Ухвала від 30.08.2022 по справі 140/11096/21

УХВАЛА

30 серпня 2022 року

м. Київ

справа №140/11096/21

адміністративне провадження № К/990/21456/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 у справі № 140/11096/21 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії щодо невиплати гарантованої суми відшкодування за договором банківського вкладу №074996 від 28.11.2014;

- стягнути кошти у розмірі 130 000, 00 грн за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу №074996 від 28.11.2014, укладеного між позивачем та ПАТ «Златобанк».

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.12.2021, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши зміст касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою належить відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини двадцятої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, в контексті вимог частини двадцятої статті 4, пункту 10 частини шостої статті 12 та статті 262 КАС України дана справа відноситься до справ незначної складності.

Водночас за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Суд відхиляє твердження скаржника про відсутність правового висновку Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, оскільки Верховним Судом самостійно не встановлено, що у судовій практиці, яка склалася у подібних правовідносинах, існують підстави, які б вказували на наявність проблеми, що може бути вирішена, шляхом формулювання нової правової позиції.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. Також колегія суддів відхиляє посилання скаржника на існування обставин, визначених підпунктом "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки такі посилання мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, тому не можуть бути прийняті, як такі, що мають виняткове значення.

Щодо посилання скаржника на те, що судами першої та апеляційної інстанції не було враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.06.2018 у справі №598/1704/16-ц, то колегія суддів зауважує про те, що обставини у цій справі та справі №140/11096/21 не є релевантними.

Таким чином, касаційна скарга подана на судові рішення, які не можуть бути оскаржені.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржені судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 у справі № 140/11096/21 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, стягнення коштів.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Л.Л. Мороз А.І. Рибачук

Попередній документ
105994994
Наступний документ
105994996
Інформація про рішення:
№ рішення: 105994995
№ справи: 140/11096/21
Дата рішення: 30.08.2022
Дата публікації: 02.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; гарантування вкладів фізичних осіб
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (01.12.2025)
Дата надходження: 05.11.2025
Предмет позову: про зміну способу і порядку виконання судового рішення
Розклад засідань:
28.11.2025 11:15 Волинський окружний адміністративний суд
01.12.2025 11:15 Волинський окружний адміністративний суд