31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 640/6569/21
адміністративне провадження № К/990/21317/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі №640/6569/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України під час видачі за нормами, чинними на 01 травня 2016 року, довідки № 22/6-3359 від 04 серпня 2017 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, яка полягає у не включенні: окладу за спеціальним званням в розмірі 3 000 грн; надбавки за почесне звання «Заслужений юрист України» в розмірі 1 400 грн (10% від посадового окладу 14 000 грн); показника щомісячної премії та не у застосуванні при обчисленні надбавки за вислугу років (стаж служби) та надбавки за інтенсивність праці (за специфічні умови служби) спеціальних нормативно-правових актів, а саме вимог, передбачених додатком № 11 та абзацом 3 підпункту 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і пунктами 3 і 4 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, які затверджено наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, в редакції на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу»» (в редакції постанови від 27 липня 2016 року № 493), постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, які затверджено наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку за нормами, чинними станом на 01 травня 2016 року, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 червня 2016 року з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 14 000,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням - 3 000,00 грн; надбавка за вислугу років (стаж служби в поліції) у розмірі 50 % посадового окладу - 8 500,00 грн ((14 000 грн + 3 000 грн) * 50 % = 8 500 грн); надбавка за інтенсивність праці (специфічні умови проходження служби в поліції) у розмірі 100 % посадового окладу - 25 500,00 грн ((14 000 грн. + 3 000 грн. + 8 500 грн.) * 100 % = 25 500 грн); надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 20 % посадового окладу - 2 800,00 грн; надбавка за почесне звання «Заслужений юрист України» у розмірі 10 % посадового окладу - 1 400,00 грн; щомісячна премія у середніх розмірах, що фактично виплачені заступникам Міністра внутрішніх справ України, у тому числі заступнику Міністра внутрішніх справ України - керівнику апарата, за травень 2016 року, тобто у місяці, у якому виникло право на перерахунок пенсії, незалежно від дати фактичної сплати премій за травень 2016 року.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2022, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України під час видачі за нормами, чинними на 01 травня 2016 року, довідки № 22/6-3359 від 04 серпня 2017 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, яка полягає у не включенні: окладу за спеціальним званням в розмірі 3 000 грн; надбавки за почесне звання «Заслужений юрист України» в розмірі 1 400 грн (10% від посадового окладу 14 000 грн) та не у застосуванні при обчисленні надбавки за вислугу років (стаж служби) та надбавки за інтенсивність праці (за специфічні умови служби) спеціальних нормативно-правових актів, а саме вимог, передбачених додатком № 11 та абзацом 3 підпункту 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і пунктами 3 і 4 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, які затверджено наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, в редакції на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії.
Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу»» (в редакції постанови від 27 липня 2016 року № 493), постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, які затверджено наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку за нормами, чинними станом на 01 травня 2016 року, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 червня 2016 року з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 14 000,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням - 3 000,00 грн; надбавка за вислугу років (стаж служби в поліції) у розмірі 50 % посадового окладу - 8 500,00 грн ((14 000,00 грн + 3 000,00 грн) * 50 %); надбавка за інтенсивність праці (специфічні умови проходження служби в поліції) у розмірі 100 % посадового окладу - 25 500,00 грн ((14 000,00 грн. + 3 000,00 грн. + 8 500,00 грн.) * 100 %); надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 20 % посадового окладу - 2 800,00 грн; надбавка за почесне звання «Заслужений юрист України» у розмірі 10 % посадового окладу - 1 400,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
На адресу Верховного Суду 11.08.2022 надійшла касаційна скарга Міністерства внутрішніх справ України, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2022, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2, 3 статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2, 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини 4 статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити конкретний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, а також посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі №640/6569/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяВ.М. Шарапа