ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
05 серпня 2022 року справа №640/20073/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві)
про1) визнання протиправними та скасування рішення від 30 червня 2021 року №502/26-15-24-17-26/СО163972; 2) зобов'язання відповідача поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника податку 2 групи з 30 червня 2021 року та включити його до реєстру платників єдиного податку
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи протиправним оскаржуване рішення у зв'язку із таким: перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 здійснена з порушенням норм чинного законодавства, а саме: оскаржуване рішення прийняте раніше дати отримання ОСОБА_1 акта перевірки, на підставі якого воно винесене, що позбавило права надати свої пояснення чи заперечення на акт перевірки.
Крім того, позивач звертає увагу, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.
На думку позивача, акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування не відповідає визначеному законом предмету камеральної перевірки.
Ухвалою від 22 липня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/20073/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 №246363 ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 11 серпня 2008 року.
Рішенням ГУ ДПС у м. Києві про виключення з реєстру платників єдиного податку від 30 червня 2021 року №502/26-15-24-17-26/СО163972 у зв'язку з виявленням контролюючим органом під час проведення перевірки порушення платником єдиного податку вимог глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України (пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України), згідно з підпунктом 299.10.3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, а саме: у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, на підставі акта перевірки від 10 червня 2021 року №505/26-15-24-17-11/СО163972 ОСОБА_1 анульовано реєстрацію платника податку 2 групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку відповідно до пунктів 299.10 та 299.11 статті 299 Податкового кодексу України.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії поштового конверта зазначене рішення направлене позивачу засобами поштового зв'язку 30 червня 2021 року.
Оскаржуване рішення прийняте на підставі акта від 10 червня 2021 року №505/26-15-24-17-11/СО163972 про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування (далі по тексту - акт перевірки).
В акті перевірки зазначено, що датою реєстрації платником єдиного податку є 10 червня 2020 року.
Перевіркою встановлено порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: абзац восьмий підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України (у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів). Станом на 01 червня 2021 року борг по сплаті єдиного податку становить 11 412,46 грн. Перелік документів та відомості з інформаційних баз даних, використаних під час проведення перевірки: АІС «Податковий блок»; дані інтегрованої картки платника єдиного податку; виписки Державної казначейської служби України; дані з державного реєстру платників єдиного податку; дані з ЄДР; податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця; заява про право на застосування спрощеної системи оподаткування; обрана група - 2 (20% від мінімальної заробітної плати). Відповідальність за порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до глави 1 Податкового кодексу України передбачена пунктами 299.10 та 299.11 статті 299 Податкового кодексу України.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії поштового конверта зазначений акт перевірки направлений позивачці засобами поштового зв'язку 10 червня 2021 року.
Інші документи, наявні в матеріалах справи, зокрема копії ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні №12020105090000909 від 08 вересня 2020 року, договору оренди житла, скарги на бездіяльність дізнавача, виписки з медичної карти, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, не стосуються предмета позову та не досліджуються судом.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва керується такими мотивами.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Згідно з абзацом восьмим підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Відповідно до пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Як вбачається зі змісту акта перевірки, підставою для анулювання реєстрації платника податку 2 групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку є наявність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом 3 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач в адміністративному позові не заперечує наявність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу на момент проведення перевірки, а також не вказує як підставу позову на відсутність податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів як підставу позову.
Таким чином, не є спірним питання наявності чи відсутності у позивача податкового боргу та, як наслідок, правових підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.
Позивач посилається виключно на процедурні порушення під час оформлення результатів перевірки та звертає увагу, що акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування не відповідає визначеному законом предмету камеральної перевірки.
При вирішенні спору суд враховує, що відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як встановлює частина перша статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються.
Отже, суд обмежений предметом і обсягом заявлених вимог та не може самостійно обирати правову підставу позову.
З урахуванням викладеного суд має встановити: чи мали місце процедурні порушення під час оформлення результатів перевірки чи відповідає акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування визначеному законом предмету камеральної перевірки, та чи є це підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Так, щодо тверджень позивача про неможливість перевіряти своєчасність сплати грошових зобов'язань під час камеральної перевірки, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
За правилами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Таким чином, як видно зі змісту наведеної правової норми, контролюючий орган має право шляхом проведення камеральної перевірки перевірити своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, що спростовує доводи позивача у цій частині.
Щодо інших доводів позивача про порушення порядку проведення перевірки у зв'язку із тим, що оскаржуване рішення прийняте раніше отримання акта перевірки, суд зазначає таке.
По-перше, позивач помилково ототожнює ймовірні порушення в частині строків прийняття рішення після складання акта камеральної перевірки із порушенням порядку проведення перевірки, оскільки прийняття рішення за наслідками камеральної перевірки є оформленням результатів такої перевірки.
По-друге, відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Як встановлено вище, відповідач направив позивачу акт перевірки засобами поштового зв'язку 10 червня 2021 року, тобто у межах строку, визначеного пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України.
Крім того, відповідно до пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Таким чином, при анулюванні реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп шляхом винесення відповідного рішення контролюючий орган обмежений у строках винесення такого рішення до останнього робочого дня, який передує першому числу місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, оскільки саме з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення проводиться анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп.
У свою чергу позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення відповідачем порядку оформлення результатів камеральної перевірки, зокрема щодо несвоєчасного надіслання акта перевірки чи передчасного прийняття оскаржуваного рішення.
Суд також звертає увагу, що позивач не довів неможливість подати свої пояснення чи заперечення на акт перевірки та не надав доказів відмови відповідача у прийнятті пояснень чи заперечень позивача на акт перевірки.
Враховуючи викладене, доводи позивача про порушення порядку проведення камеральної перевірки є помилковими та не підтверджуються матеріалами справи, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення у зв'язку із процедурними порушеннями.
Інших доводів щодо протиправності прийняття оскаржуваного рішення позовна заява не містить.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, у межах спірних правовідносин не встановлено, що оскаржуване рішення суперечить вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 повністю.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; серія та номер паспорта НОМЕР_1 );
Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код 43141267).
Суддя В.А. Кузьменко