Справа № 560/4655/22
іменем України
01 вересня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання незаконними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з позовом, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати:
- п. 1 наказу від 01.03.2022 року, виданого Головним Управлінням Національної поліції в Хмельницькій області №307 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ГУНП в Хмельницькій області»,
- наказ Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області №54 о/с від 02.03.2022 року «Про особовий склад», яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора - чергового ІТТ №2 ГУНП в Хмельницькій області, звільнено зі служби в поліції з 02 березня 2022 року відповідно до Закону України «Про національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статут Національної поліції України),
- наказ Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області №103 о/с від 18.04.2022 року «Про особовий склад», яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора-чергового ізолятора тимчасового тримання №2 ГУНП, вважати звільненим з 18 березня 2022 року.
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора - чергового ІТТ №2 ГУНП в Хмельницькій області з 19.03.2022 та стягнути з ГУНП в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.03.2022 до дня прийняття рішення.
Позивач вказує на те, що відповідач, приймаючи оскаржувані накази, неповно з'ясував наявність правових підстав для визнання у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, відтак і для накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Позивач себе винним у вчиненні дисциплінарного проступку не вважає, оскільки під час подій, які стали підставою для службового розслідування, він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними через перебування у стані гострого психічного розладу, пізніше підтвердженого клінічно. Також зазначає, що його було звільнено зі служби під час тимчасової непрацездатності.
Позивач описує події, що передували накладенню дисциплінарного стягнення, та обґрунтовує свої доводи наступним. 28.02.2022 спільно з ветеранами МВС ОСОБА_1 заступив на добове патрулювання по вул. В. Котика у м. Шепетівка для забезпечення публічного порядку та безпеки. Під час патрулювання ОСОБА_1 не довіряв своїм напарникам, через що вони направились до керівництва Шепетівського РУП ГУНП. ОСОБА_1 прибув до незнайомого йому полковника у поліцейському однострії (як з'ясовано під час службового розслідування ним був начальник Шепетівського РУП ГУНП полковник поліції ОСОБА_2 який розпитував у позивача про його сумніви. ОСОБА_1 при спілкуванні із ОСОБА_2 розповів, що йде інформаційна війна, інформація про війну не підтверджена, при виїзді на повідомлення інформація також не підтверджується. Також він зазначив, що перебуває на лікуванні у психіатра.
Також у позові зазначається, що серед матеріалів, долучених до висновку службового розслідування №11/2022 від 01.03.2022, міститься пояснення ОСОБА_1 від 01.03.2022, в якому відображений перебіг несення служби ОСОБА_1 28.02.2022. Вказане пояснення підписане особисто ОСОБА_1 та у ньому міститься рукописний текст, виконаний ним особисто, а саме: «Хочу доповнити, що на даний час знаходжусь на лікуванні у психіатра. З моїх слів записано вірно мною прочитано» Разом з тим, дисциплінарна комісія будь-яких дій, спрямованих на з'ясування характеру звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою не вчиняла. Зазначене, на думку позивача, свідчить про поверхневе і необ'єктивне проведення службового розслідування.
Позивач також покликається на ряд документів медичної звітності, такі як: медичний висновок лікаря - психіатра КПП НМР «Спеціалізована медико-санітариа частина м. Нетішин», виписка з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 про лікування з 10.03.2022 по 17.03.2022 у КП «Острозька обласна психіатрична лікарня» з діагнозом «гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії», медична картка ОСОБА_1 , виписка з медичної картки та інші, з яких вбачається, що прояви захворювання виникли у ОСОБА_1 до 28.02.2022 (дати проступку, щодо якого здійснювалось службове розслідування), що дає підстави вважати, що 28.02.2022 позивач не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати. Зазначене, в свою чергу, виключає наявність умислу на вчинення дій, які становлять суть дисциплінарного проступку.
Отже, на думку позивача та його представника дисциплінарною комісією службове розслідування було проведено з порушенням вимог Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України №893 від 07.11.2018, що не дає підстав вважати доведеним вчинення ним дисциплінарного проступку, а також порушення Присяги, що є підставою для визнання незаконними та скасування оскаржуваних наказів.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав відзив, у якому позов не визнає, зазначаючи, що наказом ГУНП в Хмельницькій області від 28.02.2022 №302 було призначене службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим інспектором-черговим ІТТ 2 ГУНП в Хмельницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_1 . Підставою для призначення службового розслідування став рапорт начальника сектору організаційного забезпечення діяльності місць тимчасового тримання осіб ГУНП в Хмельницькій області, зі змісту якого встановлено, що 28.02.2022 ОСОБА_1 всупереч інтересам служби, Присяги працівника поліції відмовився від несення служби по охороні публічного порядку та безпеки у м. Шепетівка, зазначав, що працівникам поліції терміново необхідно здати зброю, провести роботу з населенням щодо демонтажу блок - постів, роз'яснити їм про відсутність війни із російською федерацією. Також він розповів про те, що йде інформаційна війна, інформація про війну не підтверджена, при виїздах на повідомлення інформація про війну також не підтверджується.
До тверджень позивача щодо перебування його у стані, який заважав йому адекватно оцінювати значення своїх дій та керувати ними, відповідач ставиться критично. Зазначає про те, що наявність у позивача відповідного клінічного діагнозу станом на момент вчинення ним дій а також станом на час службового розслідування об'єктивно встановлена не була, і 28.02.2022 позивач не звертався для одержання медичної допомоги.
ГУНП в Хмельницькій області подало відзив на заяву про збільшення позовних вимог, покликаючись на те, що дата звільнення позивача була у подальшому змінена, оскільки останній своєчасно не повідомив керівництво підрозділу про тимчасову непрацездатність, яка доводилась лікарняним листом.
Позивач надав до суду висновок судово-психіатричної експертизи №198 від 16.06.2022, проведеної за його зверненням. У поясненнях стосовно цього висновку відповідач зазначає, що документ складений з порушеннями відповідної процедури, а висновки експертизи по суті є суперечливими, оскільки незрозумілим є те, яким чином встановлювалось, що саме у день скоєння проступку позивач перебував у стані психічного розладу або мав психічне захворювання, яке, проте, у подальшому не розвивалось. Вважаючи доводи позову необґрунтованими, просить у його задоволенні відмовити.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VІІІ (далі - Закон №580). Відповідно до статті 1 цього Закону Національна поліція України (далі -поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина 3 статті 11 Закону №580).
Відповідно до статті 17 Закону №580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Частиною 1 статті 18 вказаного Закону визначено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до статі 64 Закону № 580 особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580 встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут). Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту. Службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, у тому числі: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень (частина третя статті 1 Дисциплінарного статуту).
Під вчинками, що дискредитують звання працівника Національно Поліції та власне органи Національної поліції, слід розуміти протиправні, винні діяння, які вчинені посадовою особою органу у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але які за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ. З огляду на це, з точки зору стороннього розсудливого спостерігача порушення цих приписів може сприйматись як підрив довіри до Національної поліції, а відповідальність за це несе держава. Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.10.2018 по справі №815/4463/17 сформована наступна правова позиція, яка відповідно до частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Працівник поліції згідно з Присягою та Правилами поведінки не повинен за будь-яких умов зраджувати моральним принципам служби, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства, та враховуючи введення військового стану і посилення вимог під час несення служби, їх неухильне дотримання - справа честі і обов'язку кожного працівника та громадянина.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 затверджені також Правила етичної поведінки поліцейських, метою яких є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Отже, як вбачається із наведених норм, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
Згідно із статтями 14, 15, 19 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків провадиться службове розслідування. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення і останній видає письмовий наказ про його застосування.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
З 01.03.2012 по 06.11.2015 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 по 02.03.2022 - у органах Національної поліції України. На дату звільнення ОСОБА_1 обіймав посаду старшого інспектора-чергового ізолятора тимчасового тримання №2 ГУНП в Хмельницькій області.
28.02.2022 начальник сектору організаційного забезпечення діяльності місць тимчасового тримання осіб ГУНП в Хмельницькій області майор поліції С. Бондатій доповів рапортом начальнику ГУНП в Хмельницькій області полковнику поліції Р. Герасимчуку про необхідність провести службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни ОСОБА_1 .
Зі змісту рапорту вбачається, що 28.02.2022 під час несення служби лейтенант поліції ОСОБА_1 , який здійснював добове патрулювання разом з пенсіонерами ОВС, почав говорити про те, що останні є працівниками спецслужб. Також він зазначав, що бойові дії, які відбуваються на території України, це перевірка дій Другої світової війни, зокрема перевіряється, чи дійсно працівники поліції розпочали війну та чи буде поліція застосовувати зброю до мирного населення. ОСОБА_1 висловлював заклики скласти зброю працівникам поліції, зняти блок пости, довести до відома громадян про те, що ніякої війни з російським агресором на даний час немає, і бойові дії на території України не відбуваються, а інформація про те, що у м. Старокостянтинів ворожими силами окупантів був здійснений напад на аеродром, є недостовірною.
28.02.2022 Головним Управлінням Національної поліції в Хмельницькій області виданий наказ №302 про призначення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни ОСОБА_1 . Того ж дня наказом Головного Управління №303 ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків.
01.03.2022 начальником ГУНП в Хмельницькій області затверджений висновок №11/2022 від 01.03.2022 службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим інспектором - черговим ІТТ №2 ГУНП в Хмельницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_1 .
Як встановлено зі змісту висновку службового розслідування, 28.02.2022 під час несення служби лейтенант поліції ОСОБА_1 , який здійснював добове патрулювання разом з пенсіонерами ОВС, ставив під сумнів факт бойових дій, які відбуваються на території України, зазначаючи, що насправді перевіряється, чи буде поліція застосовувати зброю до мирного населення. ОСОБА_1 висловлював заклики працівникам поліції скласти зброю, демонтувати блок пости, довести до відома громадян про те, що ніякої війни з російським агресором на даний час немає, а бойові дії на території України не відбуваються.
ОСОБА_1 під час службового розслідування надав наступні пояснення: « 28.02.2022 р. я заступив на добове патрулювання по вул. В. Котика м. Шепетівка для забезпечення громадського порядку та реагування на повідомлення, які надходять у програму «Сигнал». Під час патрулювання надійшло повідомлення, на яке ми відреагували та доставили до поліції, оскільки один зізнався, що вони шукали якусь закладку, але ми у них нічого не виявили. Після того, коли ми доставили до поліції, ми поїхали далі патрулювати вказаний нам напрямок і біля 4 школи зупинилися щоб перекусити і водій запропонував мені круасан. Ми перекусили і вони (ветерани), як вони мені представилися перед патрулюванням, почали розмовляти про якийсь «бус» з військовими, які мають їхати на «Артбазу», щоб отримати зброю, хоча на мій телефон у групу «Сигнал» не надходило, але через деякий час до машини, у якій ми знаходилися, підійшов чоловік, який перебував у оливковій формі та представився військовим і запитав у нас як проїхати до « ОСОБА_3 » щоб отримати зброю. Я хотів встановити його особистість, так як пароль він мені відповів і також він мені пояснив, що разом із ним ще люди, які сидять у формі в бусі, та вантажний автомобіль. Після чого ми усі разом проїхали у поліцію для встановлення особистості військового, які встановлював черговий. Після встановлення особи мої колеги, з якими я патрулював, провели дану колону до « ОСОБА_3 », без мене. Будучи в РУП, військовий запитав мене хто стоїть біля буса з моїми хлопцями. Після того, коли нібито пенсіонери провели колону, у мене виникла підозра до моїх колег чи дійсно вони є ветеранами, так як в мене виникла підозра, що вони являються ветеранами МВС. Я запропонував їм піти до керівника для встановлення їх осіб. Прямуючи до відділу поліції, по дорозі ми зустріли у форменому одязі в чині полковника працівника, раніше якого я не бачив, вони звернулися до нього «шеф» хай працівник розповість те, що розповідав для них у машині. У полковника був відсутній жетон на форменому одязі і це мене насторожило. В подальшому цей полковник мене роззброїв, хоча раніше я його не бачив і це був не ОСОБА_4 . Після чого ми спільно з полковником пішли до кабінету ОСОБА_5 , самого ОСОБА_6 там не було і він почав мене опитувати по даному факту. Я йому розповів, що я цим своїм колегам не довіряю, у мене виникла підстава для їх перевірки, а саме перевірка їх документів чи вони дійсно являються ветеранами. Полковник запитав мене, що сталося. Я відповів, що це іде інформаційна війна, оскільки інформація постійно не підтверджується при виїзді на виїзди, що скидається у повідомлення «Сигнал»... Він мене запитав звідки я це взяв, і я йому повідомив, що бачив цю інформацію на стенді у Нетішинській ОТГ раніше і тому у мене виникла підозра, що ці хлопці мене постійно контролюють і володіють інформацією більше, ніж я. Також у мене до цього виникали підозри під час мого першого чергування, я саме патрулював по місту, мені включали радіо про вбивства і це було у веселій формі, що мене насторожило про загиблих солдатів ЗСУ і в цьому виникла насторога, що щось відбувалося, не відповідає дійсності дана ситуація. Хочу доповнити, що на даний час знаходжусь на лікуванні у психіатра».
Під час службового розслідування були також опитані наступні посадові особи органів поліції: начальник ізолятора тимчасового тримання № 2 ГУНП в Хмельницькій області майор поліції ОСОБА_7 , начальник СОЗДМТТО ГУНП в Хмельницькій області майор поліції Бондатій Станіслав Володимирович, заступник начальника - начальник слідчого відділу Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області майор поліції Бабій Ігор Олександрович, заступник начальника Шепетівського РУП - начальник КП ГУНП в Хмельницькій області підполковник поліції Рой Володимир Юрійович, начальник Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області полковник поліції Чубенко Анатолій Васильович.
Зазначені особи надали пояснення, суть яких зводиться до наступного: 28.02.2022 о 08.00 старший інспектор - черговий ізолятора тимчасового тримання № 2 ГУНП в Хмельницькій області лейтенант поліції ОСОБА_1 заступив на добове патрулювання для забезпечення охорони громадського порядку в м. Шепетівка спільно із пенсіонерами органів внутрішніх справ. Під час несення служби ОСОБА_1 вказував останнім на те, що вони є працівниками спецслужб та зазначав, що бойові дії, які зараз відбуваються на території України, являють собою перевірку дій Другої світової війни, зокрема того, чи дійсно працівники поліції розпочали війну та чи буде поліція застосовувати зброю до мирного населення. ОСОБА_1 висловлював працівникам поліції заклики скласти зброю, зняти блок пости, довести до відома громадян України те, що ніякої війни з російським агресором немає, і бойові дії на території України не відбуваються. ОСОБА_1 стверджував, що інформація про присутність військ під Києвом є недостовірною та неперевіреною, як і інформація про те, що у м. Старокостянтинів ворожими силами окупантів було здійснено напад на аеродром. Про ці ж обставини свідчить і відеозапис пояснень ОСОБА_1 , наданий дисциплінарній комісії майором поліції ОСОБА_7 .
Під час службового розслідування обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 встановлено не було.
01.03.2022 ОСОБА_1 було допущено до виконання службових обов'язків, після чого також 01.03.2022 Головним Управлінням Національної поліції в Хмельницькій області прийнятий наказ №307 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ГУНП в Хмельницькій області», згідно з п. 1 наказової частини якого за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п. п. 1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 2, 3 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. п. 1, 2 п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських та Присяги поліцейського, до старшого інспектора - чергового ІТТ №2 ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області №54 о/с від 02.03.2022 «Про особовий склад» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 02 березня 2022 відповідно до Закону України «Про національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України)
Наказом ГУНП в Хмельницькій області №103о/с від 18.04.2022 "Про особовий склад" внесені зміни до наказу ГУНП від 02.03.2022 №54 о/с в частині дати звільнення ОСОБА_1 , зазначено про те, що ОСОБА_1 вважати звільненим з 18 березня 2022.
Суть доводів представника позивача, відображених у позові, фактично зводиться до того, що ОСОБА_1 станом на 28.02.2022 виявляв розлад психічної діяльності та страждав на психічне захворювання, а тому не здатен був повною мірою усвідомлювати зміст, значення та наслідки своїх дій, вільно та усвідомлено приймати рішення та реалізувати їх своїми діями. Вказане, в свою чергу, виключає наявність у нього вини, яка є необхідною складовою суб'єктивної сторони проступку, що свідчить про відсутність складу дисциплінарного проступку загалом. Таким чином, оскільки позивач не був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними внаслідок відповідного тимчасового психічного розладу/захворювання, а під час службового розслідування ці обставини враховані не були, висновок щодо порушення ним дисципліни та порушення змісту Присяги є необґрунтованим та протиправним.
Суд дослідив зміст медичних документів стосовно надання позивачу медичної допомоги у період з кінця лютого до кінця березня 2022, з яких вбачається те, що на момент реалізації дисциплінарного стягнення та звільнення позивача ГУНП в Хмельницькій області не мало належних доказів тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 . Слід звернути увагу на те, що медичний висновок №57РР-6ВНС-АРНЕ-8567 про перебування ОСОБА_1 на лікуванні сформований лікарем лише 03.03.2022, тобто після його звільнення.
Що стосується інших даних про стан здоров'я позивача, як вбачається зі змісту медичної карти амбулаторного хворого, витяг з якої надано до матеріалів справи, у графі 10 ( взятий на облік з приводу) зазначається шифр діагнозу F 43.1, з яким пацієнт звернувся до медичної установи.
Відповідно до стандартів Міжнародної класифікації хвороб Код МКБ: F 43.1 - це посттравматичний стресовий розлад. Як видно зі змісту записів у медичній картці, у період з 01 по 10 березня 2022 ОСОБА_1 лікувався саме з приводу зазначеного розладу і будь-які інші діагнози об'єктивно встановлені не були.
У медичній картці міститься запис від 09.03.2022, у якому зазначається: "діагноз ПТСР, гострий поліморфний психотичний розлад???, направлений на стаціонарне лікування".
Таким чином, у період з 01.03.2022 по 10.03.2022 позивачу не був клінічно встановлений діагноз "гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії" ( код МКБ F23.1)
Запис про зазначений діагноз зроблений лікарем у медичній картці позивача 29.03.2022, відтак у медичному висновку №57РР-6ВНС-АРНЕ-8567 від 03.03.2022 цей діагноз не міг бути відображений, оскільки на той момент клінічно встановлений не був.
Представник позивача зазначає, що у медичний картці амбулаторного хворого ОСОБА_1 та виписці із медичної картки №565 відображені відомості щодо перебігу захворювання, з яких начебто вбачається, що прояви захворювання виникли у позивача ще до 28.02.2022 (дати проступку, щодо якого здійснювалось службове розслідування) Таким чином, зазначене повинно свідчити про те, що 28.02.2022 ОСОБА_1 не усвідомлював свої дії та не міг ними керувати.
Як встановлено зі змісту виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 565, оформленої КП Острозька обласна психіатрична лікарня, ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у закладі з 10 по 17 березня 2022 включно. Виписка містить опис психічного стану пацієнта, однак не містить відомостей про те, що останній не усвідомлює чи не може ( не міг) усвідомлювати свої дії та керувати ними станом на певний момент часу. Крім того зазначається про те, що позивач орієнтований в часі та просторі.
Суду надана довідка військово-лікарської комісії КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради від 21.03.2022, згідно з якою позивач визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Одночасно з цим, до висновків цієї довідки в контексті спірних правовідносин слід ставитись критично, оскільки зазначений медичний огляд був проведений 21.03.2022, а тому військово-лікарська комісія встановлювала факт непридатності ОСОБА_1 до військової служби станом на момент медичного огляду, а не станом на час вчинення ним дисциплінарного проступку. Зі змісту документа вбачається, що ВЛК не встановлювала будь - яким чином те, що позивач не усвідомлював свої дії чи не був здатен керувати ними станом на 28.02.2022.
Крім того, той факт, що 24.02.2022 ОСОБА_1 , пройшовши інструктаж з питань дотримання заходів безпеки при поводженні із зброєю, отримав табельний пістолет Макарова та 16 набоїв, а також був допущений 28.02.2022 до патрулювання міста, також свідчить про усвідомлення ним власних дій у вказаний проміжок часу.
Відтак, разом з позовом суду не були надані належні та допустимі докази хвороби позивача станом на 28.02.2022, яка супроводжувалась клінічно встановленим діагнозом, який свідчив про перебування його 28.02.2022 у стані, який перешкоджав усвідомленню значення своїх дій та можливості керувати ними. Суд звертає увагу на те, що первинно надані документи відображають підозри щодо відповідного діагнозу не раніше, ніж з 09.03.2022, однак аж ніяк не до 28.02.2022 або 24.02.2022.
Відповідно до ст. 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.
Під час провадження у справі представником позивача наданий висновок судово-психіатричного експерта № 198, виданий Хмельницькою філією СПЕ ДУ "ІПСПЕМН МОЗ України" 16.06.2022 за формою первинної облікової документації № 100/о.
У вказаному висновку міститься наступна інформація.
При дослідженні об'єктів експертизи виявлено, що ОСОБА_1 до 01.03.2022 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебував і офіційно до них не звертався. В матеріалах адміністративної справи даних про те, що у нього спостерігались будь-які неадекватності в поведінці до 24.02.2022 року, немає. Зі слів самого підекспертного та з матеріалів адміністративної справи відомо, що зміни в його психічному стані з'явились на початку війни: виникло відчуття, що все змінилося, став підозрілим, висловлював маячні ідеї відношення та впливу, були страх та тривога, неконтрольовані напливи думок про те, що думки вкладені кимсь, відчуття, що хтось керує його діями та думками, щось заставляло його робити те то і те то. На те, що у нього з'явилися неадекватності в поведінці, вказують і працівники поліції у своїх показах та рапортах. З приводу цього він звертався до лікаря-психіатра, яка вказувала про наявність у нього синдрому Кандинського-Клерамбо, появу сенсорного, ідіаторного, моторного та психічного автоматизму, підсилення псевдогалюцинаторного компоненту, формальної критики; встановлення діагнозу: ПТСР. Гострий поліморфний психотичний розлад?; отримання нейролептичних препаратів, в подальшому лікування в Острозькій психіатричній лікарні зі встановленням діагнозу: Гострий поліморфний психотичний розлад із симптомами шизофренії. В психіатричній лікарні також відмічались маячні переживання відношення, скарги на наявність каші в голові, знижений настрій. Після Острозької психіатричної лікарні підекспертний тривалий час отримував нейролептичні препарати, спостерігався лікарем-психіатром. Вказує, що стан то періодично покращувався, то знову з'являлися пригніченість, знижений настрій, байдужість до всього. Враховуючи вищевказане, комісія прийшла до висновку, що в дати, зазначені у клопотанні, він виявляв ГОСТРИЙ ПОЛІМОРФНИЙ ПСИХОТИЧНИЙ РОЗЛАД ІЗ СИМПТОМАМИ ШИЗОФРЕНІЇ, внаслідок чого не усвідомлював своїх дій та не міг керувати ними. Після того у нього стан то погіршувався, то покращувався, були в основному періоди, коли у нього з'являлись пригніченість, байдужість до всього, безвихідь, фіксованість на своїх внутрішніх переживаннях. Враховуючи вищевказане та дані психологічного дослідження, які виявили у підекспертного уповільненість, інертність мислення, понижений настрій, пригніченість, емоційну лабільність, підвищений рівень ситуативної тривожності, вразливість, хвилювання через труднощі у новій соціальній адаптації, комісія прийшла до висновку, що на теперішній час він виявляє рекурентний депресивний розлад, стан ремісії. Відповіді на кожне поставлене питання експертизи:
- На даний час ОСОБА_1 виявляє рекурентний депресивний розлад, стан ремісії;
- ОСОБА_1 станом на 28.02.2022 року та 01.03.2022 року виявляв гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії;
- ОСОБА_1 , який виявляв гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії, 28.02.2022 року не міг усвідомлено приймати рішення та не міг реалізовувати його своїми діями;
- ОСОБА_1 , який виявляв гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії, 28.02.2022 року та 01.03.2022 року не усвідомлював фактичний зміст власних дій та їх наслідків;
- ОСОБА_1 , який виявляв гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії, 28.02.2022 року та 01.03.2022 року не міг усвідомлено приймати рішення, адекватне ситуації, та не міг усвідомлено реалізовувати його.
Оцінюючи вказаний доказ, суд прийшов до висновку, що з його змісту неможливо встановити, яким чином група експертів встановила, що саме станом на 28.02.2022 та 01.03.2022 ОСОБА_1 виявляв гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії, зокрема не міг усвідомлено приймати рішення та не міг реалізовувати його своїми діями, не усвідомлював фактичний зміст власних дій та їх наслідків.
Сумніви суду ґрунтуються на тому, що з часу події, яка стала підставою для застосування до позивача заходу дисциплінарної відповідальності (28.02.2022) до моменту проведення експертизи (16.06.2022) минуло 3,5 місяці. У той же час, зміст та характер обставин, які мали місце 28.02.2022, фактично встановлювались експертами зі слів позивача, пояснень інших осіб, які містились у матеріалах службового розслідування ( матеріали адміністративної справи), а також зі змісту медичних документів, складених протягом березня 2022 (дві медичні карти амбулаторного хворого та сканкопія медичної карти стаціонарного хворого з Острозької психіатричної лікарні)
Як вже зазначалось раніше, з 24.02.2022 по 09.03.2022 стосовно ОСОБА_1 у медичних документах були відсутні об'єктивні клінічні дані про наявність у нього підтвердженого або підозрюваного гострого поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії, який виключав можливість усвідомлювати власні дії та керувати ними, причому як станом на початок березня, та і на дату подій 28.02.2022.
В свою чергу те, що зміни у психологічному стані позивача з'явились у зв'язку з початком війни з 24.02.2022, експертна група встановлювала зі слів самого підекспертного, а вже станом на дату проведення експертизи позивачу діагностований інший розлад - рекурентний депресивний розлад, стан ремісії.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що 28.02.2022 ОСОБА_1 повідомляв будь-кого про те, що він має проблеми зі здоров'ям або потребує лікарської допомоги, а також докази того, що він звертався 28.02.2022 за допомогою до лікарів. До того ж у виписці із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №565 у графі психічний стан лікар зазначив про те, що пацієнт орієнтований в часі та просторі.
Відповідно до ч.2 ст.110 КАС, яка встановлює вимоги до комплексної експертизи, яка і проводилась у цій справі, у висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. У той же час, у наданому висновку комплексної експертизи не зазначено, які факти встановив кожен з чотирьох залучених експертів та яких висновків дійшов кожен з них.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку щодо того, що отриманий у справі висновок експертизи не підтверджує наявність у ОСОБА_1 станом на 28.02.2022 та 01.03.2022 ознак гострого поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії, які виключали можливість усвідомлювати власні дії та керувати ними.
Суд відхиляє покликання представника позивача на те, що пояснення працівників поліції, надані ними під час службового розслідування, до уваги брати не слід, адже як видно з їх змісту, ці особи надали інформацію про можливе порушення позивачем службової дисципліни та були присутніми під час відповідних подій.
Відповідно до Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що висновок службового розслідування стосовно позивача, а також інші наявні у справі докази, у тому числі надані останнім, не спростовують його вину у вчиненні дій, які суперечать покладеним на нього обов'язкам, підривають довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Що стосується доводів про звільнення позивача зі служби під час тимчасової непрацездатності, суд встановив, що станом на дату прийняття спірних наказів відповідачу не був наданий медичний документ, який засвідчував знаходження позивача на лікуванні. Відтак, у подальшому відповідач вніс зміни до наказу про звільнення в частині дати звільнення, зазначивши перший робочий день після закінчення лікування позивача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування наказів ГУНП в Хмельницькій області про звільнення та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відтак і відсутність підстав для поновлення його на службі.
Суд погоджується з доводами відповідача стосовно правомірності застосованого до позивача дисциплінарного стягнення. І хоча дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням дійсних обставин та не потребує обов'язкового обґрунтування неможливості застосування альтернативних видів дисциплінарних стягнень.
Крім того, стаття 61 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює обмеження, пов'язані зі службою в поліції. Пункт 7 частини 2 статті 61 Закону України «Про Національну поліцію» вказує на те, що не може бути поліцейським особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби в поліції. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, затверджується Міністерством внутрішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції наведений в додатку 1 до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС (пункт 5 розділу І), затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 № 285.
Як зазначалось вище, у наявному у справі висновку експертизи зазначено, що ОСОБА_1 на даний час виявляє ознаки рекурентного депресивного розладу, стан ремісії. У той же час, рекурентні розлади віднесені до статті 17 пункту «а» Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції, відповідно поліцейські, які мають такі розлади, не можуть проходити службу в поліції.
Що стосується інших наведених у заявах сторін по справі доводів, згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватись залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматись принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя дослідив основні питання, винесені на його розгляд.
Вимога щодо стягнення на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від вимог щодо скасування спірних наказів. Відтак, на думку суду, відповідач довів правомірність прийнятих ним наказів, наявність підстав для відповідних висновків, зроблених під час дисциплінарного провадження та у подальшому, зважаючи на що у позові слід відмовити.
Що стосується судових витрат, суд встановив, що позивач помилково сплатив судовий збір. Законодавством передбачені підстави та механізм повернення з державного бюджету надміру або помилково сплачених сум судового збору, відтак позивач може подати заяву про повернення йому сплачених помилково коштів.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 01 вересня 2022 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7,Хмельницький,Хмельницька область,29000 40108824)
Головуючий суддя І.С. Козачок