Єдиний унікальний номер судової справи 201/5432/22
Номер провадження 1-кс/201/1875/2022
Іменем України
31 серпня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 та скаржника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу вказаного адвоката в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 120210416500001058, внесеного до ЄРДР від 26.11.2021 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України -
Суть клопотання.
Адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 подав вищевказане клопотання, в обґрунтування якого зазначив, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.12.2021 року по справі № 201/12435/21 накладено арешт на автомобіль VOLKSWAGEN JETTA д.н.з. НОМЕР_1 , також ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.12.2021 року по справі № 201/12434/21 накладено арешт на автомобіль MAZDA 3 д.н.з. НОМЕР_2 . Посилаючись на те, що на теперішній час потреба у арешті відпала та практику апеляційних судів просив скасувати арешт на автомобілі, накладений вищевказаними ухвалами.
Позиції сторін.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав з підстав, зазначених у ньому.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, вважаючи його необґрунтованим, зазначив, що по кримінальному провадженню продовжують проводитись слідчі дії.
Процесуальні питання.
Відповідно до ст. 107 КПК України здійснювалося повне фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу.
Матеріали кримінального провадження в розпорядження слідчого судді не надані.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, клопотання та додані до нього слідчим документи, приходить до наступного висновку.
Норми КПК України, які застосовуються при вирішенні клопотання.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до цієї норми така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Крім того, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Оцінка слідчого судді.
Щодо підстав для накладання арешту.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.12.2021 року накладено арешт шляхом позбавлення права на розпорядження та користування до скасування у встановленому КПК України порядку на майно, у т.ч. автомобіль VOLKSWAGEN JETTA д.н.з. НОМЕР_1 , у зв'язку з тим, що слідчий довів, що автомобіль «Volkswagen Jetta» чорного кольору, р.н. НОМЕР_1 , є знаряддям вчинення злочину.
Колегією Дніпровського апеляційного суду від 17.02.2022 року вказану ухвалу залишено без змін, підтвердивши встановлені слідчим суддею обставини, а саме те, що транспортний засіб Volkswagen Jetta є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.12.2021 року накладено арешт, у т.ч. на автомобіль MAZDA 3 д.н.з. НОМЕР_2 . Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя посилався на те, що з врахуванням матеріалів клопотання та наданих доказів клопотання слідчого є обґрунтованим, оскільки, викладені у матеріалах справи дають підстави для висновку про те, що з метою не допущення переховування, забезпечення схоронності спірного майна, чи уникнення пошкодження предмету злочинного посягання, накладення арешту в даному кримінальному провадженні є необхідним, оскільки метою забезпечення арешту є забезпечення його збереження на час досудового слідства та судового провадження у даному кримінальному провадженні та проведення судових експертиз.
Колегією Дніпровського апеляційного суду від 17.02.2022 року вказану ухвалу залишено без змін, підтвердивши встановлені слідчим суддею обставини, а саме те, що транспортний засіб MAZDA 3 є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Станом на сьогоднішні день триває досудове розслідування кримінального провадження, встановлюються всі обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлюється коло осіб, яке має відношення до вчинення кримінального правопорушення, здійснюються виклики осіб, які мають відношення до даного злочину, встановлюються особи, яким, можливо, належить вилучене в ході обшуку майно.
Висновки.
У клопотанні адвоката не зазначено обставин, які б вказували на незаконність накладення арешту на майно, а мотиви необхідності скасування арешту майна зводиться лише до намірів його підзахисного користуватись таким, що не може стати передбаченою законом підставою для скасування заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а згідно ж зі ст. 98 КПК України критерієм приналежності майна до речового доказу є наявність відповідної форми, що виражена в матеріальному об'єкті, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відтак, підстава для накладення арешту на рухоме майно з метою забезпечення кримінального провадження (збереження речових доказів) - продовжує існувати.
Всупереч положень ч. 1 ст. 174 КПК України адвокатом не надано слідчому судді доказів на підтвердження того, що на теперішній час відпала потреба у подальшому застосуванні арешту на майно. В цьому контексті слід враховувати, що відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання учасниками кримінального провадження їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Отже, обов'язок з доведення відсутності подальшої потреби застосування арешту майна покладається саме на особу, яка просить скасувати такий арешт.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки майно, з приводу скасування арешту з якого подано дане клопотання, є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, має значення для останнього, автомобілі є знаряддями вчинення злочину, наразі кримінальне провадження не закрито, а отже досудове слідство триває, будь-яких даних на спростування або зміну обставин, які передували вчиненню такої процесуальної дії, як накладення арешту, слідчому судді не надано. У зв'язку із вищевикладеним, адвокатом не доведено, що в подальшому у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба або його було накладено необґрунтовано, у зв'язка із чим відсутні підстави для його скасування.
Посилання адвоката на те, що автомобілі не мають ніякого відношення до кримінального провадження необґрунтовані, не підтверджені в судовому засіданні належними доказами і навпаки, вказані доводи спростовані висновком колегії апеляційного суду, яка підтвердила висновок слідчих суддів, що автомобілі є знаряддям вчинення злочину.
За таких обставин, скасування арешту на автомобілі може призвести до можливості приховування речового доказу, його пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що адвокатом не доведені підстави для скасування арешту майна, які зазначені у ст. 174 КПК України, при цьому його доводи суперечать поданим доказам, з яких вбачається, що в подальшому застосуванні арешту не відпала потреба та арешт накладено обґрунтовано.
З огляду на вище викладене, клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 174, 309, 376, 532, 537,539 КПК України, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 120210416500001058, внесеного до ЄРДР від 26.11.2021 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1