Іменем України
01 вересня 2022 року Справа № 360/1549/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви просить:
визнати незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо незарахування до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 періоду роботи медичною сестрою підземною з 24.11.1999 по 03.06.2000 та з 24.10.2012 по 19.03.2020 та нездійснення розрахунку розміру пенсії у відповідності до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового підземного стажу період роботи ОСОБА_1 медичною сестрою підземною з 24.11.1999 по 03.06.2000 та з 24.10.2012 по 19.03.2020, здійснивши відповідний перерахунок пенсії з 19.03.2020 на підставі ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з виплатою заборгованості за цей період з врахуванням фактичного сплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 у справі № 360/5631/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII за заявою про призначення пенсії від 19.03.2020.
На виконання рішення суду, відповідачем у лютому 2022 року проведено призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 19.03.2020.
Позивач зазначає, що розмір її пенсії не відповідає діючому законодавству, зокрема він менше розміру, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
З цього приводу позивач звернулася зі скаргою до відповідача та просила надати пояснення з яких причин розмір пенсії розраховано без врахування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
У листі ГУ ПФУ в Луганській області від 18.05.2022 вказано, що період роботи медичною сестрою підземною не враховано до пільгового підземного стажу, оскільки судовим рішенням не зазначено зарахування до пільгового підземного стажу таких періодів та не покладено ніяких зобов'язань на органи Пенсійного фонду з цього питання, тому на думку відповідача здійснити розрахунок пенсії з урахуванням норм статті 8 Закону №345 немає законних підстав.
Такі дії відповідача позивач вважає порушенням норм чинного законодавства та порушують право на отримання пенсії в належному розмірі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області позов не визнало, про що подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити з таких підстав.
Статтею 1 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі Закон № 345-VI) передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 Закону № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення шахтарів, відповідно до яких мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз наведеної норми свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7 років та 6 місяців для жінок за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону № 345-VI) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону №345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Відповідно до записів трудової книжки та довідок, що підтверджують пільговий характер роботи позивача встановлено, що позивач у період з 24.11.1999 по 03.06.2000 та з 24.10.2012 по 19.03.2020 працювала медичною сестрою підземною з повним робочим днем під землею.
Вказана посада передбачена Списком №1 та дає право на призначення пенсії по Списку №1. Робота на вказаній посаді у період з 24.11.1999 по 03.06.2000 та з 24.10.2012 по 19.03.2020 зарахована Головним управлінням до стажу роботи позивача по Списку №1.
Відповідач вказує, що позивач у видобуванні вугілля, залізної руди, руди кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих та озокеритних руд не був зайнятий повний робочий день. Також позивач не належить до працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості. Тому, вимоги ст. 8 Закону № 345-VI на позивача не поширюються, внаслідок чого вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового підземного стажу період роботи позивача медичною сестрою підземною з 24.11.1999 по 03.06.2000 та з 24.10.2012 по 19.03.2020, здійснивши відповідний перерахунок пенсії з 19.03.2020 з врахуванням вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з виплатою заборгованості за цей період з врахуванням фактичного сплачених сум, є безпідставними.
З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
На відзив відповідача позивач надав відповідь, в якій зазначив, що відповідно до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою КМУ №461 від 24.06.2016, особи, які мають професію медичного працівника, працювали на посадах медперсоналу в підземних пунктах охорони здоров'я, відносяться до категорії працівників, які працювали на підземних роботах в шахтах, рудниках, копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництвах шахт, рудників, копалень, були задіяні на виробництві, пов'язаному з видобуванням корисних копалин, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Доводи відповідача щодо незастосування норми Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у спірних правовідносинах позивач вважає необґрунтованими.
Ухвалою від 04 липня 2022 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 11 липня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулась на вебпортал Пенсійного фонду України із скаргою, зареєстрованою за номером ВЕБ-12001-Ф-С-22-039819 від 13.05.2022 16:47:48, щодо невиплати пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», здійснення перерахунку та виплати заборгованості.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 у справі №360/5631/21, яке набрало законної сили 01.01.2022, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 30.10.2020 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788- XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII за заявою про призначення пенсії від 19.03.2020;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення суду від 01.12.2021 у справі № 360/5631/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 19.03.2020.
Згідно з інформацією, що міститься в підсистемі «РС - Право», стаж ОСОБА_1 складає 26 років 00 місяців 03 дні, в тому числі робота за Списком №1 - 07 років 07 місяців 26 днів.
Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 01.08.1992, у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 працювала на ДВАТ шахта ім.Тошківська ДП ГХК «Первомайськвугілля» після перейменування - ВП шахта ім.Тошківська ДП «Первомайськвугілля»:
запис №6: 24.11.1999 переведена медичною сестрою підземною здоровпункту;
запис №7:04.06.2000 переведена медичною сестрою поверхневої ділянки здоровпункту;
запис №10: 07.11.2011 переведена завідуючою здоровпункту;
запис №11: 01.02.2012 переведена медичною сестрою здоровпункту;
запис №12: 24.10.2012 переведена медичною сестрою підземною з повним робочим днем під землею;
запис №13: за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за Списком №1 (наказ №401 від 01.01.2022).
Щодо наступних періодів роботи позивача записи у трудовій книжці відсутні.
Згідно з довідками №105, №106, №107 від 18.03.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою ВП шахта ім.Тошківська ДП «Первомайськвугілля», ОСОБА_1 працювала з 24.11.1999 по 03.06.2000, з 24.10.2012 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 18.03.2020 за професією медична сестра підземна з повним робочим днем під землею, що передбачена Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах.
Вказані вище періоди роботи позивача медичною сестрою підземною згідно записів трудової книжки та уточнюючих довідок №105, №106, №107 від 18.03.2020 зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №1, що також підтверджується інформацією з підсистеми «РС - Право».
У листі ГУ ПФУ в Луганській області від 18.05.2022 №1418-1431/5-02 зазначено, що період роботи медичною сестрою підземною не враховано до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 , оскільки судовим рішенням від 01.12.2021 у справі № 360/5631/21 не визначено зарахування до пільгового підземного стажу таких періодів та не покладено ніяких зобов'язань на органи Пенсійного фонду з цього питання, тому здійснити розрахунок пенсії з урахуванням норм статті 8 Закону №345 немає законних підстав.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Абзацами чотирнадцятим, дев'ятнадцятим пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи (абзаци двадцять четвертий, двадцять п'ятий пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV).
Абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев'ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).
Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Отже, з огляду на викладене, з 01 жовтня 2017 року за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Статтею 1 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці" (далі - Закон № 345-VI) передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно з абзацом третім частини першої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення шахтарів, відповідно до яких мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз наведеної норми свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону № 345-VI) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Згідно з пунктом 1010100е підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (який діяв до 16 січня 2003 року), та пунктом 1.1е підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (який діяв до 03 серпня 2016 року), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі працівники, зайняті повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв'язку тощо).
Оскільки до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені цим Законом пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті саме на підземних роботах, перелік яких визначений статтею 1 Закону №345-VI, а саме працівники, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1, виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей, то дія Закону № 345-VI на позивача не поширюється.
Враховуючи те, що позивач не має стажу на підземних роботах з повним робочим днем під землею, тобто не набула необхідного стажу на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (не менш як 7,5 років для жінок), суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до порядку, встановленого статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги слід залишити без задоволення.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Ухвалою від 11 липня 2022 року відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 992,40 грн до ухвалення судового рішення у справі.
Оскільки позов задоволенню не підлягає, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судові витрати із сплати судового збору у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова