01 вересня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/850/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулася в суд з позовом до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (далі - відповідач), в якому просить :
- визнати протиправною та скасувати відмову Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 (кадастровий номер 7310136300:15:003:1460) в садівничому товаристві "Садівник" за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0836 га, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що належить ОСОБА_1 від 09.08.2021 року № 3-644/0-24/01.
- зобов'язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.07.2021 року про видачу будівельного паспорта та видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 (кадастровий номер 7310136300:15:003:1460) в садівничому товаристві "Садівник" за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0836 га.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив йому у видачі будівельного паспорта для будівництва індивідуального житлового будинку на земельній ділянці № НОМЕР_1 (кадастровий номер 7310136300:15:003:1460) в садівничому товаристві "Садівник" за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0836 га, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що належить позивачу на праві приватної власності. Вважає, що він має законне право на будівництво індивідуального житлового будинку на власній земельній ділянці.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачу правомірно відмовлено у видачі будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку в садівничому товаристві "Садівник" за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0836 га, оскільки наміри такої забудови не відповідають містобудівній документації та цільовому призначенню земельної ділянки.
За таких обставин, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, з 10.02.2021 року є власницею (приватна власність) земельної ділянки (кадастровий номер 7310136300:15:003:1460) в садівничому товаристві "Садівник" за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0836 га на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки.
26 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради із заявою про видачу будівельного паспорта для будівництва нового індивідуального житлового будинку на власній земельній ділянці (кадастровий номер 7310136300:15:003:1460), яка розташована у АДРЕСА_2 .
Однак, відповідач листом №З-644/0-24/01 від 09.08.2021р. відмовив позивачу у видачі будівельного паспорта та повернув документи, оскільки рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 25.07.2017 р. №390/15 затверджено проект детального плану території садівничого товариства «Садівник» щодо реконструкції території під індивідуальну житлову забудову, зокрема, на АДРЕСА_1 . Таким чином, на земельній ділянці позивача (кадастровий номер 7310136300:15:003:1460) запроектовані майданчики для сміттєзбірників, тимчасові стоянки, а також громадські будівлі та споруди.
Крім цього, у листі зазначено, що цільове призначення земельної ділянки позивача - для індивідуального садівництва.
Враховуючи наведене, відповідач відмовив позивачу у видачі будівельного паспорта, оскільки наміри забудови та цільове призначення земельної ділянки не відповідають містобудівній документації та «Класифікації видів цільового призначення земель».
Не погоджуючись з такою відмовою Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради щодо видачі будівельного паспорта, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Положеннями пункту "а" частини першої статті 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.
За правилами частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.
Відповідно до частини першої статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Відповідно до положень статей 316 - 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частинами першою, другою та четвертою статті 373 ЦК України передбачено, зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Частиною четвертою статті 374 ЦК України встановлено, що права та обов'язки суб'єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.
Згідно з частинами першою-третьою статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17.02.2011 року (далі - Закон № 3038-VI) будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва; генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Частиною другою статті 5 Закону №3038-VI встановлено, що вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Частиною першою статті 17 Закону № 3038-VI передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 27 Закону №3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Пунктом 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.02.2013 №66), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №902/19640 (далі - Порядок №103), будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.
Відповідно до пунктів 1.3 та 1.4 Порядку №103 параметри забудови визначаються з урахуванням будівельних норм, що встановлюють вимоги до планування та забудови територій, а також встановлених чи визначених в установленому порядку режимів використання об'єктів всесвітньої спадщини, їх територій та буферних зон, пам'яток культурної спадщини, їх територій та зон охорони, історичних ареалів населених місць, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій.
Розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.
Отже, за наявності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні питання видачі будівельного паспорта вирішується уповноваженим органом з врахуванням встановлених умов та обмежень використання території.
Згідно з пунктом 2.1 Порядку №103 будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються: копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту); згода співвласника (співвласників) об'єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності); схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; проектна документація (за наявності); згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об'єктів) (за умови перебування у спільній власності); інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об'єкта (за наявності).
Пунктом 2.3 Порядку №103 передбачено, що уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.
Згідно з положеннями статей 5, 78, 91, 154 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на принципах невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення гарантій прав на землю, тощо.
Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Власники земельних ділянок зобов'язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.
Як вже зазначалося вище, згідно з положенням статті 373, частини 1 статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Аналізуючи наведене можна дійти висновку, що обов'язковою умовою користування земельною ділянкою є її використання за цільовим призначенням, а втручання, в тому числі, органів місцевого самоврядування в таке користування, забороняється.
Відповідно до змісту статті 29 Закону № 3038-VI підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є, в тому числі, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
Як вбачається з листа Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради №З-644/0-24/01 від 09.08.2021р. позивачу відмовлено у наданні будівельного паспорту у зв'язку із невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні та цільовому призначенню такої земельної ділянки.
Так, стаття 1 Закону України від 22.05.2003 №858-IV "Про землеустрій" (далі - Закон №858-IV) містить визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки", згідно з яким це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, цільове призначення земельної ділянки ОСОБА_1 (кадастровий номер: 7310136300:15:003:1460), яка розташована у АДРЕСА_2 , - для індивідуального садівництва.
Згідно ч. 3 ст. 35 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.
Наведена норма, на переконання суду, дає підстави для висновку про те, що земельні ділянки, призначені, зокрема, для індивідуального садівництва, можуть використовуватися для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.
З огляду на викладене, оскільки земельна ділянка перебуває у власності позивача, а її цільове призначення - для індивідуального садівництва, що уможливлює на ній зведення будинків, господарських (ч. 3 ст. 35 Земельного кодексу України), то земельна ділянка ОСОБА_1 (кадастровий номер: 7310136300:15:003:1460), яка розташована у АДРЕСА_2 , на переконання суду, може бути використана для будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку.
При цьому, положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, відповідно до яких забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, а власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення, мають вищу юридичну, ніж рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 25.07.2017 р. №390/15 про затвердження проекту детального плану території садівничого товариства «Садівник» щодо реконструкції території під індивідуальну житлову забудову, зокрема, на АДРЕСА_1 , де розташована земельна ділянка позивача.
Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, вирішуючи цей спір, слід застосовувати положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України як акти вищої юридичної сили.
При формуванні вказаних висновків судом, в силу ч. 5 ст. 242 КАС України, враховувалися правові позиції, висловлені Верховним Судом у постановах від 23.11.2021 у справі №815/1373/18 та від 21.02.2022 у справі №826/1732/18.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради протиправно відмовлено позивачу у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 (кадастровий номер 7310136300:15:003:1460) в садівничому товаристві "Садівник" за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0836 га, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що належить ОСОБА_1 .
Тому, суд, з метою захисту порушеного права, зобов'язує Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 (кадастровий номер 7310136300:15:003:1460) в садівничому товаристві "Садівник" за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0836 га.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 992,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправною відмову Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 (кадастровий номер 7310136300:15:003:1460) в садівничому товаристві "Садівник" за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0836 га, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що належить ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 (кадастровий номер 7310136300:15:003:1460) в садівничому товаристві "Садівник" за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0836 га.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради судові витрати (судовий збір) у сумі 992,40 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (вул. Богдана Хмельницького, 64-А, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 44158575)
Суддя І.В. Маренич