Справа № 420/12941/20
01 вересня 2022 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/12941/20 в порядку ст. 383 КАС України по справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 05 серпня 2022 року надійшла заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про визнання бездіяльності Головного управління ПФУ в Одеській області щодо невиконання рішення по справі 420/12941/20 в порядку ст. 383 КАС України, в якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року по справі № 420/12941/20, яка полягає в обмеженні пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 12 серпня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України, та прийнято до провадження в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 .
На обґрунтування заяви позивач зазначив, що в мотивувальній частині рішення зазначено, що вказані підвищення та надбавка є додатковою соціальною гарантією держави особам з інвалідністю та особам, які мають особливі заслуги перед Україною, які призначаються окремо/додатково до основної пенсії позивача, а тому не можуть бути пов'язані з перерахунком основної пенсії позивача та присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України.
Разом з тим, позивач зазначив, що при щомісячному отриманні пенсії позивачем виявлено, що її розмір обмежується відповідачем вже іншою сумою - 33899, 90 грн., яка зафіксована з 01.04.2020 і при збільшенні розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на даний час залишилась незмінною.
Окрім того, передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» підвищення пенсії позивача з 01.03.2022 року відповідачем не виплачується у зв'язку з застосуванням обмеження пенсії заявника максимальним розміром.
Позивач зазначив, що листом від 18.07.2022 року позивача повідомлено про здійснення перерахунку його пенсії за судовим рішенням, проте зазначено, що рішенням суду зобов'язано провести позивачу перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру з 01.04.2020, тому максимальний розмір визначений на зазначену дату. Поряд з іншим зазначено, що згідно з постановою КМУ від 16 лютого 2022 року № 118 з 01.03.2022 року пенсія заявнику підвищується на коефіцієнт 1, 14, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законодавством і нарахована індексація пенсії відповідно до зазначеної постанови Уряду складає 4589, 93 грн., але застосувавши обмеження пенсії максимальним розміром, розмір його пенсії з 01.03.2022 року не змінюється та складає 33899, 90 грн.
На думку позивача, дії відповідача щодо обмеження суми пенсії максимальним розміром є протиправними, оскільки рішення суду містить пряму вказівку на протиправність таких дій.
Також позивач зазначив, що є необхідність встановити строк для суб'єкта владних повноважень на виконання судового рішення та подання відповідного звіту до суду з дати вирішення порушеного процесуального питання.
До суду 17 серпня 2022 року від відповідача надійшли заперечення на заяву, відповідно до яких відповідач просив відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що на підставі рішення суду від 26.04.2021 року позивачу проведено перерахунок пенсії, та розмір пенсії з 01.04.2020 року з урахуванням основного розміру пенсії в сумі 26228, 16 грн., збільшення основного розміру пенсії 25 % - 6557, 04 грн., підвищення пенсії особі з інвалідністю ІІ групи, які втратили працездатність 655, 20 грн., щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття - 50 грн., пенсії за особливі заслуги перед Україною (25 %) - 409, 50 грн. та з урахуванням максимального розміру пенсії становив 33899, 90 грн.
Оскільки рішенням суду від 26.04.2021 року зобов'язано позивачу провести перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру з 01.04.2020 року, тому максимальний розмір визначений на зазначену дату.
Тому відповідач вважає, що покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Також відповідачем повідомлено, що на виконання постанови КМУ від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2022 року позивачу нарахована індексація пенсії в сумі 4589, 93 грн., розмір пенсії з 01.03.2022 року становить 33899, 90 грн.
Також, на думку відповідача, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі, та встановлення судового контролю є правом, а не обов'язком суду.
Розглянувши подану заяву, суд доходить такого висновку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Пунктом 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Зазначені у ст. 383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року по справі №420/12941/20, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з надбавками до пенсії: підвищення інваліду війни 2 групи при виконанні обов'язків військової служби (40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратила працездатність) та надбавки за особливі заслуги перед Україною (25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) у розмірі меншому, ніж нараховано, починаючи з 01 квітня 2020 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) здійснити ОСОБА_1 виплату нарахованої пенсії за вислугу років з надбавками до пенсії: підвищення інваліду війни 2 групи при виконанні обов'язків військової служби (40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратила працездатність) та надбавки за особливі заслуги перед Україною (25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) без обмеження її розміру сумою 33 569, 70 грн., починаючи з 01 квітня 2020 року, урахуванням здійснених виплат. В іншій частині позовних вимог, - відмовлено.
У рішенні суду зазначено: «….за рішенням суду по справі № 815/1211/18 пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії, який на дату набрання законної сили станом на 01 грудня 2018 року разом з надбавками складає -33808, 25 грн (а.с. 42), зараз сума 33 569, 70 грн.
У подальшому позивачу здійснювався перерахунок надбавок у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір збільшувався, але до виплати належала сума визначена згідно перерахунку пенсії на підставі рішенням суду по справі № 815/1211/18.
Оцінюючи надані докази, суд вважає такі дії відповідача протиправними, з огляду на таке.
Так, дослідивши копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року по справі № 815/1211/18, яке набрало законної сили 28 листопада 2018 року, суд встановив, що предметом спору у цій справі було відмова у перерахунку та виплаті пенсії без обмежень максимального розміру пенсії згідно довідки Державної пенітенціарної служби України від 19.01.2017 року № 4/4-129-Тл/2-17, виданої на підставі постанови КМУ від 19.10.2016 року № 718, застосовуючи при цьому 70 відсотків розміру його грошового забезпечення замість 90 відсотків, який йому було обчислено при виході на пенсію.
Суд встановив, що у справі № 815/1211/18 предметом спору не було нарахування та виплата підвищення інваліду війни 2 групи при виконанні обов'язків військової служби (40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратила працездатність) та надбавки за особливі заслуги перед Україною (25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).
Суд зазначає, що наведені підвищення та надбавка є додатковою соціальною гарантією держави особам з інвалідністю внаслідок та особам, які мають особливі заслуги перед Україною, які призначаються окремо /додатково до основної пенсії позивача, а тому не можуть бути пов'язані з перерахунком основної пенсії позивача.
Таким чином, з огляду на те, що рішення суду по справі № 815/1211/18 не стосувалась нарахування та виплати підвищення інваліду війни 2 групи при виконанні обов'язків військової служби (40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратила працездатність) та надбавки за особливі заслуги перед Україною (25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), встановлені відповідачем обмеження у виплаті пенсії в повному розмірі з урахуванням нарахованих сум підвищення інваліду війни 2 групи при виконанні обов'язків військової служби (40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратила працездатність) та надбавки за особливі заслуги перед Україною (25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), станом на 01 квітня 2020 року є протиправними..».
Відповідач зазначив, що на підставі рішення суду від 26.04.2021 року позивачу проведено перерахунок пенсії, та розмір пенсії з 01.04.2020 року з урахуванням основного розміру пенсії в сумі 26228, 16 грн., збільшення основного розміру пенсії 25 % - 6557, 04 грн., підвищення пенсії особі з інвалідністю ІІ групи, які втратили працездатність 655, 20 грн., щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття - 50 грн., пенсії за особливі заслуги перед Україною (25 %) - 409, 50 грн. та з урахуванням максимального розміру пенсії становив 33899, 90 грн.
Проте дослідивши здійснений відповідачем розрахунок пенсії позивача станом на 01 червня 2021 року суд встановив, що Головним управлінням перераховано підвищення пенсії особі з інвалідністю ІІ групи, які втратили працездатність в розмірі 707, 60 грн., щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття - 50 грн., пенсії за особливі заслуги перед Україною (25 %) - 442,25 грн., підсумок пенсії з надбавками 33985,05 грн., але до виплати в розмірі 33899, 90 грн., тобто як було перераховано станом на 01.04.2020 року на виконання рішення суду №420/12941/20.
Суд звертає увагу, що предметом спору у справі №420/12941/20 було саме здійснення позивачу перерахунку надбавок у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір яких збільшувався, але до виплати належала сума визначена згідно з перерахунку пенсії на підставі рішенням суду по справі № 815/1211/18, та відповідач незважаючи на встановлені судом обставини щодо протиправності таких дій, продовжує здійснювати ті самі дії: тобто нараховувати пенсію відповідно до вимог чинного законодавства, але виплачувати у розмірі зафіксованому перерахунком пенсії, але вже станом на 01.04.2020 року, тобто не виплачувати в повному обсязі нараховані відповідно до вимог чинного законодавства підвищення пенсії особі з інвалідністю ІІ групи, які втратили працездатність та пенсії за особливі заслуги перед Україною (25 %).
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем допущені протиправні дії та не враховані висновки суду за рішенням по справі №420/12941/20.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. (ч. 4, 5 ст. 249 КАС України).
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам з інвалідністю внаслідок війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: особам з інвалідністю I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, територіальний орган Пенсійного фонду України здійснює перерахунок пенсії за особливі заслуги з дати, з якої встановлено новий розмір прожиткового мінімуму.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлюється законами про Державний бюджет України на відповідний рік.
Суд зазначає, що наведені підвищення та надбавка є додатковою соціальною гарантією держави особам з інвалідністю внаслідок та особам, які мають особливі заслуги перед Україною, які призначаються окремо /додатково до основної пенсії позивача, а тому не можуть бути пов'язані з перерахунком основної пенсії позивача, і мають виплачуватися в повному обсязі.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем допущено порушення ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст. 5 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» у звязку з невиплатою у повному обсязі нарахованого підвищення та надбавки.
За таких обставин суд доходить висновку, щодо задоволення заяви позивача в порядку ст. 383 КАС України частково шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з надбавками до пенсії: підвищення інваліду війни 2 групи при виконанні обов'язків військової служби (40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратила працездатність) та надбавки за особливі заслуги перед Україною (25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) у розмірі меншому, ніж нараховано станом на 01 червня 2021 року.
Однак, не належить задоволенню заява в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року по справі № 420/12941/20, яка полягає в обмеженні пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, оскільки це питання не було предметом позову та спору у справі № 420/12941/20.
Також не беруться судом до розгляду доводи позивача щодо нарахування позивачу на виконання постанови КМУ від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2022 року індексації пенсії в сумі 4589, 93 грн., оскільки це також не було предметом позову та спору у справі № 420/12941/20.
Щодо вимог позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду звіт про виконання рішення суду, суд зазначає таке.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частинами 2-3 зазначеної статті встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Таким чином, подання звіту про виконання рішення суду є однією із форм судового контролю нарівні з визнанням протиправними дії, бездіяльність чи рішення суб'єкта ладних повноважень у порядку ст. 383 КАС України, що виключає необхідність застосування двох форм судового контролю одночасно.
На підставі викладеного, керуючись ст. 249, 383 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/12941/20 в порядку ст. 383 КАС України по справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо виплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) пенсії за вислугу років з надбавками до пенсії: підвищення інваліду війни 2 групи при виконанні обов'язків військової служби (40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратила працездатність) та надбавки за особливі заслуги перед Україною (25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) у розмірі меншому, ніж нараховано станом на 01 червня 2021 року.
Направити окрему ухвалу до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) місячний строк з дати отримання копії окремої ухвали для повідомлення суд про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
В іншій частині заяви, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу УІ Прикінцеві положення КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко