Справа № 939/2393/21
Іменем України
31 серпня 2022 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт Бородянка Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021111050001444 від 20 липня 2021 року, про обвинувачення: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, який проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України,
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, 20 липня 2021 року близько 14 години, будучи в стані алкогольного сп'яніння перебував за місцем проживання по АДРЕСА_1 , де в одній з кімнат побачив свою співмешканку ОСОБА_7 , яка вступила в статевий зв'язок з ОСОБА_8 .. В цей час у ОСОБА_4 на ґрунті ревнощів, які супроводжувалися почуттям незадоволеності та злості, виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 .. Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , перебуваючи в тому ж місці, в той же час, в стані алкогольного сп'яніння, взяв у руку ніж, який знаходився на кухні та, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, свідомо допускаючи та бажаючи настання смерті ОСОБА_8 , цілеспрямовано та умисно наніс останньому удар ножем в область грудної клітини, де знаходяться життєво-важливі органи, спричинивши останньому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення лівої половини грудної клітки, гемоторакс зліва, виконавши таким чином усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення втік.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 липня 2021 року ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 вересня 2021 року.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області строк дії запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_4 продовжено до 20 жовтня 2021 року.
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 18 жовтня 2021 року в підготовчому судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 грудня 2021 року.
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 10 грудня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 07 лютого 2022 року.
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 04 лютого 2021 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 03 квітня 2022 року.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30 травня 2022 року.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 липня 2022 року.
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 22 липня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 вересня 2022 року.
30 серпня 2022 року до суду надійшло клопотання прокурора Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури про продовження дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення і, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, матиме змогу впливати будь-якими методами, у тому числі й залякуванням на свідків та потерпілого з метою надання ними неправдивих показів, оскільки вони ще не допитані в судовому засіданні, безпосередній свідок кримінального правопорушення проживає з обвинуваченим за однією адресою, а потерпілий в тому ж самому населеному пункті, тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав.
Вислухавши думки захисника - адвоката ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечувала та просила змінити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання його матері, за адресою: АДРЕСА_2 ; думку обвинуваченого ОСОБА_4 , який підтримав думку свого захисника, думку представника потерпілого ОСОБА_6 , яка підтримала клопотання прокурора, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Суд вважає, що в даному випадку продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України і ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Оцінюючи викладене, суд дійшов висновку, що тяжкість і обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, свідчать про наявність ризиків, що він,перебуваючи на волі,може переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків, і застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім, оскільки не забезпечить запобігання цим ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора і продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою в межах 60 діб.
Керуючись ст.176, 177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" до 28 жовтня 2022 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити сторонам.
Головуючий-суддяОСОБА_9