1[1]
15 серпня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року про продовження строку тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_7 , обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та ОСОБА_8 , обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, на два місяці, тобто до 11 вересня 2022 року включно,
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року, серед іншого, ОСОБА_7 , обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та ОСОБА_8 , обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, серед іншого, продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на два місяці, тобто до 11 вересня 2022 року включно.
Рішення суду мотивовано наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, тим, що обвинувачені ОСОБА_8 і ОСОБА_9 можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, на даний час, не забезпечить дотримання обвинуваченими процесуальних обов'язків під час судового розгляду.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва у частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_10 від 13 липня 2022 року та відмовити в задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_10 .
В обґрунтування своїх вимог захисник ОСОБА_5 зазначає, що прокурором при внесенні клопотання про застосування міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_10 не надано доказів та не доведено, що існують докази та факти, відносно того, що ОСОБА_9 буде вчиняти дії, які перераховані обвинуваченням, як ризики. Окрім того, в клопотанні прокурора необґрунтовано наявність ризиків, що стали підставою для внесення клопотання про застосування міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Жоден із більш альтернативних запобіжних заходів судом, при винесені ухвали розглянуто не було, що ставить під сумнів законність винесеного рішення про застосування міри запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 , оскільки винесена ухвала про продовження мір запобіжного заходу не відповідає жодним вимогам закону України та практиці ЄСПЛ.
Міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 ставить за неможливе існування його сім'ї та близьких, навіть в умовах всесвітньої пандемії COVID - 19, а клопотання безпідставне та необґрунтоване.
Також, захисник просив суд, при винесенні ухвали про обрання міри запобіжного заходу прийняти до уваги наявність у підозрюваного ускладнень медичного характеру, те, що він є єдиним, хто міг утримувати свою родину, відповідь Філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчі служби України» від 16 червня 2022 року про стан його здоров'я, те, що від органів слідства та суду ОСОБА_9 не переховувався, обвинувачуваний не був та не притягувався раніше до кримінальної відповідальності, а також, що у підозрюваного помер батько і на його піклуванні залишилась його мати, ОСОБА_11 , 1941 року народження.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_12 просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року, відмовити у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_13 та обрати підозрюваному ОСОБА_8 , запобіжний засіб у виді цілодобового домашнього арешту з перебуванням за адресою: АДРЕСА_1 , або особисте зобов'язання.
В обґрунтування своїх вимог захисник ОСОБА_12 зазначає що, відповідно до ст. 315 КПК України, суд має обрати, змінити чи скасувати захід забезпечення кримінального провадження, в той час як прокурором було подано клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_8 та суд в ухвалі від 13 липня 2022 року так само ухвалює продовження запобіжного заходу ОСОБА_8 , що не передбачено взагалі ст. 315 КПК України, тобто клопотання прокурора мало бути відхилене судом як неналежне.
Окрім того, захисник ОСОБА_12 зазначає, що жодних фактів на підтвердження вказаних ризиків стороною обвинувачення не доведено та навіть сам по собі факт наявності громадянства США не може слугувати підтвердженням наміру ОСОБА_8 переховуватися від слідства.
Апелянт зазначає, що аргументи щодо впливу на свідків неможливо прийняти, так як будь-які свідки, окрім зазначених в підозрі, ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , невідомі самому підозрюваному і посилання на них відсутні в матеріалах справи.
Окрім того, прокурор у клопотанні, а суд в ухвалі не обґрунтували доводи, про те, що тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою з урахуванням суспільного інтересу та особливостей кримінального провадження, переважує принцип поваги до свободи особистості.
Захисник зазначає, що достатнім запобіжним заходом для ОСОБА_8 буде запобіжний захід у виді домашнього арешту у помешканні, яке підозрюваний орендує на час досудового розслідування, із забороною залишати місце свого проживання цілодобово із застосуванням електронних засобів контролю або будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з обмеженням волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, яка набрала чинності 14.01.2021, у зв'язку з відсутністю клопотання захисників про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг захисників, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений в ухвалі Деснянського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року щодо підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , ґрунтується на матеріалах провадження та відповідає вимогам закону.
Так суд, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу згідно з вимогами ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України при розгляді питання про продовження строку запобіжного заходу суд повинен встановити наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Вказані обставини щодо обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_10 були перевірені судом першої інстанції та свої висновки стосовно цього суд зазначив в ухвалі.
Так, наведені в ухвалі ризики, зокрема, щодо можливості обвинувачених переховуватися від суду ґрунтуються на досліджених у суді матеріалах кримінального провадження оскільки, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, ОСОБА_8 є громадянином іншої держави, і, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вони обвинувачуються, обраний відносно обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинувачених, а ризики, які враховувались під час обрання виключного запобіжного заходу не зменшились.
А тому доводи захисників про те, що стороною обвинувачення не було надано жодних доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставними.
Посилання захисника ОСОБА_5 на наявність у обвинуваченого ОСОБА_10 ускладнень медичного характеру, є голослівними, оскільки не підтверджуються жодними наявними у розпорядженні суду апеляційної інстанції доказами та не містять даних про те, що за своїм станом здоров'я обвинувачений ОСОБА_9 не може утримуватись в умовах СІЗО.
Посилання захисника ОСОБА_5 на те, що ОСОБА_9 від органів слідства та суду не переховувався, не притягувався раніше до кримінальної відповідальності, а також, що у підозрюваного помер батько і на його піклуванні залишилась його мати, ОСОБА_11 , 1941 року народження, не можуть бути взятими до уваги, оскільки вказані захисником обставини не нівелюють ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України.
Доводи захисника ОСОБА_12 щодо недотримання судом вимог ст. 315 КПК України є неспроможними.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати захід забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжних захід, обраний щодо обвинуваченого.
Водночас, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, статтями 197 та 199 якої передбачено строк дії ухвали про тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою та порядок продовження строку тримання під вартою.
Таким чином, у підготовчому судовому засіданні суд, маючи право, передбачене ч. 3 ст. 315 КПК України, на обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, не позбавлений права розглянути клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою за правилами, викладеними у главі 18 КПК України.
Окрім того, в Рішенні Конституційного суду України від 23 листопада 2017 року №1-р/2017 у справі № 1-28/2017 року зазначено, що продовження судом під час підготовчого судового засідання заходів забезпечення кримінального провадження щодо запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без клопотань учасників кримінального провадження, зокрема, прокурора та без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, за яких такі запобіжні заходи були обрані на стадії досудового розслідування, суперечить вимогам ч.ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України. На підставі чого, вказаним рішенням суду визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) положення третього речення третьої часини ст. 315 КК України.
Проте, вказаним рішенням суду не констатовано неможливості продовження обвинуваченому під час підготовчого судового засідання дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, навпаки, частиною 4 Рішення Конституційного суду України від 23.11.2017 року передбачено, що відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження допускається продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного під час досудового розслідування.
Доводи захисника ОСОБА_12 про те, що аргументи щодо впливу на свідків неможливо прийняти, так як будь-які свідки, окрім зазначених в підозрі, ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , невідомі самому підозрюваному і посилання на них відсутні в матеріалах справи є безпідставними, оскільки свідки у цьому кримінальному провадженні судом ще не допитані.
На переконання колегії суддів, з огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції, врахувавши характер висунутого обвинувачення та тяжкість покарання, яке може бути призначене обвинуваченим у разі доведеності вини ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , стадію розгляду кримінального провадження, прийшов до обґрунтованого висновку, що вказані обставини у своїй сукупності свідчать про наявність реальних ризиків переховування, незаконного впливу на свідків з боку обвинувачених у разі зміни запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з триманням під вартою, тобто, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам.
Доводи захисника ОСОБА_12 про те, що жоден із більш альтернативних запобіжних заходів судом, при винесені ухвали розглянуто не було, є безпідставними, оскільки суд розглядав питання можливості для застосування до обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, однак врахувавши наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу згідно з вимогами ст. 178 КПК України, прийшов до висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених та виконання ними процесуальних обов'язків.
Доводи захисників ухвала суду не відповідає жодним вимогам закону України та практиці ЄСПЛ, а також що в ухвалі не обґрунтовано доводів, що тримання переважує принцип поваги до свободи особистості є неспроможними, оскільки, на думку колегії суддів, судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Доводи захисників про можливість застосування до ОСОБА_8 та ОСОБА_10 запобіжного заходу не пов'язаного із тримання під вартою, є необґрунтованими та не підтверджуються жодними наявними у розпорядженні суду апеляційної інстанції доказами.
Отже, ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування немає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від від 13 липня 2022 року про продовження строку тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_7 , обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та ОСОБА_8 , обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, на два місяці, тобто до 11 вересня 2022 року включно, залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_12 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №754/4734/22
Провадження №11-кп/824/2858/2022
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_15
Доповідач ОСОБА_1