Провадження № 11-кп/803/2413/22 Справа № 188/1751/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
31 серпня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12019040530000560 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та прокурора Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 на вирок Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2022 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Хороше Петропавлівського району Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, розлученого, який має неповнолітню дитину ОСОБА_10 , 2007 року народження, освіта середня, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-
Вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2022 року, ОСОБА_8 , визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді арешту на чотири місяці.
Відповідно до вироку суду першої інстанції слідує, що ОСОБА_8 09.09.2019 у період часу приблизно з 00:00 години до 03:00 години (точний час не встановлений), перебуваючи на території току Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «НІБАС» (далі - ТОВ АФ «НІБАС»), який розташований за адресою: вул. Польова 100, смт. Петропавлівка Дніпропетровської області, де ОСОБА_8 працював в якості водія вантажного автомобіля марки «Ford» моделі «Cargo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ АФ «НІБАС», під час виконання ним робіт на вказаному автомобілі мав вільний доступ до паливного баку і у ОСОБА_11 виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись у тому, що його ніхто не бачить і за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_8 09.09.2019 у період часу приблизно з 00:00 годин до 03:00 години (точний час не встановлений), шляхом вільного доступу, діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно за допомогою шланги та пластикових каністр викрав з паливного баку вантажного автомобіля марки «Ford» моделі «Cargo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 40 літрів літнього дизельного палива, що належить ТОВ АФ «НІБАС» і вартість якого складає 1 085,60 грн, з розрахунку того, що вартість 1 літра літнього дизельного палива складає 27,14 грн.
Викрадене ОСОБА_8 привласнив, розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши ТОВ АФ «НІБАС» майнову шкоду у вказаному розмірі.
Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Не погодившись з прийнятим рішенням обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції скасувати і закрити кримінальне провадження.
31.08.2022 в ході слухання апеляційних скарг стороною захисту було заявлено клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 недозволених методів слідства, а саме фізичного та психологічного тиску з боку працівників поліції Петропавлівскього ВП Павлоградскього відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
Обвинувачений ОСОБА_8 в суді апеляційної інстанції зазначив, що під час досудового розслідування працівники карного розшуку Петропавлівскього ВП Павлоградскього відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області били його, а також безпідставно вибивали двері за місцем його проживання, змушували зізнатися у вчиненні крадіжки пального.
Вислухавши думки учасників судового провадження з приводу даних обставин, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
З показів наданих обвинуваченим ОСОБА_8 в суді першої інстанції вбачається, він взяв на себе вину за крадіжку тому, що його примусили до цього працівники поліції, посади і прізвища яких він не захотів назвати. На їх вимогу він купив і віддав їм чотири каністри з дизельним пальним в кількості 40 літрів у рахунок відшкодування шкоди, завданої крадіжкою, яку він не вчиняв.
Разом з тим, на такі заяви, суд першої інстанції не відреагував та ухвалою від 04.02.2022 відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про доручення керівнику Територіального відділення управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Полтаві провести перевірку зазначених обвинуваченим ОСОБА_8 обставин про застосування до нього працівниками поліції методів фізичного та психологічного впливу під час досудового розслідування кримінального провадження, що є істотною неповнотою судового розгляду, оскільки такі обставини можуть мати істотне значення для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення.
Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Стаття 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гiднiсть, поводженню або покаранню.
Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини у випадках, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з боку представників держави, що порушує статтю 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, обов'язком національних органів є проведення «ефективного офіційного розслідування», спроможного встановити факти та виявити і покарати винних. В іншому випадку загальна юридична заборона катувань та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження та покарання була б, незважаючи на основоположну важливість, неефективною на практиці, та у деяких випадках представникам держави було б можливо фактично безкарно порушувати права тих, хто знаходиться під їхнім контролем (п. 102, рішення ЄСПЛ «Ассенов та інші проти Болгарії» та п.131, рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії»).
Зі змісту ч. 6 ст. 206 КПК України слідує, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя, суд зобов'язані зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та, зокрема, доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.
Відповідно до вимог ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ними з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про державне бюро розслідувань”, Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування, зокрема, злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України.
Отже, враховуючи те, що перевірка заяв повинна проводитись неупередженою особою, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ «Захаркін О.М. проти України» від 24 червня 2010 року, а також те, що при наявності підстав та доказів вказане ОСОБА_8 діяння може бути розцінене як кримінально-каране, а суд апеляційної інстанції, в силу своїх повноважень, позбавлений можливості перевірити достовірність вказаних ним обставин, колегія суддів вважає за необхідне доручити керівнику Територіального відділення управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Полтаві, яке поширює свою дільність на Дніпропетровську область, провести перевірку зазначених обвинуваченим ОСОБА_8 обставин щодо застосування до нього методів фізичного та психологічного впливу під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040530000560 працівниками Петропавлівскього ВП Павлоградскього відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
Керуючись ст. ст. 206, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Доручити керівнику Територіального відділення управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Полтаві, яке поширює свою дільність на Дніпропетровську область, провести перевірку зазначених обвинуваченим ОСОБА_8 обставин щодо застосування до нього методів фізичного та психологічного впливу під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040530000560 працівниками Петропавлівскього ВП Павлоградскього відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4