Справа № 522/11953/18
Провадження № 1-кп/522/1058/20
в порядку ст. 331 КПК України
23 вересня 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Одесі клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12018162500000851 від 05.04.2018 року:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Чкалове, Приазовського району, Запорізької області, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, який не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
- у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
Учасники процесу:
прокурор - ОСОБА_6 ,
обвинувачений - ОСОБА_5 ,
захисник: ОСОБА_7 ,
потерпілий - ОСОБА_8 ,
представник потерпілого - ОСОБА_9 ,
у провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у вино ляді тримання під вартою, з тих підстав, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, та наявні ризики передбачені в ст. 177 КПК України, що обвинувачений буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Захисники та обвинувачений заперечили проти тримання під вартою, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Потерпілий та його представник підтримав думку прокурора, вважали за необхідне обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за ч. 1 ст. 115 КК України, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі від 7 (семи) до 15 (п'ятнадцяти) років.
Обґрунтованість підозри на даній стадії кримінального провадження дозволяє прийти до висновку, про наявність підстав для застосування запобіжного заходу.
Так, враховуючи особливу тяжкість вчиненого злочину, зважаючи на суспільний інтерес у забезпечені швидкого, ефективного та об'єктивного кримінального провадження щодо злочинів проти життя, суд вважає реальним ризик передбачений в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Переконливих доводів вважати, що обвинувачений буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинить інше кримінальне правопорушення або буде здійснювати незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, прокурором не наведено.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Хайредінов проти України" (Заява N 38717/04) у п. 28, Суд вважає, що тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції ( 995_004 ) має задовольняти вимогу пропорційності(див. рішення у справі "Ладент проти Польщі" (Ladent v. Poland), N 11036/03, пункт 55, ECHR 2008-... (витяги)). Наприклад, у справі "Амбрушкевич проти Польщі" (Ambruszkiewicz v. Poland)(N 38797/03, пункти 29-32, від 4 травня 2006 року) Суд розглядав питання, чи було взяття заявника під варту конче необхідним для забезпечення його присутності в суді та чи могли інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З урахуванням вище наведеного, суд приходить до обґрунтованого висновку, що достатнім запобіжним заходом обвинуваченому буде застосування домашнього арешту.
У відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно з ч. 1, 3-6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
На підставі вище викладеного суд приходить до висновку про необхідність покладення обов'язку на відповідні відділення поліції щодо здійснення контролю за дотриманням обвинуваченим обов'язків покладених на підставі вказаної ухвали, протягом двох місяців. Контроль за виконанням даної ухвали працівниками поліції покласти на прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12018162500000851 від 05.04.2018 року.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 183, 196, 197, 199, 372, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12018162500000851 від 05.04.2018 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого - залишити без задоволення.
Обрати до ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною залишати житло в період з 21.00 до 07.00 годин.
Покласти на ОСОБА_5 , виконувати передбачені ст. 194 КПК України обов'язки - прибувати по першому виклику до суду на визначений ними час; здати на зберігання до відповідного органу документи, що дають право для виїзду закордон, утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу становить два місяці тобто до 23 листопада 2020 року.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді:
23.09.2020