01 вересня 2022 року справа № 580/2779/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, 1 Державного пожежно-рятувального загону з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - відповідач 1), 1 Державного пожежно-рятувального загону з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , з порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із безпідставним застосуванням у період з 29.01.2020 по 12.05.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі №826/6453/18), а саме із застосуванням з 29.01.2020 по 31.12.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, а з 01.01.2021 до 12.05.2021 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, а також виплату недоотриманих сум грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії 1 Державного пожежно-рятувального загону з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , з порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі №826/6453/18), а саме із безпідставним застосуванням у період з 13.05.2021 по 17.08.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов'язати 1 Державний пожежно-рятувальний загін з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі №826/6453/18), а саме із застосуванням у період з 13.05.2021 по 17.08.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, а також виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачі протиправно не здійснили перерахунок грошового забезпечення позивача відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі №826/6453/18), а саме із застосуванням у період з 29.01.2020 по 31.12.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, з 01.01.2021 до 12.05.2021 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, а також виплату недоотриманих сум грошового забезпечення та у період з 13.05.2021 по 17.08.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, а також виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 04.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 21.08.2022 відмовлено у зупиненні провадження у справі.
Відповідач 1 позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, у якому зазначив, що розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням визначено відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (зі змінами) та додатків №1 та №14 відповідно шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року (1762 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків №1 та №14 до вищевказаної постанови. Зазначена постанова чинна та не була скасована на момент складання відповідачем 1 довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії. На даний час постанова КМУ №704 діє в редакції постанови КМУ від 28.10.2020 №1038. З 29.01.2020 (дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18) пункт 6 Постанови №103 втратив чинність та відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первинній редакції. Згідно з пунктом 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Зокрема, під час розв'язання правової колізії між нормами пунктом 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII та пунктом 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704 перевага надається нормам закону, як акту права вищої юридичної сили.
Відповідач 2 позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, у якому зазначив, що розмір посадового окладу позивача визначався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт (3,12) та становив 5500 грн. Розмір окладу за спеціальним званням визначався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт (0,84) та становив 1480 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач проходив службу в органах цивільного захисту на посаді заступника начальника 1 Державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України у Черкаській області.
Наказом Головного управління ДСНС України у Черкаській області від 12.05.2021 №21 позивача звільнено з посади заступника начальника 1 Державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України у Черкаській області у зв'язку з призначенням з 13.05.2021 на посаду заступника начальника 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Черкаській області.
Витягом з наказу відповідача 1 від 12.08.2021 №97 підтверджується, що позивача звільнено з посади заступника начальника 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Черкаській області з 12.08.2021 за станом здоров'я.
Позивач звернувся із заявою до відповідача 1 про надання копій документів та інформації щодо того, на підставі якого керівного документу та який розмір прожиткового мінімуму застосований для розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням.
Листом від 20.12.2021 №6802-6981/02 відповідач 1 повідомив позивача, що його посадовий оклад та оклад за спеціальним військовим званням визначено відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704. Для розрахунку застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01.01.2018, а саме - 1762,00 грн.
Згідно з грошовим атестатом №8, виданим відповідачем 2 за останньою штатною посадою позивача, встановлені такі види грошового забезпечення (для встановлення пенсії): оклад за спеціальним званням - 1410,00 грн.; посадовий оклад - 5340,00 грн.; надбавка за вислугу років у розмірі 50% - 3375,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби 50% - 5062,50 грн.; премія (200%) - 10680,00 грн.; індексація - 540,03 грн.; кваліфікація 3% - 160,20 грн. Вислуга років станом на 17.08.2021 відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Черкаській області від 12.08.2021 №97 визначена 26 років 00 місяців 03 дні.
У вищезазначеному грошовому атестаті зазначено, що позивач був задоволений такими видами грошового забезпечення за останньою штатною посадою: оклад за спеціальним званням - 773,23 грн. до 17.08.2021 включно; посадовий оклад - 2928,39 грн. до 17.08.2021 включно; відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 50% - 1850,81 грн. до 17.08.2021 включно; надбавка за особливості проходження служби 50% - 2776,21 грн. до 17.08.2021 включно; премія (200%) - 5856,78 грн. до 17.08.2021 включно; індексація - 296,15 грн. до 17.08.2021 включно; надбавка за кваліфікацію 3% - 87,85 грн. до 17.08.2021 включно.
Згідно з довідкою відповідача 1 від 14.12.2021 №112 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та за місяць в якому розраховано у зв'язку зі звільненням, виданою позивачу, додаткові види грошового забезпечення за період з 01.08.2019 до 12.05.2021 становили: посадовий оклад - 5335,00 грн. щомісячно, у травні 2021 року - 2065,16 грн., у червні-липні 2021 року - 0 грн.; оклад за спеціальним званням наказ МВС України №623 - 1410,00 грн. щомісячно, у травні 2021 року - 545,81 грн., у червні-липні 2021 року - 0 грн.; надбавка за вислугу років наказ МВС України №623 - 3035,25 грн. щомісячно, у травні 2021 року - 1305,48 грн., у червні-липні 2021 року - 0 грн.; надбавка за особливості проходження служби наказ МВС України №623 - 4890,13 грн. щомісячно, з вересня 2020 року по квітень 2021 року - 5058,75 грн., у травні 2021 року - 1958,23 грн., у червні-липні 2021 року - 0 грн.; надбавка за кваліфікацію наказ МВС України №623: з серпня 2019 року до серпня 2020 року включно - 266,75 грн. щомісячно, у вересні 2020 року - 142,84 грн., з жовтня 2020 року до квітень 2021 року включно - 160,05 грн., у травні 2021 року - 61,95 грн. у червні-липні 2021 року - 0 грн.; премія: з серпня до грудня 2019 року включно - 3734,50 грн., з січня до грудня 2020 року включно - 10670,00 грн., в січні 2021 року - 4001,25 грн., з лютого до квітня 2021 року - 10670,00 грн., у травні 2021 року - 14800, 32 грн., у червні-липні 2021 року - 0 грн.; матеріальна допомога на оздоровлення/матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у березні 2020 року - 25607,13 грн., у травні 2020 року - 25607,13 грн., у березні 2021 року - 26006,30 грн.; додаткова премія у грудні 2019 року - 18671,00 грн., у вересні 2020 року - 26006,00 грн., у грудні 2020 року - 5000,00 грн., у лютому 2021 року - 6668,75 грн.
Відповідно до довідки відповідача 2 від 27.06.2022 №7 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та за місяць в якому розраховано у зв'язку зі звільненням, виданою позивачу, додаткові види грошового забезпечення за період з 13.05.2021 до 17.08.2021 становили: посадовий оклад у травні - 3272,90 грн., з червня до липня - 5340,00 грн., у серпні - 2928,39 грн.; оклад за спеціальним званням наказ МВС України №623 у травні - 864,19 грн., з червня до липня - 1410,00 грн., у серпні - 773,23 грн.; надбавка за вислугу років наказ МВС України №623 у травні - 2068,55 грн., з червня до липня - 3375,00 грн., у серпні - 1850,81 грн.; надбавка за особливості проходження служби наказ МВС України №623 у травні - 3102,85 грн., з червня до липня - 5062,50 грн., у серпні - 2776,21 грн.; надбавка за кваліфікацію наказ МВС України №623 у травні - 98,19 грн., з червня до липня - 160,20 грн., у серпні - 87,85 грн.; премія в червні - 64545,81 грн., у липні - 10680,00 грн., у серпні - 16536,78 грн.; компенсація за невикористану відпустку у серпні - 26895,29 грн.; матеріальна допомога на оздоровлення/матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у серпні - 26027,70 грн.
Не погодившись із обчисленими сумами отриманого грошового забезпечення позивач звернувся в суд з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно зі ст. 40 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Частина перша ст. 43 вказаного Закону №2232-XII встановлює, що фінансове забезпечення заходів, пов'язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов'язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України. Додаткове фінансування цих заходів може відбуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Отже, нарахування грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється за рахунок Державного бюджету.
Вимогами ст. 92 Конституції України визначено, що Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України.
Виключно законом про Державний бюджет України відповідно до ст.95 Конституції України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України.
Згідно зі ст. 96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період. Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України. За військовослужбовцями, які тимчасово проходять військову службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України. За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції, що діяла з 04.09.2019 до 03.11.2020 (далі - Постанова №704).
Пунктом 4 Постанови №704 в редакції до прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови від 21.02.2018 №103, було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) вирішено внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.
Пунктом 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою №103, пункт 4 Постанови №704 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103.
Таким чином, з 29.01.2020 п.4 Постанови №704 відновив свою дію в редакції, яка діяла до внесення змін Постановою №103 та діє в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Зазначена норма права передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.
Водночас, Верховна Рада України ухвалила Закон України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII), який набрав чинності з 01 січня 2017 року.
Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Отже, положення п. 4 Постанови №704 та пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII підлягають солідарному застосуванню, тобто: з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704; співвідношення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та мінімальної заробітної плати на розрахунок посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, з огляду на положення пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII не впливає.
Вказаними вище доказами підтверджується, що відповідачі визначали розміри посадового окладу позивача та оклад за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а саме - 1762,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт, що також підтверджується відповідачами у відзивах на позовну заяву. Тобто, відповідачі нараховуючи та виплачуючи позивачу посадовий оклад та оклад за спеціальне звання у спірні періоди, застосували показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, замість показника календарного року.
Отже, відповідач 1 за період з 29.01.2020 до 12.05.2021 та відповідач 2 за період з 13.05.2021 до 12.08.2021 здійснювали нарахування і виплату грошового забезпечення позивача із застосуванням неправильної розрахункової величини, чим порушили його право на належне грошове забезпечення.
Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача 1 щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення з порушенням вимог Постанови №704 (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, яка прийнята у справі №826/6453/18), а саме із безпідставним застосуванням відповідачем 1 у період з 29.01.2020 до 12.05.2021 та відповідачем 2 у період з 13.05.2021 до 17.08.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, для визначення розмірів складових грошового забезпечення.
Для належного та повного судового захисту наявні підстави зобов'язати відповідача 1 провести перерахунок грошового забезпечення позивача відповідно до положень Постанови №704 (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, яка прийнята у справі №826/6453/18), а саме із застосуванням з 29.01.2020 до 31.12.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, а з 01.01.2021 до 12.05.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 та відповідача 2 - із застосуванням у період з 13.05.2021 до 17.08.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, а також провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.
Вказані висновки суду відповідають усталеній практиці розгляду та вирішення адміністративних справ щодо зазначеного предмета спору Шостого апеляційного адміністративного суду у судових справах №580/675/22, №580/608/21, №580/745/21, №580/6656/21).
Підсумовуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку про повне задоволення даного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , з порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із безпідставним застосуванням у період з 29.01.2020 по 12.05.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі №826/6453/18), а саме із застосуванням з 29.01.2020 по 31.12.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, а з 01.01.2021 до 12.05.2021 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, а також виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.
Визнати протиправними дії 1 Державного пожежно-рятувального загону з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , з порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі №826/6453/18), а саме із безпідставним застосуванням у період з 13.05.2021 по 17.08.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення.
Зобов'язати 1 Державний пожежно-рятувальний загін з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі №826/6453/18), а саме із застосуванням у період з 13.05.2021 по 17.08.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, а також виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ