Справа №949/1051/22
Провадження №1-кс/949/157/22
29 серпня 2022 року слідчий суддя Дубровицького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування №12022181110000162 від 25 серпня 2022 року про арешт майна, -
Старший слідчий СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернулася до суду із клопотанням про накладення арешту на 8 колод деревини породи сосна довжиною 5 м. кожна, загальним об'ємом 2,5 куб.м., які знаходяться на відповідальному зберіганні на території Літвицького лісництва ДП "Сарненське лісове господарство", що за адресою: с. Кривиця Сарненського району та на бензопилу марки "Stihl MS 180" оранжевого кольору, яка належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 та знаходиться на відповідальному зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області за адресою: м. Дубровиця вул. Воробинська, 25а Сарненського району.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні слідчого відділення ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022181110000162 від 25 серпня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Вказує на те, що в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що 25 серпня 2022 року зі служби 102 надійшло повідомлення начальника СКП ВП №1 ОСОБА_6 про те, що під час відпрацювання Сарненського району було виявлено факт незаконної порубки деревини породи сосна в Літвицькому лісництві ДП "Сарненське лісове господарство".
Виїздом слідчо-оперативної групи на місце події було встановлено, що працівниками ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області поблизу с. Грані Сарненського району у виділі 20.1 кварталі №83 Літвицького лісництва ДП "Сарненське лісове господарство" було виявлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який за допомогою своєї бензопили марки "Stihl MS180" зрізав два дерева породи сосна та кожне з них розкряжував на 4 колоди довжиною по 5 м кожна.
25 серпня 2022 року в ході проведення огляду місця події, було вилучено 8 колод деревини породи сосна довжиною 5 м кожна загальним об'ємом 2, 5 куб.м, які доставлено на територію Літвицького лісництва ДП "Сарненське лісове господарство" за адресою: с. Кривиця Сарненського району. Також з місця події вилучено бензопилу марки "Stihl MS180" оранжевого кольору та чотири зрізи дерева породи сосна, які опечатано бирками з роз'ясненнями. Бензопилу та зрізи доставлено до ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області за адресою: м. Дубровиця вул. Воробинська, 25а Сарненського району та передано на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 дав показання про те, що 25.08.2022 року він разом із начальником СКП ВП №1 ОСОБА_6 відповідно до доручення №3676/01/25-2022 від 15 серпня 2022 року "Про проведення оперативно-профілактичного відпрацювання на території обслуговування ВП №1 Сарненського РВП ГУНП" були задіяні на відпрацювання Сарненського району. Проїжджаючи на службовому автомобілі через лісовий масив Літвицького лісництва поблизу с. Грані Сарненського району, вони почули звук працюючої бензопили та поїхали в даному напрямку. Під'їхавши безпосередньо до ділянки, де проводилася суцільна рубка, вони помітили одного чоловіка, який за допомогою бензопили розрізав стовбур дерева породи сосна на колоди. Підійшовши ближче, вони попросили вимкнути бензопилу та побачили на місці події два свіжозрізані дерева породи сосна, які лежали на землі та кожне з них було розкряжоване на 4 колоди довжиною по 5 м кожна. При спілкуванні з даною особою, останній не надав ніяких дозвільних документів на здійснення порубки в даному лісовому масиві, після чого ОСОБА_6 зателефонував на лінію 102 та повідомив про вчинення даного кримінального правопорушення.
У клопотанні слідчий ставить питання про накладення арешту з метою збереження речових доказів, оскільки вилучене майно може містити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та в майбутньому може бути використано для доведення вини ОСОБА_8 , який міг вчинити незаконну порубку деревини породи сосна.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримала та зазначила, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вищевказаного вилученого майна, слугуватиме встановлення істини у кримінальному провадженні.
Власник вилученого майна, а саме бензопили марки "Stihl MS 180" оранжевого кольору ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого у зв'язку з його безпідставністю. Пояснив, що 25 серпня 2022 року він дійсно перебував Літвицькому лісництві в кварталі 83 у виділі 20.1 поблизу с. Грані Сарненського району. Однак він перебував у вказаному місці на законних підставах, так як з 24 по 31 серпня 2022 року допущений до стажування на лісоруба під час професійної підготовки на право виконання лісосічних робіт. Тому, виконуючи прокладені на нього завдання, він здійснював заплановану заготівлю деревини.
При цьому, ОСОБА_5 заперечив твердження слідчого щодо вчинення ним незаконної порубки деревини та на підтвердження наведених ним доводів надав, як доказ, ряд документів, а саме: розпорядження ФОП ОСОБА_9 від 24 серпня 2022 року про допущення до стажування; наказ ФОП ОСОБА_9 від 24 серпня 2022 року "Інформація працівників про умови праці та про наявність на робочих місцях небезпечних і шкідливих виробничих факторів"; акт приймання-передачі лісосіки для розробки від 06 червня 2022 року та технічне завдання, де значиться, що відповідальною посадовою особою "Виконавця" по відведеній рубці на 2022 рік у кварталі 83, виділі 20.1, площі 3 значиться ОСОБА_9 ; лісорубний квиток від 06 червня 2022 року.
Слідчий суддя, вислухавши доводи слідчого, пояснення власника майна, дослідивши надані до клопотання матеріали, якими слідчий та прокурор обґрунтовують його доводи, вважає, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 серпня 2022 року за №12022181110000162, за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021181110000080 вбачається, що 25 серпня 2022 року до Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення начальника СКП ВП №1 ОСОБА_6 , що під час проведення відпрацювання Сарненського району в Літвицькому лісництві ДП "Сарненське ЛГ" було виявлено факт незаконної порубки деревини породи сосна.
Згідно протоколу огляду місця події від 25 серпня 2022 року, місцем огляду являється виділ 20.1 кварталу №83 Літвицького лісництва ДП "Сарненське лісове господарство", що розташоване неподалік с. Грані Сарненського району.
В ході проведення огляду місця події встановлено, що в даному виділі здійснюється суцільна рубка деревини. На місці наявна розкряжована деревина породи сосна, яка складена в стоси.
Також виявлено два свіжозрізані дерева породи сосна, кожне з яких порізано на чотири колоди. Таким чином на місці виявлено 8 колод деревини породи сосна довжиною 5 м. кожна, загальним об'ємом 2,5 куб.м.
На місці події виявлено два пні з діаметром 50 см. та 60 см. Біля одного з них наявна бензопила марки "Stihl MS 180".
По закінченню огляду, вказані 8 колод деревини породи сосна загальним об'ємом 2,5 куб.м. та бензопила марки "Stihl MS 180" були вилучені.
Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 84 КПК України, речові докази є одним із процесуальних джерел доказів.
Так, постановою старшого слідчого СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_10 від 25 серпня 2022 року 8 колод деревини породи сосна довжиною 5 м. кожна, загальним об'ємом 2,5 куб.м. та бензопилу марки "Stihl MS180" оранжевого кольору приєднано до матеріалів кримінального провадження №12022181110000162 в якості речового доказу та передано на відповідальне зберігання на територію Літвицького лісництва ДП "Сарненське лісове господарство" та в кімнату зберігання речових доказів ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області відповідно.
Однак, у судовому засіданні слідчим, як не спростовано законність порубки дерев породи сосна, так і не обґрунтовано відповідність майна, на яке він просить накласти арешт, критеріям статті 98 КПК України, а саме не конкретизовано належність майна до провадження, тобто, чи були вилучені бензопила засобом вчинення кримінального правопорушення, колоди дерев його предметом та які саме сліди кримінального правопорушення зберегли на собі ці об'єкти, оскільки за наявності наданих у судовому засіданні ОСОБА_5 документів, не може вважатися протиправною порубка вказаних у клопотанні дерев породи сосна та не може жодним чином містити доказової інформації про злочин.
Разом з тим, винесення постанови про визнання вилученого майна речовими доказами, не може слугувати достатньою підставою для накладення арешту, оскільки вказана постанова слідчого не мотивована та не звільняє слідчого або прокурора від обов'язку доведення підстави та мети накладення арешту.
Навпаки, в ході судового розгляду клопотання, знайшов підтвердження той факт, що рубка дерев у кварталі 83, виділу 20,1, площі 3 Літвицького лісництва здійснювалася ОСОБА_11 на законних підставах, про що були надані відповідні документи.
Тому вилучення деревини та бензопили є необґрунтованим і незаконним з огляду на наявність у ОСОБА_5 зазначених вище документів, які свідчать про законність заготівлі деревини з дотриманням вимог чинного законодавства, і не має на собі слідів вчинення будь-якого кримінального правопорушення, як-то незаконна порубка, тобто не є предметом кримінального правопорушення.
Так, об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища.
Диспозиція статті 246 КК України вказує, що це кримінальне правопорушення спрямоване на ліс та інші захисні лісові насадження.
Разом з тим, з об'єктивної сторони злочин виражається саме у незаконній порубці дерев і чагарників. Тим більше, незаконна порубка у лісах, захисних та інших лісових насадженнях утворює склад цього злочину лише тоді, коли це заподіяло істотну шкоду.
У даному випадку, слідчий, вносячи відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 246 КК України, не переконався в тому, чи дійсно 8 колод деревини породи сосна є предметом даного кримінального правопорушення та одержані кримінально протиправним шляхом, а саме в результаті незаконної порубки.
Слід також зазначити, що предметом регулювання спеціального закону у лісовій сфері - Лісового кодексу України є суспільні відносини в сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Тобто, кодекс визначає відносини із заготівлі деревини як природного ресурсу, використання якої має проводитись на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка)., який, відповідно, був доданий під час розгляду клопотання.
Отже, відомостей про те, що заготівля деревини відбувалася не на законних підставах, матеріали клопотання не містять та вказаний факт слідчим у судовому засіданні не доведено.
Як підсумок, такі обставини, які послугували для внесення відомостей до ЄРДР, не свідчать про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 248 КК України.
Водночас, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, на підставі наданих ініціатором клопотання матеріалів, повинен з'ясувати обставини, визначені ч. 2 ст. 173 КПК України, зокрема, правову підставу для арешту майна та можливість використання як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Так, передумовою для звернення слідчого з клопотанням про арешт майна слугувало проведення 25 серпня 2022 року огляду місця події, в ході якого і було виявлено та вилучено майно, а саме 8 колод деревини породи сосна довжиною 5 м. кожна, загальним об'ємом 2,5 куб.м. та бензопили марки "Stihl MS180" оранжевого кольору
Отже, зазначаючи обставини, якими слідчий обґрунтовує свої доводи, останній не наводить підставу для накладення арешту на вказане ним майно, не наводить достатньо доказів, що таке відповідає критеріям речових доказів, визначених у ст. 98 КПК України, розумність і співмірність обмеження права власності фізичних осіб, чим доводиться неправомірність отримання майна особами та обґрунтування необхідності такого арешту, оскільки таке ґрунтується лише на припущенні ймовірної незаконної порубки деревини.
При цьому, обов'язок доведення необхідності арешту покладається на слідчого, який звернувся з клопотанням про арешт майна.
Тому, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не наводить у ньому достатніх і належних доказів тих обставин, які є визначальними та необхідними для накладення арешту на майно.
Разом з тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів , що вказують на вчинення злочину, правову підставу для арешту майна, можливий розмір шкоди, завданої злочином, наслідки арешту майна для третіх осіб, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Вважаю, що у судовому засіданні не встановлено підстав для арешту майна, так як дане клопотання є передчасним, оскільки на момент його розгляду законність порубки деревини не спростована слідчим, не встановлена наявність достатніх підстав щодо вчиненні певною особою кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, що у відповідності із ст. 173 КПК України, обумовлює відмову в задоволенні клопотання про арешт майна, оскільки не доведена необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Суд враховує, що згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності, у розумінні Конвенції, вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції" та "Кушоглу проти Болгарії").
Відповідно до ст. 29 Загальної декларації прав людини, "кожна людина, здійснюючи свої права і свободи, повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання й поваги прав і свобод інших та з метою задоволення справедливих вимог моралі, громадського порядку та загального добробуту в демократичному суспільстві". Мета, підстави і межі здійснення прав людини конкретизуються також у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, в Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права, а також в Європейській Конвенції про захист прав особи й основних свобод.
Конституція України також передбачає межі здійснення громадянами своїх прав. Так, згідно зі ст. 64, конституційні права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень можуть встановлюватися в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Аналіз зазначеної статті дозволяє зробити висновок про те, що закріплені в ній критерії (підстави) правомірного обмеження прав і свобод людини та громадянина базуються на принципі співвідношення публічних і приватних інтересів.
Вимога щодо забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом слідує власне зі структури статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже, у кожній справі, в якій зазначається про порушення цієї статті, Суд повинен з'ясувати, внаслідок чого саме відповідна особа була змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від застосування заходів, необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основних прав відповідної особи.
Вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна дбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.
На теперішній час слідчим не доведено, що в застосуванні цього заходу є необхідність, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт зазначеного у клопотанні майна.
Відтак, доводи слідчого щодо необхідності накладення арешту з метою збереження речових доказів, що, безумовно, може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, є необґрунтовані, так як відповідність вилученого майна критеріям речового доказу не встановлена, що, відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Частиною 3 ст. 173 КПК України визначено, що відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього вилученого майна.
Керуючись статтями 131, 132, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування №12022181110000162 від 25 серпня 2022 року про арешт майна, а саме: 8 колод деревини породи сосна довжиною 5 м. кожна, загальним об'ємом 2,5 куб.м., які знаходяться на відповідальному зберіганні на території Літвицького лісництва ДП "Сарненське лісове господарство", що за адресою: с. Кривиця Сарненського району та на бензопилу марки "Stihl MS 180" оранжевого кольору, яка належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 та знаходиться на відповідальному зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області за адресою: м. Дубровиця вул. Воробинська, 25а Сарненського району - відмовити.
Відмова у задоволенні клопотання про арешт майна, у відповідності до частини 3 статті 173 Кримінального процесуального кодексу України, тягне за собою негайне повернення особі всього тимчасово вилученого майна.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 01 вересня 2022 року о 16 год.
Слідчий суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду: ОСОБА_1