1[1]
15 серпня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обвинуваченим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.307, ч. 3 ст. 305 КК України, до 25 вересня 2022 року включно,
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задоволено, у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовлено, та постановлено застосований до обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» продовжити до 25 вересня 2022 р. включно.
Рішення суду мотивовано наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, тим, що обвинувачені можуть переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, на даний час, не забезпечить дотримання обвинуваченими процесуальних обов'язків під час судового розгляду.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_12 просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , застосувати до ОСОБА_9 та ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначити розмір застави який є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, запобігання ризикам та не є явно непомірним.
В обґрунтування своїх вимог захисник вказує, що існують достатні та обґрунтовані підстави, враховуючи обставини, передбачені ст. 177, 178 цього Кодексу, для визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких, зокрема, обвинувачуються ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , за класифікацією статті 12 КК України належать до особливо тяжких кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачає можливість покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому розмір застави повинен бути визначений із врахуванням особи обвинувачених, його активів, тобто розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, яка набрала чинності 14.01.2021, у зв'язку з відсутністю клопотання захисника про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає, а ухвалу суду необхідно залишити без змін, виходячи з таких підстав.
Висновок викладений в ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року щодо підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ґрунтується на матеріалах провадження та відповідає вимогам закону.
Так суд, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу згідно з вимогами ст. 178 КПК України.
Зокрема, суд послався на можливість обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , перебуваючи на волі, переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, що може негативно вплинути на розгляд даного кримінального провадження.
Окрім того, суд врахував ступінь тяжкості інкримінованих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання її винними у вчиненні особливо тяжкого злочину, те, що обвинувачені є громадянами Турецької Республіки та мають місце проживання на її території, та, в свою чергу не мають міцних соціальних зв'язків, місця роботи, постійного проживання в Україні, а тому такі обставини підтверджують існування відносно обвинувачених ризику переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також суд послався на наявність існування ризиків впливу на свідків і перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки у даному кримінальному провадженні свідки не допитані, що робить ймовірною можливість ОСОБА_7 та ОСОБА_6 здійснювати тиск на останніх, не лише безпосередньо, а й опосередковано, оскільки останні обвинувачуються у вчиненні злочинів у співучасті з іншими особами.
Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок, викладений в ухвалі суду, про наявність ризиків переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому у даному випадку наявні підстави для продовження ОСОБА_7 та ОСОБА_6 строку тримання під вартою.
Доводи захисника про те, що існують достатні та обґрунтовані підстави, для визначення розміру застави у кримінальному провадженні є безпідставними.
Так, суд прийняв рішення про продовження ОСОБА_7 та ОСОБА_6 строку тримання під вартою без визначення розміру застави.
Проте, захисник ОСОБА_5 просив скасувати ухвалу про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинувачених та застосувати до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, запобігання ризикам та не є явно непомірним.
Разом з тим, згідно з ч. 4 цієї статті Кодексу передбачено право суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, то суддя постановив правильне рішення, не визначивши останнім альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в порядку ч. 1 ст.183 КПК України.
На думку колегії суддів, суд дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.
Отже, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвалиДарницького районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_14 та ОСОБА_8 .
Враховуючи викладене та керуючись ст. 422-1 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обвинуваченим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 305 КК України, до 25 вересня 2022 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №753/25271/21
Провадження № 11-кп/824/3047/2022
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_15
Доповідач ОСОБА_1