Справа № 274/4379/22 Провадження № 2-н/0274/258/22
іменем України
02.09.2022 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б., розглянувши заяву Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з ОСОБА_1 ,
Заявник звернувся до суду з указаною заявою, у якій просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 вартість наданих житлово-комунальних послу у розмірі 8510,07 грн за період з 01.06.2021 по 30.04.2022; стягнути судовий збір у розмірі 248,10 грн.
За правилами ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
У відповідності до змісту ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до відомостей виконавчого комітету Бердичівської міської ради інформація про місце реєтрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.
У заяві про видачу судового наказу заявник зазначає, що боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, додані до заяви про видачу судового наказу документи також відповідають цій адресі.
Таким чином, заявник обґрунтовує, що заборгованість у ОСОБА_1 виникла саме за адресою: АДРЕСА_1 , проте місце реєстрації боржника не відповідає інформації вказаній заявником.
Таким чином, відповідно до наданих відомостей, адреса зареєстрованого місця проживання боржника не співпадає з адресою, за якою виникла заборгованість, яку стягувач просить стягнути з ОСОБА_1 .
Згідно п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи те, що із поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, суд приходить до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Згідно ч.1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.8 ч.1 ст.165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Разом з тим ч. 2 ст. 161 ЦПК України, передбачено право звернення до суду з даною вимогою в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Згідно ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Частиною 2 статті 167 ЦПК України передбачено, що за результати розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Керуючись ст.ст. 27, 161-162, 165-167, 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" про стягнення заборгованості за надані послуги з ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА