01 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 380/19027/21
адміністративне провадження № К/990/20854/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі №380/19027/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ «Кредобанк» про визнання протиправними та скасування постанов,
Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просила:
визнати протиправним та скасувати постанов від 07 жовтня 2021 року про відкриття виконавчого провадження № 67046694 про стягнення в користь Червоноградського відділу ДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного МРУ МЮ (м. Львів) виконавчого збору в розмірі 20 490,05 грн., від 22.04.2021 у виконавчому провадженні № 65230183 про стягнення в користь Червоноградського MB ДВС у Західного МРУ МЮ(м. Львів) 20490,05 грн виконавчого збору;
постанову державного виконавця Червоноградського відділу ДВС Червоноградському районі Львівської області Західного МРУ МЮ (м. Львів) від 07 жовтня 2021 року про відкриття виконавчого провадження № 67046955 про стягнення в користь Червоноградського відділу ДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного МРУ МЮ (м. Львів) мінімальних витрату розмірі 336,60 грн., від 22 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 65230183 про стягнення в користь Червоноградського MB ДВС у Західного МРУ МЮ(м. Львів) 336. 60грн. мінімальних витрат виконавчого провадження, від 07 жовтня 2021року про арешт мого рухомого та нерухомого майна у виконавчому провадженні № 67046694, від 07 жовтня 2021 року про арешт мого рухомого та нерухомого майна у виконавчому провадженні № 67046955.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.
За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
У поданій касаційній скарзі позивач зазначає підставу касаційного оскарження судового рішення передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №2540/3203/18, в якій Суд зазначив, що: «за своїм змістом виконавче провадження є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення».
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами;
2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено;
3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду;
4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
У касаційній скарзі позивач вибірково цитує уривки з постанов Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, посилається на норми КАС України, постанови Кабінету Міністрів України та Закон України «Про виконавче провадження».
Проте, це не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, оскільки посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Водночас, інші аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі та неповного з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їхнього перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, межі якого визначені статтею 341 КАС України.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно із пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі №380/19027/21 повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддяМ.В. Білак