з питань забезпечення адміністративного позову
Справа № 500/2847/22
01 вересня 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про забезпечення адміністративного позову по справі ОСОБА_1 до Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення.
10 серпня 2022 року ухвалою суду залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для виправлення недоліків. На виконання ухвали суду, 19.08.2022 позивачем подано заяву про усунення вказаних недоліків.
На підставі статті 12 та глави 10 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) Тернопільським окружним адміністративним судом винесено ухвалу від 01 вересня 2022 року про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, у якій зазначено строк подання учасникам справи відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення щодо відповіді на відзив.
29 серпня 2022 року позивачем до суду подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення двадцять дев'ятої сесії восьмого скликання Зборівської міської ради Тернопільської області від 21.07.2022 року № 4599 «Про ліквідацію загальноосвітньої школи I-II ступенів с. Кабарівців Зборівського району Тернопільської області» до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач посилається на те, що 21.07.2022 року двадцять дев'ятою сесією восьмого скликання Зборівської міської ради Тернопільської області прийнято рішення № 4599 «Про ліквідацію загальноосвітньої школи І - ІІ ступенів с. Кабарівців Зборівського району Тернопільської області».
У випадку не виходу учнів загальноосвітньої школи І - II ступенів с. Кабарівців Зборівського району Тернопільської області, 01.09.2022 на новий навчальний рік - позитивне рішення суду носитиме формальний характер та не забезпечить реального відновлення права позивача, оскільки процес ліквідації школи буде проведено.
Вказане свідчить, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам, а також життю та здоров'ю Позивача та третіх осіб (учням та їх батькам) до ухвалення рішення в даній справі.
Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача до ухвалення рішення в цій справі та для відновлення порушених прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль, часу та витрат, разом із тим відновити його право може буде просто неможливо.
Ознайомившись з матеріалами справи та поданим клопотанням суд встановив наступні обставини:
Рішенням № 4599 «Про ліквідацію загальноосвітньої школи І - ІІ ступенів с. Кабарівців Зборівського району Тернопільської області» прийнятим двадцять дев'ятою сесією восьмого скликання Зборівської міської ради Тернопільської області ліквідували 01 вересня 2022 року загальноосвітню школу І - II ступенів с. Кабарівців Зборівського району Тернопільської області, у зв'язку з малою чисельністю контингенту учнів.
Тобто, позитивне рішення суду не призведе до повного відновлення його прав, оскільки школа буде ліквідована 01.09.2022 року, внаслідок чого учні школи будуть змушені знайти нове місце навчання, а трудовий колектив - нове місце роботи, після чого позитивне-рішення суду матиме лише формальне значення та фактично не відновить порушене винесенням протиправного рішення Зборівської міської ради, право позивача.
Отже, у випадку не виходу учнів загальноосвітньої школи І - II ступенів с. Кабарівців Зборівського району Тернопільської області, 01.09.2022 на новий навчальний рік - позитивне рішення суду носитиме формальний характер та не забезпечень реального відновлення права позивача, оскільки процес ліквідації школи буде проведено.
ОСОБА_1 вважав за необхідне звернутися до суду із заявою про забезпечення позову, оскільки є існування очевидних ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень.
Також, є велика вірогідність того, що невжиття таких заходів може унеможливити поновлення порушених прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Так, заява про забезпечення позову, відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути подану заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Згідно з частиною другою статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом приписів частин четвертої, п'ятої, шостої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. У пункті 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" зазначається, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.
Також, згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Суд зазначає, що необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. При цьому заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою та надати докази на підтвердження існування обставин, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а не припущень щодо можливих порушень прав позивача чи завдання йому матеріальних збитків.
Однак, заявником не наведено жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Суд вважає, що з наданих до суду матеріалів не випливає наявності реальної загрози правам та інтересам позивача, оскільки наведені ним доводи не підтверджені належними доказами, та, в будь-якому випадку, підлягають дослідженню під час розгляду відповідної справи по суті позовних вимог із дослідженням наданих сторонами доказів.
Суд приймає до уваги висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 04.09.2019 по справі №420/3397/19, де Суд акцентував увагу на тому, що очевидні ознаки протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
З урахуванням наведеного, оцінюючи доводи заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням їх розумності і обґрунтованості, забезпечення збалансованості інтересів сторін, та враховуючи відсутність відповідних доказів, які б могли свідчити про наявність порушеного права, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частин третьої, четвертої ст.117 КАС України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд враховує докази, надані на підтвердження вказаних позивачем обставин, повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, перевірити відповідність способу забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам та положенням ст.117 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Позивач посилається та те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також, що без вжиття заходів забезпечення захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим.
Однак, належні та допустимі докази існування такої небезпеки в матеріалах справи відсутні.
Позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, які зазначені в клопотанні.
Таким чином, зазначені у клопотанні обставини не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, не доведені позивачем належними та допустимими доказами, а тому, не можуть слугувати підставою для забезпечення позову.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову є безпідставним, а тому, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.117-118, 158-160 КАС України, суд
У задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Подлісна І.М.