Справа № 500/1106/22
01 вересня 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз'яснення судового рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі №500/1106/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фону України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити,
До Тернопільського окружного адміністративного суду 25.08.2022 звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - заявник, відповідач, ГУ ПФУ в Тернопільській області) із заявою про роз'яснення судового рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі №500/1106/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фону України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, просить роз'яснити необхідність проведення перерахунку пенсії при подальших змінах розміру мінімальної пенсії за віком.
Заява мотивована тим, що оскільки судовим рішення від 21.03.2022 у справі №500/1106/22, серед іншого, зобов'язано ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок підвищення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 47, п. “г” ст.77 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, починаючи з 01.11.2021, то не зрозумілим залишається порядок дій відповідача у майбутньому, в разі, зміни вихідної величини, з якої здійснюється перерахунок пенсії позивачки - мінімальної пенсії за віком. При цьому, розмір мінімальної пенсії за віком (вихідної величини), визначається статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Отож, суд убачає, що заявник хоче отримати роз'яснення з приводу застосування норм права у випадку зміни правового регулювання правовідносин (визначення законом нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатності), стосовно яких судом ухвалено рішення.
Розглядаючи заяву про роз'яснення судового рішення в письмовому провадженні суд керується наступним.
Стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначає, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформував правовий висновок з приводу застосування статті 254 КАС України, в постанові від 26.05.2022 у справі №620/1269/20, зазначивши, що необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.
Таким чином, роз'яснення судового рішення, є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення та постановлення додаткового рішення цим же судом.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд, в ухвалі від 23 січня 2019 року у справі № 826/878/17 зазначено, що рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. У вказаній ухвалі судом також було вказано, що роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
За приписами частин третьої та четвертої статті 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Зі змісту наведених положень КАС України вбачається, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена нечіткістю його змісту, якщо воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання.
Аналіз наведених норм свідчить, що за правилами статті 254 КАС України роз'ясненню підлягають виключно судові рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин.
Таким чином, роз'ясненню підлягає судове рішення, яким суд вирішив спір по суті.
При цьому, суд може роз'яснити рішення лише те, яке підлягає виконанню якщо таке рішення ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Крім цього, в постанові від 17.12.2021 у справі №826/9341/18, Касаційний адміністративний суд зазначив, що незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.04.2020 у справі №22а-11177/08.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі № 814/907/16.
Критерієм для роз'яснення судового рішення, є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов'язків учасників справи у спірних правовідносинах.
Що стосується даної справи, то суд, у рішення від 21.03.2022 у справі №500/1106/22, серед іншого, зобов'язав ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок підвищеної пенсії ОСОБА_1 в розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком, згідно із ст.47, п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 01.11.2021; зобов'язав ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок стажу роботи згідно із ст.58 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.11.2021, як пільгу по обчисленні стажу до розрахунку пенсії у потрійному розмірі за час відбування покарання у засланні з 18.05.1950 по 08.09.1954, на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного режиму 1917-1991 років» 13.03.2018 №2325-VIII.
Суд висновує, що ключовими під час постановлення ухвали про роз'яснення рішення, є встановлення: 1) незрозумілості судового рішення; 2) неясності судового рішення; 3) неможливості виконання судового рішення.
Вказані обставини повинні існувати станом на час звернення заявника із заявою до суду.
Заявник у заяві не зазначив, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Більше того, заявник не вказує в заяві про неможливість виконання ухваленого судового рішення.
Заявник просить роз'яснити необхідність проведення перерахунку пенсії у майбутньому, якщо, в установленому законом порядку, розмір мінімальної пенсії зазнає змін.
Суд ухвалюючи судове рішення від 21.03.2022 у справі №500/1106/22 керувався нормами права, які діяли станом на час виникнення спірних правовідносин, в межах заявлених позовних вимог. Предметом позову було наявність у позивача права на підвищення пенсії на 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, а не порядок застосування вказаної норми, в тому числі в подальшому при зміні розміру мінімальної пенсії за віком.
Судовим рішенням яке набрало законної сили встановлено право позивача на підвищення пенсії на 50 відсотків мінімальної пенсії за віком і обов'язок пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням вказаного підвищення.
Що стосується подальшого перерахунку пенсії позивача у зв'язку із змінами її складових чи норм законодавства, то вказані питання належать безпосередньо до повноважень пенсійного органу та повинні вирішуватись в загальному порядку для такої категорії пенсіонерів на підставі норм діючого чинного законодавства.
ГУ ПФУ в Тернопільській області у своїй діяльності, серед іншого, керується Положенням про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за №40/26485 (далі - Положення).
Пункт 4 Положення, визначає, що повноважень ГУ ПФУ належить, в том числі вирішення питань про призначення та перерахунок пенсії.
При цьому, пунктом 2 даного Положення, визначено, що ГУ ПФУ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
Стаття 58 Конституції України наголошує на тому, що суспільних відносин застосовується той закон, який діє станом на час їх виникнення.
Тож, суд вказує, що ГУ ПФУ в Тернопільській області повинно виконувати повноваження керуючись тим законом, який діє станом на час виникнення спірних правовідносин. У випадку зміни правового регулювання ГУ ПФУ в Тернопільській області повинно вчиняти дії на втілення тих норм права, які є чинними, суворо дотримуючись Конституції України та сумлінно виконуючи повноваження. При цьому, норми права застосовуються комплексно, це означає, що ключовими, є не тільки норми права, застосування яких в майбутньому, на думку заявника, є не зрозумілим, а й норми, які визначають повноваження, завдання та функції самого заявника, а також норми відповідного матеріального закону, який регулюватиме спірне питання.
Заявник має намір змінити резолютивну частину судового рішення, визначивши алгоритм правових дій на майбутнє, що не було предметом розгляду у справі.
Крім цього, завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, а не можливе їх порушення в майбутньому.
Таким чином, відсутні ознаки незрозумілості, неясності на неможливості виконання судового рішення від 21.03.2022 у справі №500/1106/22.
Тому, у задоволенні заяви ГУ ПФУ в Тернопільській області про роз'яснення судового рішення необхідно відмовити.
Керуючись статтями 241-243, 248, 254, 256, 294, 297 КАС України,
У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз'яснення судового рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі №500/1106/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фону України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до п.16 ч.1 ст. 294.ч.1 ст.295, ст.297 КАС України, ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду (вул. Саксаганського, 13, м. Львів, 79005) протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.