про повернення заяви без розгляду
30 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/285/22
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Дмитрук В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, вчинених на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 № 857/137/18 (від 16.11.2017 справа № 161/16096/17), про не проведення з заборгованої суми в розмірі 86247,76 гривень розрахунку компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, відповідно до Постанови КМУ від 31.03.2003 № 430; зобов'язання на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 № 857/137/18 (від 16.11.2017 справа № 161/16096/17) здійснити обчислення, нарахування і виплату компенсації за втрату частини доходів (пенсії) в сумі 106239,99 гривень у зв'язку з порушенням строку їх виплати, а саме з 01.05.2018 по червень 2021 року, розрахунок проводити відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 у справі №140/285/22 адміністративний позов задоволено частково, вирішено:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 № 876/137/18, за період з 01 травня 2018 року по червень 2021 року.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 № 876/137/18, за період з 01 травня 2018 року по червень 2021 року.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Вказане рішення суду не було оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили 28.04.2022.
29.08.2022 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, вчинених на виконання рішення суду у даній справі, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.03.2022 № 140/285/22, про не нарахування та видачу грошової компенсації за втрату частини доходу з заборгованої суми в розмірі 86 247 грн 76 коп. у зв'язку з порушенням термінів її виплати, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-111 та Постанови КМУ від 31.03.2003 № 430»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виконати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 по справі №140/285/22 - нарахувати та виплатити грошову компенсацію за втрату частини грошових доходів (пенсії) за період з 01 травня 2018 року по 01 червень 2021 року, в зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 86 247 грн 76 коп. - грошова компенсація становить 149 497 грн 95 коп.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Волинській області у визначений судом термін з моменту набрання рішенням законної сили, надати звіт про виконання рішення суду.
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Частиною другою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідного до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).
Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає виконанню на підставі виконавчого листа в порядку, встановленому Законом №1404-VIII.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Як передбачено частиною 2 статті 383 КАС України, у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Частиною 3 зазначеної статті унормовано, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Суд зазначає, що відповідно до положень пунктів 7, 8 частини 2 статті 383 КАС України заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду має містити інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.
Позивач в заяві вказує, що виконавчий лист по даній справі надіслано на виконання до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) і, відповідно до долученої копії постанови від 26.07.2022, відкрито виконавче провадження ВП №69446141 з примусового виконання виконавчого листа №7198/2022, виданого Волинським окружним адміністративним судом 14.06.2022. Вказаною постановою надано боржнику 10 робочих днів для добровільного виконання рішення суду, однак позивач зазначає, що фактично відповідачем у справі рішення суду не виконано.
З огляду на наведене, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/235/20 виклала наступну правову позицію.
Велика Палата звертає увагу, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Вказана стаття передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Виходячи із наведеного та враховуючи те, що позивачем не використано усі можливості для примусового виконання рішення суду, суд дійшов висновку про те, що звернення позивача в порядку статті 383 КАС України є передчасне, а відтак відсутні підстави для розгляду даної заяви.
Крім того, з приводу пункту 4 вимог поданої позивачем заяви щодо встановлення судового контролю у вигляді подання звіту про виконання рішення, суд зазначає, що з системного аналізу ст.ст.382, 383 КАС України, встановлено виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та відповідно, наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.
Також, суд звертає увагу на те, що ст.382 та ст.383 КАС України передбачено і різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм.
Керуючись статтями 243, 248, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, вчинених на виконання рішення суду в адміністративній справі №140/285/22 - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення заяви без розгляду надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Дмитрук