Справа № 375/410/22
Провадження № 3/375/331/22
01 вересня 2022 року смт Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Чорненька О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника відділення поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
05.06.2022 року близько 12 години 40 хвилин ОСОБА_1 керував моторолером марки Forte б/н по вул. Центральній у с. Ольшаниця Білоцерківського району Київської області, в стані алкогольного сп'яніння, про що свідчило: різкий запах алкоголю з порожнини рота та його неорієнтування на місцевості.
Огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 було проведено працівниками поліції за місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Drager Alcotest 68.10". Результат огляду становить 2.41 проміле. Своїми діями, які проявились у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Судовий розгляд матеріалів щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАп було призначено на 08 годину 40 хвилин 01 вересня 2022 року.
Про дату, час та місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було повідомлено SMS-повідомленням, відправленим на номер його мобільного телефону. Це підтверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення від 13.06.2022, відповідно до якої повідомлення доставлено абоненту о 11:23:00 13 червня 2022 року.
Будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надавав.
З матеріалів справи вбачається, що особа відносно якої вирішуються питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , був достовірно обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, а також належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи в суді, проте, ОСОБА_1 не вжив заходів для явки в суд, для надання письмових пояснень чи заперечень щодо складеного відносно нього протоколу, доказів наявності обставин, які унеможливлюють його явку до суду також не надав.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи; розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору; нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції, приймаючи до уваги положення ст. 38 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника. Суд вказує, що жодних обґрунтованих підстав та поважності причин неявки равопорушника суду не надано.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Положенням статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв'язку з викладеним суд розглядає справу за відсутності особи, що відповідає вимогам статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 1 КУпАП одними із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Відповідно до положення пункту 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 3 грудня 2005 року № 14, судом слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, які знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з моменту, коли правопорушник почав рухатись.
При складанні протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівником поліції дотримано вимоги Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок).
Так, відповідно до пункту 2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до пункту 3 Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем у закладі охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 179562 від 05.06.2022, який підписаний останнім;
результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора "Drager Alcotest 68.10". Результат огляду становить 2.41 проміле;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05.06.2022, в яких він підтверджує, що 05.06.2022 року, він близько 11 години вживав алкогольні напої, зокрема алкогольне пиво у кількості 1 літр. Після цього він сів за кермо моторолера марки Forte б/н по вул. Центральнійі у с. Ольшаниця Білоцерківського району Київської області, де був зупинений працівниками поліції. Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння допомогою газоаналізатора "Drager Alcotest 68.10" відбулося за його згодою. Результат огляду становить 2.41 проміле. Факт вживання алкоголю та керування транспортним засобом визнає;
копією паостанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №643077 від 05.06.2022, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнено до адмінітсративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом без водійських прав та свідоцтва про реєстрацію ТЗ;
матеріалами відеозапису з нагрудної камери відеоспостереження.
Додатково суд зазначає, що складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Наведені вище докази є належними та такими, що поза розумним сумнівом доводять наявність події адміністративного правопорушення та вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а тому приймаються судом до уваги.
В контексті вказаних обставин суд зазначає, що поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Суддею відзначається, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
З урахуванням вищенаведеного суддя вважає за можливе розглянути дану справу за наявності тих фактичних доказів, які були досліджені в судовому засіданні та за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Обставин, що згідно зі статтею 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність та згідно зі статтею 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.
Відповідно до статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суддя враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, ступінь вини, відсутність обставини, що обтяжують його відповідальність та з урахування того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самою особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами, суддя дійшла до висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є застосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно з вимогами статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, у розмірі 0,2% розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 496 гривень 20 копійок.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 8, 33, 40-1, 130 ч. 1, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Штраф сплатити на рахунок:
Отримувач коштів: ГУК у Київській області/м. Київ/21081300;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача:Казначейство України (ел. адмін. подат.)
Рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001
Код класифікації доходів бюджету: 21081300
Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері безпеки дорожнього руху.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 штраф у подвійному розмірі в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, відповідно до статті 308 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Судовий збір сплатити на рахунок:
Отримувач коштів: ГУК у Києві/м. Київ/22030106;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001;
Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Олена ЧОРНЕНЬКА
Постанова набуває законної сили ____________
Постанова може бути пред'явлена до виконання до _____________