Справа № 303/5908/22
2/303/904/22
про залишення позовної заяви без руху
01 вересня 2022 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
У ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому, у ч. 2 ст. 83 ЦПК України вказано, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Як зазначено в позовній заяві, що місце проживання відповідача ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .
Так, за загальним правилом, визначеним ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Крім того, в ч. 1 ст. 28 ЦПК України визначено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових відносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Таким чином процесуальний закон вказує на те, що підсудність справ визначається саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) особи, а не за фактичним її місцем проживанням.
Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у ч. 1 ст. 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), керуючись яким позивач звернулася до цього Суду, позови про збільшення розміру аліментів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Як зазначено в позовній заяві, зареєстроване місце проживання позивача є АДРЕСА_2 . При цьому позивач зазначає, що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у зв'язку з цим і звернулася до цього суду.
Враховуючи наведене, суд звертає увагу позивача на наступне.
Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року с. Доробратово знаходиться на території Мукачівського району Закарпатської області, а с. Арданово на території Берегівського району, проте до утворення нових районів відносились до Іршавського району Закарпатської області.
Відповідно до п. 3-1 Розділу ХІІ «ПРИКІНЦЕВІ та ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2023 року.
Виходячи із зазначеної норми закону Іршавський районний суд Закарпатської області продовжує здійснювати свої повноваження в межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-IX.
Так, ч. 1 ст.8 Закону України «Про судоустрійі статус суддів» визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України, прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Крім того, згідно з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Таким чином ухвалене Мукачівським міськрайонним Закарпатської області судом рішення у цій справі буде у будь-якому випадку неправосудним, що є неприпустимим.
Враховуючи те, що ухвалення судового рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є однозначною підставою для його скасування, а також те, що Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у цій справі, не є судом встановленим законом для вирішення даної справи, позивачу необхідно виправити недоліки позовної заяви та обґрунтувати наявність підстав для звернення саме до цього суду з врахуванням зазначених вище норм законодавства та відповідним доказовим підтвердженням.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Копію даної ухвали надіслати позивачу.
Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Заболотний