «при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту», вимоги норм ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, суд дійшов переконання про недотримання стороною обвинувачення стандарту підтвердження доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення в частині наявності такої кваліфікуючої ознаки вчинення злочину, як мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу.
Враховуючи наведене, виходячи із системного тлумачення Закону, оскільки кримінальна відповідальність за ст. 307 КК України настає лише у тому разі, коли відповідні протиправні дії вчинялися зі спеціальною метою - метою збуту, й вчинення протиправних дій з наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами та прекурсорами без такої мети утворює склад злочину, передбаченого ст. 309 КК України, а тому лише факт виявлення наркотичних засобів в зарядному пристрої до кнопкового телефону, який був у володінні ОСОБА_7 , під час приступання до чергування по охороні Черкаського слідчого ізолятора, не може вважатися доказом умислу обвинуваченого саме на їх збут, а тому суд першої інстанції цілком обґрунтовано тлумачив усі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого на його користь та погодився із доводами сторони захисту про те, що він придбав та зберігав наркотичні засоби для власного вжитку.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 про те, що оскаржуваний вирок суду щодо ОСОБА_7 є незаконним та підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, то колегія суддів вважає такі доводи безпідставними та не задовольняє їх, оскільки ці доводи апеляційної скарги не знайшли свого об'єктивного підтвердження в суді апеляційної інстанції та спростовуються доказами, які належним чином оцінені місцевим судом із зазначенням причин, чому одні докази взяті до уваги, а інші докази відхилено. Також даним доказам дана належна юридична оцінка, і які в своїй сукупності та своєму взаємозв'язку не підтверджують доведеність вини ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просила провести часткове судове слідство, у ході якого дослідити у судовому засіданні апеляційного суду: допитати обвинуваченого, свідка ОСОБА_9 , дослідити письмові докази: рапорт ОСОБА_10 від 21.06.2019, рапорт ОСОБА_9 , протокол огляду місця події від 21.06.2019 та відеозапис до цього протоколу огляду місця події.
Проте, колегія суддів відмовила у задоволенні такого клопотання відповідно до вимог ч.3 ст.404 КПК України, оскільки за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Колегія суддів вважає, що у даному випадку таке клопотання обумовлене виключно незгодою з оцінкою доказів місцевим судом.
Крім того, прокурор ОСОБА_6 не навела підстав для проведення судового слідства, передбачених ч.3 ст.404 КПК України.
Колегія суддів апеляційного суду вважає необхідним зазначити про те, що з відеозапису до протоколу огляду місця події від 21.06.2019 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 повідомив, що він ніс засудженому на ім'я ОСОБА_12 зарядний пристрій, але що знаходилося всередині зарядного пристрою, а саме про згорток йому нічого не відомо, проте на думку колегії суддів апеляційного суду, незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_7 зазначив кому він ніс зарядний пристрій, але за відсутності інших належних та допустимих доказів його дії не можна кваліфікувати за ч.2 ст.307 КК України за відсутності належних доказів.
Крім того, необхідно врахувати, що будучи допитаним у місцевому суду він безпосередньо місцевому суду надав покази про те, що він не заперечує факт придбання, зберігання та перевезення без мети збуту, наркотичного засобу - канабісу, однак він не мав умислу на збут наркотичного засобу, а вказану наркотичну речовину помістив в зарядний пристрій, який заніс по місцю роботи з метою власного вживання, де її виявили в кімнаті догляду працівників. Сказав, що ніс наркотичний засіб для ув'язненого, оскільки боявся, що колеги дізнаються про те, що він вживає наркотичні засоби, які вживав шляхом куріння декілька разів.
Зважаючи на все вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність достатньої кількості доказів, які підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_7 , саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України - тобто незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні наркотичних засобів без мети збуту.
На думку апеляційного суду, місцевим судом не допущено таких істотних порушень норм кримінального або кримінально-процесуального законів, які б давали підстави для зміни або скасування вироку суду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, оскільки подія кримінального проступку відбулась 21 червня 2019 року і до дня набрання вироком місцевого суду законної сили (29 серпня 2022 року) минуло понад 3 роки, то колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність звільнення від призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у зв'язку із закінченням строків давності, відповідно до вимог ч.5 ст.74 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, ст.49, ч.5 ст. 74 КК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2022 року, щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.
В порядку ч.2 ст.404 КПК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України та ч.5 ст.74 КК України обвинуваченого ОСОБА_7 від призначеного йому покарання повністю звільнити у зв'язку із закінченням строків давності.
У решті даний вирок - залишити без змін.
Вирок суду вступає в законну силу з моменту проголошення ухвали апеляційним судом, та дані судові рішення можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі 3-х місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: