Справа № 759/7985/21 Головуючий в суді І інстанції Твердохліб Ю.О.
Провадження № 22-ц/824/7004/2022 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
(у порядку письмового провадження)
01 вересня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Гуля В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 січня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Гранд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітні 2021 року ТОВ «ВіДі Гранд» звернулося до суду з вказаним позовом в якому, з урахуванням уточнень, просило стягнути з відповідача на свою користь вартість проведеної комп'ютерної діагностики автомобіля у розмірі 297,00 грн, заборгованість за стоянку і зберігання автомобіля в розмірі 96 840,00 грн та судові витрати у розмірі 2 270,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 20.06.2019 року між ТОВ «ВіДі Гранд» та ОСОБА_1 укладено Наряд-замовлення № ГДрСА-003235, за умовами якого відповідач замовила проведення комп'ютерної діагностики автомобіля марки Suzuki, 2008 року випуску, номер кузова/рами НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 297,00 грн, який належить відповідачу на праві власності.
Представник позивача вказував, що ознайомившись з результатами діагностики, відповідач повідомила про наміри ремонтувати автомобіль на станції технічного обслуговування позивача та просила підготувати попередній розрахунок його вартості до 24.06.2019 року враховуючи те, що запасні частини, необхідні для заміни, будуть надані нею окремо.
26.06.2019 року відповідач прибула на СТО ТОВ «ВіДі Гранд», взяла у позивача, виставлений станом на 24.06.2019 року, рахунок № ГДрС-0005185 на оплату ремонту і більше не з'являлась, залишивши автомобіль не території позивача, при цьому рахунок щодо оплати проведеної комп'ютерної діагностики та виставлений рахунок на ремонтні роботи не оплатила.
Представник позивача вказував, що незважаючи на неодноразові як усні, так і письмові спроби вирішити ситуацію в досудовому порядку, навіть після подання до суду вказаного позову, відповідач у супереч умовам договору та абз. 1 п. 2 Розділу X "Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів", затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2014 № 615, яким визначено, що замовник зобов'язаний своєчасно оплатити надані за умовами договору послуги і прийняти КТЗ та їх складові частини (системи) після надання послуг, станом на дату подачі позову оплату послуг не здійснила і не забрала автомобіль з території позивача, чим порушила взяті на себе згідно укладеного договору зобов'язання.
Також позивач вказував, що ним була виконана робота, але відповідач не оплатила вартість виконаних робіт, а також не забрала свій автомобіль із станції технічного обслуговування, що змусило його звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 січня 2022 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВіДі Гранд» заборгованість у розмірі 97 137, 00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн, а всього 99 407 грн.
Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «ВіДі Гранд».
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається зокрема на те, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги надані позивачем докази на підтвердження своїх вимог, а саме Наряд-замовлення № ГДрСА-003235 від 20.06.2019 року та Акт приймання - передачі автомобіля, та не врахував її доводів про те, що жодних документів вона не підписувала, комп'ютерна діагностика позивачем не проводилася, а авто прибуло на СТО з метою проведення судової експертизи, а не ремонту.
Вказувала, що позивачем не надано належних доказів приймання-передачі КТЗ, оформлених відповідно до Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів №615 від 28.11.2014 року, та всупереч Закону України «Про автомобільний транспорт» позивачем нав'язано замовнику додаткові оплачувані послуги за зберігання авто.
Зазначала, що місцевим судом в оскаржуваному рішенні неправильно зазначено рік випуску її автомобіля, вказувала також на затягування розгляду справи, та неодноразове безпідставне задоволення місцевим судом клопотань про збільшення позовних вимог.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним її залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт прийняття автомобіля відповідача для проведення комп'ютерної діагностики, повідомлення відповідача про її завершення і необхідність забрати транспортний засіб, тому несплачена вартість послуг в розмірі 297,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Також, місцевим судом зазначено, що оскільки з моменту повного виконання послуг ОСОБА_1 відмовилась оплачувати їх вартість і її автомобіль перебуває на зберіганні на території ТОВ «ВіДі Гранд» з вини відповідача, враховуючи умови зберігання автомобіля згідно Договору, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВіДі Гранд» необхідно стягнути вартість такого зберігання в розмірі 96 840,00 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2019 року між ТОВ «ВіДі Гранд» та ОСОБА_1 укладено Наряд-замовлення № ГДрСА-003235, за умовами якого відповідач замовила проведення комп'ютерної діагностики автомобіля марки Suzuki, 2008 року випуску, номер кузова/рами НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 297,00 грн. (а.с. 7-8 том 1).
Між сторонами укладено Акт приймання - передачі автомобіля марки Suzuki, 2008 року випуску, номер кузова/рами НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту, а саме комп'ютерної діагностики, який підписаний відповідачем (а.с. 9 том 1)
Згідно з п. 2.10 умов Договору виконавець має право вимагати від замовника плати за зберігання транспортного засобу, починаючи з наступного дня після спливу 5 (п'яти) календарних днів з моменту закінчення строку, визначеного в п. 1.29. Договору, у розмірі 120 грн з ПДВ за добу.
Позивачем неодноразово надсилались повідомлення на адресу відповідача з приводу необхідності забрати автомобіль марки Suzuki, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме: лист від 26.09.2019 року № 10/008-19 (ас. 14 том 1), претензія від 10.09.2020 року № 12/40/8.10/002-20 (а.с. 16 том 1), лист від 11.09.2020 року № 12/40/8.10/004-20 (а.с. 20 том 1), повідомлення про при тримання речі від 18.09.2020 року № 12/40/8.10/005-20 (а.с. 23 том 1), лист від 30.12.2020 року № 12/40/8.10/009-20 (а.с. 26 том 1).
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Особливості договору про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу визначені ст. 25 Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно з якою договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).
Істотними умовами договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу є: найменування та місце розташування сторін за цим договором; перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін їх виконання; вартість робіт та порядок розрахунків; перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу; перелік документів, який надається замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту, та гарантійні зобов'язання виконавця щодо проведених робіт.
Виконавець за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу під час його укладання чи виконання не може нав'язувати замовнику за цим договором додаткові оплачувані послуги.
За положеннями абзацу 1 статті 26 Закону України «Про автомобільний транспорт», виконавець за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів зобов'язаний: надавати можливість замовнику (уповноваженій ним особі) особисто візуально контролювати виконання робіт за договором за умов додержання вимог безпеки з охорони праці, передбачених законодавством; безплатно усувати недоліки, виявлені під час приймання виконаної згідно з договором роботи; безплатно виконувати роботу чи відшкодовувати замовнику витрати, пов'язані з усуненням недоліків, спричинених неналежним виконанням договору; гарантувати відповідність технічного стану транспортного засобу встановленим вимогам у межах проведеного ним технічного обслуговування і ремонту цього транспортного засобу; підтверджувати документально види та обсяги виконаних робіт та надавати замовнику відповідні документи із зазначенням дати виконання; виконувати гарантійні зобов'язання, надані ним замовнику.
Згідно Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2014 №615 та Порядку гарантійного ремонту або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства промислової політики України №721 від 29.12.2014, замовник зобов'язаний своєчасно оплачувати надані за умовами договору послуги і приймати дорожні транспортні засоби та їх складові частини після надання послуг. У разі неотримання без поважних причин дорожніх транспортних засобів у визначений договором термін замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцю вартість їх збереження згідно з умовами договору.
Згідно з Розділом 3 Правил № 615, надання послуг здійснюється за зверненням замовника чи за його попередньою заявкою, яка реєструється в журналі реєстрації. За заявкою виконавець визначає дату, час подання КТЗ, складових частин (систем) та їх експлуатаційної, ремонтної, технологічної документації для надання послуг. У разі звернення без попередньої заявки перевага надається замовнику, який подав заявку (пункт 1 розділу ІІІ).
Пунктом 3 розділу ІІІ Правил передбачено, що послуги з технічного обслуговування і ремонту КТЗ чи його складових частин (систем) надаються замовникові на підставі договору про технічне обслуговування і ремонт КТЗ, що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).
У пункті 1 розділу ІV Правил встановлено, що приймання КТЗ та його складових частин (систем) здійснюється у присутності власника чи його уповноваженого представника в такому порядку: перегляд експлуатаційної, ремонтної, технологічної документації і заявки замовника; перевірка технічного стану КТЗ, його складових частин (систем); огляд щодо зовнішніх пошкоджень і дефектів; оформлення акта передавання-приймання КТЗ, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Також, згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що при підписанні Наряду-замовлення на проведення комп'ютерної діагностики сторони погодили, що замовник зобов'язаний прийняти і оплатити надані послуги, ДТЗ видається замовнику після оплати ним всіх платежів за договором, виконавець має право вимагати від замовника плати за зберігання транспортного засобу, починаючи з наступного дня після спливу 5 (п'яти) календарних днів з моменту закінчення строку, визначеного в п. 1.29. Договору, у розмірі 120 грн. з ПДВ за добу.
Позивач неодноразово письмово повідомляв відповідача про необхідності забрати її автомобіль, а також повідомляв про необхідність здійснити плату за зберігання майна (транспортного засобу), що підтверджується відповідними доказами про відправлення листів (а.с. 14, 16, 20, 23, 26 том 1).
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що автомобіль марки Suzuki, 2008 року випуску, номер кузова/рами НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 потягом більш як 3 років, починаючи з 20.06.2019 року і до теперішнього часу перебуває на території ТОВ «ВіДі Гранд» за адресою: м. Київ, вул. В. Кільцева, 60.
Згідно розрахунку позивача загальна сума плати за зберігання автомобіля становить 96 840,00 грн. (807*120, з 26.06.2019 року по 09.09.2021 року, що становить 807 днів (з урахуванням періоду безкоштовного зберігання 6 днів з 20.06.2019 року по 25.06.2019 року). Відповідачем вказаний розрахунок не спростовано.
Враховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши, що після виконання замовлених робіт, ТОВ «ВіДі Гранд» повідомив ОСОБА_1 про їх завершення та необхідність їх оплатити та забрати транспортний засіб, однак відповідач автомобіль не забрала та роботи не оплатила, дійшов обґрунтованого та вмотивованого висновку про стягнення з останньої плати за вартість послуг в розмірі 297,00 грн. та за зберігання майна в сумі 96 840,00 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що жодних документів вона не підписувала, комп'ютерна діагностика позивачем не проводилася, разом з тим автомобіль прибув на СТО з метою проведення судової експертизи, а не ремонту, оцінюються колегією суддів критично, позаяк суперечать матеріалам справи та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Твердження апелянта про те, що позивачем не надано необхідних доказів на підтвердження приймання-передачі її автомобіля, оформлених відповідно до Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів №615 від 28.11.2014 року, де зазначено технічний стан, опис комплектності та огляд зовнішніх та внутрішніх пошкоджень і дефектів КТЗ, відхиляються колегією суддів, з огляду на таке.
Пунктом 5 Розділу III Правил №615 передбачено, що послуги, які надаються у присутності замовника без надання виконавцем гарантійних зобов'язань (підкачування пневматичних шин, заміна експлуатаційних рідин, діагностичні роботи без втручання у конструкцію КТЗ тощо), можуть оформлятися лише шляхом видачі документа, що підтверджує оплату робіт за надані послуги.
Перелік документів, що підтверджують надання послуг визначено положеннями п.7 Розділу V Правил №615, а саме: акт передавання-приймання КТЗ (його складових частин (систем)) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставлянням печатки виконавця (за наявності)) та замовником; документ, що підтверджує оплату послуг; рахунок-фактура; податкова накладна (для юридичних осіб).
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх вимог позивачем надано Наряд-замовлення № ГДрСА-003235 та Акт приймання - передачі автомобіля, які підписані сторонами, доказів того, що вона не підписувала вказаних документів апелянт не надала, а відтак відсутні підстави вважати вказані докази, такими що не відповідають вимогам ст. 77, 78, 80 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що всупереч ст.25 Закону України «Про автомобільний транспорт», позивачем нав'язано замовнику додаткові оплачувані послуги за зберігання авто, оцінюються колегією суддів критично, позаяк згідно з п. 2.10 умов Договору, погодженого сторонами, виконавець має право вимагати від замовника плати за зберігання транспортного засобу, починаючи з наступного дня після спливу 5 (п'яти) календарних днів з моменту закінчення строку, визначеного в п. 1.29. Договору, у розмірі 120 грн з ПДВ за добу.
Вказані умови Договору повністю відповідають п. 7 Розділу III Правила № 615, згідно якого виконавець забезпечує відповідальне зберігання транспортного засобу, їх складових частин (систем) замовника в період надання послуг. В свою чергу, замовник зобов'язаний у разі неотримання без поважних причин транспортного засобу, їх складових частин (систем) у визначений договором строк відшкодувати виконавцю вартість їх зберігання, якщо інше не передбачено умовами договору (абз. 2 п. 2 Розділу X Правил № 615).
Посилання на порушення судом норм процесуального права відхиляються колегією суддів, оскільки не впливають на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, позаяк згідно ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Будь-яких порушень норм процесуального права, які б впливали на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегією суддів не встановлено.
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 січня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Судді: