Справа № 560/6481/22
іменем України
01 вересня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 12.04.2022 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 21.08.1992 року по 02.10.2000 року та до пільгового стажу за Списком №2 та призначити йому пенсію з моменту набуття на неї права, а саме з 15 січня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в період з 11.02.1988 по 02.10.2000 працював електрогазозварником в Управлінні будівництва Хмельницької АЕС (АТП), що підтверджується записом в трудовій книжці, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 22.02.2022 №1301/44. Оскаржуване рішення вважає неправомірними, оскільки ним були надані необхідні документи, які підтверджують наявність відповідного пільгового стажу.
Ухвалою суду від 20.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що до пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано періоди роботи з 21.08.1992 по 02.10.2000, оскільки відсутні документи про результати атестації робочих місць по ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС".
Враховуючи довідку, уточнюючу пільговий характер роботи та результати атестації робочих місць, стаж роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, становить 9 років 7 місяців 17 днів ( замість 12 років 6 місяців як згідно п.2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-VI). Страховий стаж згідно наявних документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу становить 30 років 4 місяці 4 дні.
Зазначено, що позивача поінформовано, що згідно Списку № 2 правом на пенсійне забезпечення користуються електрогазозварювальники, зайняті на різанні та ручному зварюванні на півавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки. В довідці, уточнюючій пільгових характер роботи від 22.02.2022 № 1301/44 за період роботи з 11.02.1988 по 02.10.2000 виданій ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" зазначено лише професію газоелектрозварювальника 6 розряду.
У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не скористалося правом на подачу відзиву на позов.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив наступні обставини.
20.01.2022 позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №2.
Згідно записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 10.09.1985 вказані, зокрема, наступні відомості щодо трудової діяльності позивача:
- 11.02.1988 прийнятий на роботу електрогазозварником 3 розряду на АТП;
- 12.05.1988 присвоєна кваліфікація електрогазозварника 4 розряду;
- 02.11.1991 присвоєна кваліфікація електрогазозварника 5 розряду;
- 21.09.1998 присвоєна кваліфікація електрогазозварника 6 розряду;
- 02.10.2000 звільнений з роботи згідно ст.36 п.5 КЗпП України.
Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданої ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" від 22.02.2022 №1301/44 підтверджується, що позивач працював повний робочий день на Управління будівництва Хмельницької АЕС і за період з 11.02.1988 (наказ №13-к від 10.02.1988) по 02.10.2000 (наказ №400-к від 02.10.2000) виконував роботи як електрозварника, так і газозварника, з зайнятістю повний робочий день за професією газоелектрозварника 6 розряду.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 12.04.2022 №222430002756 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи передбаченого статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що позивача повідомлено листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.05.2022 №2200-0304-8/33089.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-VI (далі - Закон №1058-VI) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" №1058-VI пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Виходячи з заявлених позовних вимог, предметом судового розгляду у межах цих спірних правовідносин є оцінка правомірності оскаржуваного рішення в частині не зарахування стажу позивача періоду його роботи з 21.08.1992 по 02.10.2000 на посаді електрогазозварника в Управлінні будівництва Хмельницької АЕС (АТП).
Як встановлено судом, період роботи з 21.08.1992 по 02.10.2000 на посаді електрогазозварника в Управлінні будівництва Хмельницької АЕС (АТП) відповідач не зарахував до пільгового стажу позивача у зв'язку з тим, що відсутня атестація робочих місць.
Оцінюючи такі мотиви відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-VI, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-VI, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок.
Аналіз вищенаведених норм законодавства вказує, що для зарахування певної роботи із шкідливими і важкими умовами праці до пільгового стажу передусім потрібно підтвердити, що виконання цієї роботи дає право на пільгову пенсію, тобто, що виконані всі умови, зазначені в статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме:
- зайнятість у шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня (час простою, відпустки без збереження заробітної плати, тощо до пільгового стажу не зараховуються);
- виконувана робота відповідає Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України;
- підтвердження пільгової роботи результатами атестації робочих місць.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до абзацу першого пункту 20 цього ж Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
У трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 зазначено:
- 11.02.1988 прийнятий на роботу електрогазозварником 3 розряду на АТП;
- 12.05.1988 присвоєна кваліфікація електрогазозварника 4 розряду;
- 02.11.1991 присвоєна кваліфікація електрогазозварника 5 розряду;
- 21.09.1998 присвоєна кваліфікація електрогазозварника 6 розряду;
- 02.10.2000 звільнений з роботи згідно ст.36 п.5 КЗпП України.
Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
У спірний період роботи позивача були чинні Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, яким передбачено посаду електрогазозварювальника, та Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, яким також передбачено посаду електрогазозварювальника.
Таким чином, суд з'ясував, що у трудовій книжці позивача наявні відповідні записи, які підтверджують факт його роботи у спірному періоді на посаді, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, як такій, що зазначена у Списках №2, чинних у відповідні періоди часу.
Щодо відсутності результатів атестації, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду 19.02.2020 прийняла постанову у справі №520/15025/16-а, в якій зазначила, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі № 21-183а13, від 25.11.2014 у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14.04.2015 у справі № 21-383а14, від 02.12.2015 у справі № 21-1329а15, від 10.02.2016 у справі № 21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Приймаючи зазначену вище постанову у справі № 520/15025/16-а, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, із урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №520/15025/16-а суд зазначає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 12.04.2022 №222430002756 є протиправним та підлягає скасуванню в частині, якою позивачу відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періоду його роботи з 21.08.1992 по 02.10.2000.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зарахувати до пільгового стажу позивача період його роботи за професією електрозварювальника з 21.08.1992 по 02.10.2000.
Таким чином, оскільки позивачу слід зарахувати пільговий стаж, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Разом із стажем, який зарахований відповідачем - 9 років 7 місяців 11 днів, загалом пільговий стаж позивача становить понад 17 років.
В зв'язку з тим, що позивачу 14 січня 2022 року виповнилося 55 років, загальний страховий стаж становить 30 років 4 місяці 4 днів, пільговий стаж роботи за Списком № 2 становить більше 17 років, суд вважає, що позивач має право на призначення пільгової пенсії за Списком № 2.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 12.04.2022 №222430002756 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із заявою про призначення пенсії звернувся 20.01.2022, тому слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію за віком з 15.01.2022.
Щодо доводів відповідача про те, що вимога про призначення пенсії не підлягає задоволенню, оскільки є втручанням в дискреційні повноваження, суд зазначає наступне.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов (що є у спірному випадку) відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Крім цього спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Враховуючи, що рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії приймало Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судові витрати на суму 992,40 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 12.04.2022 №222430002756 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 21.08.1992 по 02.10.2000 до пільгового стажу за Списком №2, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 15 січня 2022 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 01 вересня 2022 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7,Вінниця,Вінницька область,21100 , код ЄДРПОУ - 13322403)
Головуючий суддя П.М. Майстер