Справа № 559/1110/22
Провадження № 2/559/545/2022
заочне
31 серпня 2022 року м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді Жуковської О.Ю.,
секретаря судового засідання Братащук М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначення аліментів, -
І. Стислий виклад позиції позивача.
01 вересня 2006 року зареєстровано її шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протягом останніх двох років її стосунки із відповідачем зійшли нанівець. Спільне життя не склалося, у них різні погляди на сім'ю та обов'язки. Можливості та потреби зберегти сім'ю немає. Вважає, що подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам, інтересам дітей та відповідача, тому просить шлюб розірвати.
Відповідач належним чином не виконує обов'язки по утриманню дітей, хоч має таку можливість. Він працездатний, здоровий, не має на утриманні інших осіб, тому може забезпечити дітей на достатньому рівні і сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 3500 грн. та на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 2500 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Дочка ОСОБА_3 є особою з інвалідністю по зору, потребує постійного лікування та спеціального догляду, що пов'язано із захворюванням. Позивачка одна не в змозі надати повноцінне лікування для своєї дитини. Батько нічим не допомагає. Відповідач офіційно на території України ніде не працевлаштований, але він живе та працює у Польщі, де отримує гідну заробітну плату.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Позивачка, згідно поданої заяви, просить розглядати справу в її відсутність, позов задоволити, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення (а.с.41).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзив чи заперечень на позов не подав. Про дату, час та місце судового розгляду був неодноразово повідомлений належним чином шляхом направлення кореспонденції поштою та розміщення оголошення на сайті судової влади (а.с.27, 28, 35, 40).
Суд розглядає справу за їх відсутності згідно п.1 ч.3 та ч.1 ст. 223, ч.2 ст. 247 ЦПК України та проводить заочний розгляд справи в порядку ст.280-282 ЦПК України.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що сторони з 01.09.2006 перебувають у шлюбі, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис №1345, що підтверджується свідоцтвом Серії НОМЕР_1 (а.с. 12).
У шлюбі народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказані їх батьками (а.с. 13, 14). Дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою з інвалідністю, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , а також медичним висновком від 14.12.2016 (а.с.15, 16).
IV. Норми права, які застосував суд.
Згідно ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, чому відповідає і ст. 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України), за ч.1 якої примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно зі ст. 180, ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 182 СК України та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За ч.1, 2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Згідно ч.1 ст. 192 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
При вирішенні спору суд враховує твердження позивача, що сторони бажають розірвання шлюбу, тривалий час проживають окремо. Від відповідача жодних заперечень не надходило. Таким чином, суд робить висновок, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, тому вимоги задовольняє.
Відповідач повинен та може забезпечувати дітей, оскільки є працездатним батьком. Незалежно від того, проживають батьки дітей разом чи окремо, незалежно від характеру їх взаємовідносин, але батько зобов'язаний допомагати утримувати дітей і забезпечувати їм належні умови проживання та виховання, створювати обстановку для гармонійного розвитку, а також допомагати у лікуванні дитини з особливими потребами, тому позов і в частині стягнення аліментів на утримання дітей підлягає до задоволення.
Згідно ч.1 ст. 133, ч. 1 ст. 141 ЦПК України сплачений позивачкою судовий збір у розмірі 992,40 грн. необхідно стягнути на її користь з відповідача, а також підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір за позовними вимогами про стягнення аліментів, від сплати якого позивачка була звільнена.
За таких обставин, керуючись ст. 4, 10, 18, 76, 95, 258, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 51 Конституції України, ст.ст.110-113, 141, 160, 179-185, 192 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд -
позовну заяву задовольнити: шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01.09.2006 Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис №1345, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23.05.2022 та до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 ? електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя Жуковська О.Ю.